Розглянуто сучасну іспанську та українську аналітичну філософію. Викладено структуралістський підхід до теорії вимірювання. Висвітлено парадокси теорії множин, комбінаторну рефлексивну теорію наукової репрезентації. Проведено аксіологічний аналіз техно-наукової діяльності. Описано конструктивну теорію алетичних модальностей. Значну увагу приділено проблемам наукової епістемології.

Рассмотрены современная испанская и украинская аналитическая философия. Изложен структуралистский подход к теории измерения. Освещены парадоксы теории множеств, комбинаторная рефлексивная теория научной репрезентации. Проведен аксиологический анализ техно-научной деятельности. Описана конструктивная теория алетических модальностей. Значительное внимание уделено проблемам научной эпистемологии.

Досліджено проблему соціальної справедливості (СС) в контексті аналітичної філософської традиції. Встановлено, що дослідження проблеми СС в сучасній аналітичній політичній філософії проводиться в трьох основних напрямках - лібералізмі, комунітаризмі та лібертаріанізмі. Доведено, що соціально-філософський стрижень лібералізму, комунітаризму та лібертаріанізму складають принципи СС. Основними принципами СС в ліберальних, комунітаристських і лібертаріанських концепціях є рівність, свобода та взаємне благо. З метою виявлення специфічних особливостей ліберальних концепцій справедливості введено й обгрунтовано гіпотетичну модель ліберальної держави "трикутник Аккермана".