Досліджено гуманістичну ідею в філософії стародавності, зокрема, в філософії давніх Індії, Китаю та Греції, як форму організації гуманістичних тенденцій, що відображають відношення людини до світу, ствердження сутності та повноти її існування, прагнення самовдосконалення, самореалізації та гармонії, проблеми самообмеження та свободи. На підставі системного аналізу текстів філософських учень як відображення гуманістичних тенденцій тогочасної філософії, а також як основи формування подальших теоретичних пошуків гуманістичного спрямування, виявлено конкретно-історичний зміст гуманістичної ідеї в філософії стародавності загалом, та специфіку тлумачення гуманістичної ідеї в автономних давньоіндійському, давньокитайському та давньогрецькому інваріантах, яка одержує понятійне відображення в термінах "нірвана", "жень" і "атараксія". На підставі компаративного аналізу виявлено спільні та відмінні риси гуманістичного потенціалу східної та західної філософських традицій.