Досліджуються філософські аспекти соціального буття людини, її самореалізації, широке коло проблем, що торкаються становлення форм соціальності, етнокультурних, морально-етичних та культурно-естетичних вимірів взаємозв'язку індивіда і соціуму. Значна увага приділяється когнітивним, семантичним та символічним аспектам логіко-філософських форм рефлексії. Розглядається естетична теорія, її модифікації при аналізі естетичного відношення, естетичного предмета, свідомих та несвідомих компонентів, поліваріативного освоєння духовності людини.

Наведено фахові наукові доробки викладачів НаУКМА, а також інших наукових закладів та інституцій. Розглянуто окремі аспекти розвитку історико-філософського знання в Україні протягом останніх років, зокрема, визначено методологічні принципи, напрями та стан наукових досліджень з даної дисципліни. Описано моделі реконструкції кантівської антропології. Проаналізовано філософсько-педагогічні студії С. Ананьїна. Розкрито філософські та богословські засади західноєвропейської біблеїстики. Визначено статус історії філософії у дисциплінарному полі філософії. Проведено огляд публікацій 2005 - 2006 рр. щодо проблеми національної визначеності української філософії. Розглянуто тематику історико-філософських досліджень і самоідентифікацію сучасної філософської думки в Україні.

Приведены научные труды преподавателей НаУКМА, а также других научных заведений и институций. Рассмотрены отдельные аспекты развития историко-философского знания в Украине на протяжении последних годов, в частности, определены методологические принципы, направления и состояние научных исследований по данной дисциплине. Описаны модели реконструкции кантовской антропологии. Проанализированы философско-педагогические студии С. Ананьина. Раскрыты философские и богословские основы западноевропейской библеистики. Определен статус истории философии в дисциплинарном поле философии. Осуществлен обзор публикаций 2005 - 2006 гг. относительно проблемы национальной определенности украинской философии. Рассмотрена тематика историко-философских исследований и самоидентификация современной философской мысли в Украине.

Проаналізовано роль Гегеля у філософській спадщині представників Київської духовно-академічної філософії ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто питання про радянську модифікацію деяких дореволюційних історичних міфологем та нову парадигму філософсько-історичних досліджень. Визначено цивілізаційну самоідентифікацію українців у порівняльному аспекті "Схід - Захід", моральні цінності особистості у філософсько-педагогічній спадщині Е. Роттердамського. Розкрито ціннісні аспекти сучасних фемінинно-маскулинних проблемах, феномен мультикультуралізму за сучасних умов. Увагу приділено аналітичній філософії права в антропологічному вимірі, античній філософії у творчій спадщині В. Г. Короленка.

На основі узагальнення досвіду керівництва науково-дослідною діяльністю у галузі філософських, політологічних наук, теорії культури й освіти, державного управління, опанування дисертацій у провідних спеціалізованих вчених радах ВНЗ та науково-дослідних установах України, участі у роботі спеціалізованих вчених рад, наукових виданнях (журнали, збірники), науково-методичних комісіях, проаналізовано наукові здобутки та новітні концепції вітчизняних і зарубіжних досліджень, що містяться в дисертаційних роботах, виявлено їх роль і значення для розвитку української науки та культури. Простежено трансформацію суспільних вимог до наукової праці в системі вдосконалення матеріального і духовного виробництва на теренах нових обріїв української цивілізації.

Розглянуто соціальні цінності як основу соціальних суджень, багатомовність як інституційний чинник здобуття національної ідентичності. Проаналізовано соціальне конструювання та комунікативне порозуміння у реформуванні суспільства, соціальну утопію як форму соціального пізнання та традиції Просвітництва і практики стійкого суспільного розвитку.

Проаналізовано взаємовідносини сільських шкіл з колгоспами в середині 1960-х - першій половині 1980-х рр. (на прикладі Волинської області). Висвітлено політику німецького окупаційного режиму у сфері культури й освіти в генеральній області "Київ" (1941 - 1944 рр.). Розглянуто музеєфікацію стародавніх гробниць на території м. Білгород-Дністровський як нагальний засіб збереження та популяризації унікальних пам'яток. Охарактеризовано феномен трансгуманізму в гуманітарному просторі. Розкрито особливості виникнення поняття "децентралізація" та визначення його сутності.