Проаналізовано методи формування гіпотез у науковій пізнавальній діяльності. Охарактеризовано науково-образне та словесно-поняттєве мислення, особливості творення знань на підставі логічних схем і дій уяви. Розглянуто проблеми фіксування відношень між множинами у разі символьного запису простих розповідних речень, формулювання припущень як узгодження знань, використання систем аксіом для генерування припущень. Висвітлено теоретичні підстави побудови систем аксіом для довільної кількості ознак.

Проанализированы методы формирования гипотез в научной познавательной деятельности. Охарактеризованы научно-образное и словесно-понятийное мышление, особенности создания знаний на основе логических схем и действий воображения. Рассмотрены проблемы фиксирования отношений между множествами в случае символьной записи простых повествовательных предложений, формирования предположений как согласования знаний, использования систем аксиом для генерирования предположений. Освещены теоретические основы построения систем аксиом для произвольного количества признаков.

Досліджено методи формування гіпотез на підставі аналізу матеріалу з історії пізнавальної діяльності, зокрема, мислення людей, які перебувають на низькому шаблі соціального розвитку, а також прикладів побудови теоретичних систем знання. Вивчено процес формування припущень з використанням наочно-образного мислення та формально-логічного інструментарію. На основі аналізу формально-логічних методів творення припущень розроблено інтерпретацію булевих функцій як однозначних відношень між множинами. Запропоновано критерій логічного висновку, позбавлений недоліків метатеореми дедукції. Розроблено систему аксіом для системи правил, сформованих на базі інтерпретації булевих функцій як однозначних відношень між множинами. На підставі аналізу історико-наукового матеріалу розроблено схему міркувань з використанням методу абдукції. Запропоновано підхід до аналізу методів індукції та аналогії, що грунтується на формальному апараті неповністю визначених булевих функцій.