Досліджено суспільне життя як цілісний процес функціонування та розвитку розумної живої речовини, що відбувається у організменій формі. Розглянуто світоглядний підхід, ідеологію осягнення та якість методологічного інструментарію для визначення особливостей суспільного життя, а також причин виникнення патології у сімействі соціальних організмів неолітичного походження. На підставі філософського аналізу соціального організму розкрито діалектичне протиріччя між особистістю та суспільством, визначено механізм взаємодії суб'єктивного й об'єктивного інгредієнтів соціальної цілісності. Викладено підходи до вивчення морфології польової форми життя, функціонування, саморегуляції та розвитку соціального організму. Системно проаналізовано соціальний організм країни, наведено евристичну модель, запропоновано моделі видових та найпростіших соціальних організмів.

З використанням філософсько-езотеричних підходів висвітлено проблеми цілісності людини, єдності її духовно-психічних і соціальних якостей, а також її місце та роль у навколишньому середовищі. Проаналізовано структуру картини світу в політичному міфі. Розкрито історико-філософські аспекти взаємодії людини та сучасної української держави.

С учетом философско-эзотерических подходов освещены проблемы целостности человека, единства его духовно-психических и социальных качеств, а также его место и роль в окружающей среде. Проанализирована структура картины мира в политическом мифе. Раскрыты историко-философские аспекты взаимодействия человека и современного украинского государства.

В контексті соціальної синергетики розв'язано суперечності між індивідуальним і суспільним буттям. Розглянуто історію дослідження процесу самореалізації особистості (СО), охарактеризовано особистість у системі лінійної парадигми. Запропоновано критерії гуманістичної спрямованості СО, а також класифікацію її форм. Визначено фактори детермінації процесу СО.

С позиций социальной синергетики решены противоречия между индивидуальным и общественным бытием. Рассмотрена история исследования процесса самореализации личности (СЛ), охарактеризована личность в системе линейной парадигмы. Предложены критерии гуманистической направленности СЛ, а также классификация ее форм. Определены факторы детерминации процесса СЛ.