Запропоновано розглядати господарство як предмет філософського аналізу, складну соціо-природну систему, що самоорганізується. Висвітлено сутність проблем: господарства та господарювання, виробництва та господарства. Наведено типи господарств і способів господарювання, епістемологія господарства, етику господарювання, аксіологію господарства, цінності людини як принципи організації господарства. Особливу увагу приділено ролі філософського знання як методології економічної теорії і практичної економіки.

Книга посвящена фундаментальным проблемам экономической науки, философско-экономическим вопросам общественного воспроизводства. Экономические явления показаны в логической связке, отличной как от исторической последовательности хозяйственных преобразований, так и от географического расположения хозяйственных доменов. Рассмотрены общесистемные вопросы воспроизводства человеческой популяции, воспроизводство экологической и социальной ниши человека, представлены элементарно-базовые модели общественного воспроизводства, обсуждаются традиционные для политической экономии вопросы стоимости, денег и труда, модели распределения товаров, динамика товарно-денежного обращения, статические и динамические составляющие воспроизводственного процесса. Центральное место в книге занимает рассмотрение с философских позиций сути деятельности человека, направленной на создание и воссоздание условий своего существования.

Несмотря на отсутствие официального провозглашения перехода к капиталистическому укладу экономики в Украине, данная цель достаточно определилась. В предлагаемой работе предпринята попытка в самом общем виде осветить те институты и принципы государственно-политического и экономического устройств, а также некоторые элементы опыта строительства капитализма (частная собственность, свобода предпринимательства и выбора, личный интерес как главный мотив поведения, конкуренция, опора на систему цен или рыночная система; ограниченная роль правительства) в передовых странах Запада, которые могут быть использованы в реформировании нашего общества.

Висвітлено суспільно-економічні перетворення в Україні за десять років незалежності. Сформовано найважливіші методологічні принципи оцінки результатів системної трансформації та визначення перспектив подальших економічних перетворень, логіки поглиблення реформ. Викладено методологічні аспекти інтеграції. Розкрито основні напрямки соціальної політики. Проаналізовано об'єктивні передумови глобалізації.

Вивчається проблема управління суспільством в історії філософської думки: в античній філософії; філософії середніх віків та Відродження, а також філософські основи управління суспільством в філософії Нового часу та XIX ст. Розкриваються філософські аспекти сучасного менеджменту і бізнесу, зокрема показано проблему свободи волі в діяльності менеджера і бізнесмена.

Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномену грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномену грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномену грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

Проведено порівняльний методологічний аналіз класичного та некласичного підходів у соціально-філософському осмисленні економічної сфери різнотипних за своєю природою суспільств - доіндустріального, індустріального та постіндустріального. Виявлено найважливіші підходи у соціально-філософському вивченні сфери економічної життєдіяльності людей, розкрито її сутність, статус та функції. Розглянуто характерні риси та можливості класичного підходу у дослідженні економічної сфери доіндустріального та раннього індустріального суспільств. Осмислено своєрідність, досягнення та недоліки соціально-філософського вчення Маркса як завершення класичного і першої спроби некласичного осягнення самобутності економічної сфери та її ролі у класичному індустріальному суспільстві. Розкрито особливості, досягнення та перспективи некласичного підходу до вивчення економічної сфери життя доіндустріального та постіндустріального соціумів.

Досліджено питання соціально-філософського осмислення проблеми оподаткування. Зазначено, що усвідомлення її соціальної суті є однією з актуальних проблем соціальної філософії, одним з напрямків пошуку гідного людини цивілізованого способу існування та її самореалізації в суспільстві. Проаналізовано поняття, які характеризують суть оподаткування та логіку його розвитку, а саме: "податкова діяльність", "засоби податкової діяльності", "суб'єкт оподаткування", "об'єкт оподаткування", "мета оподаткування". Розкрито роль оподаткування в соціальному розвитку суспільства. Розглянуто фактори соціокультурної детермінації оподаткування. Визначено детермінанти оптимізації розвитку українського суспільства засобами оподаткування.

Розроблено принципово нову концепцію осмислення громадянського суспільства, виходячи із соціально-філософського аналізу феномена привласнення як атрибуту життєдіяльності людей, історично зумовленої способом їх буття. На її основі виявляються і обгрунтовуються природа, зміст та функції формотворчої діяльності людини у процесі самореалізації нею власних творчих сил. Концептуальне бачення людської життєдіяльності в плані суспільних та особистісних вимірів феномена привласнення логічно пояснює його взаємозв'язок з відчуженням як своєю протилежністю. Діалектика відчуження і привласнення людьми власних творчих сил у процесі своєї життєдіяльності є дійсним підгрунтям виникнення та вдосконалення форм власності у соціумі, а сама ця власність виступає соціальним способом існування привласнення у громадянському суспільстві. Обгрунтовано, що громадянське суспільство являє собою об'єднання правовою державою реальних власників, що власність є найвищою соціальною цінністю громадянина в умовах цивілізації. Показано також як завдяки вдосконаленню процесів привласнення відбувається перехід від етакратизму до громадянства суспільних відносин.

Проведено соціально-філософський аналіз стереотипів і настанов, що характеризують особливості світосприйняття та господарської поведінки українців, на підставі концепції сучасної західної та вітчизняної філософської думки розкрито зміст, а також значення терміна "господарський менталітет". Запропоновано модель ментальної структури та наведено типологію ментальності. Підкреслено, що етнічна ментальність відтворює певні стереотипи та настанови, які визначають особливості ставлення до праці, власності, а також підприємництва. Виокремлено головні риси українського господарського менталітету: індивідуалізм, завзятість у праці, розвинуті приватновласницькі інстинкти, толерантність до інших культур. Встановлено, що дані риси формувалися на підставі культурних архетипів під впливом географічних, соціально-історичних, релігійних та ідеологічних чинників. Досліджено сутність сучасних трансформацій українського господарського менталітету, які суттєво впливають на історичний вибір моделі соціально-економічної модернізації.

Досліджено проблему еволюції категорії "власність" у світовій економічній та філософській думці. На основі наукового аналізу поглядів представників різноманітних економічних шкіл та філософських течій у їх історичному розвитку розглянуто методологічне підгрунтя сучасних підходів до інтерпретації власності: політико-економічного, економіко-правового та етико-економічного.

Проведено соціально-філософський аналіз сутності, форм прояву та механізмів реалізації менеджерських рішень, особливостей їх соціально-економічної, соціально-політичної та соціокультурної детермінації та впливу на суспільні процеси. Розглянуто особливості реалізації менеджерських рішень різних типів соціального простору, поглиблено розуміння їх специфіки як складової духовно-практичного освоєння людиною світу. Виявлено та проаналізовано сутність організаційної культури як базового чинника формування їх ефективності. Охарактеризовано чинники внутрішнього та зовнішнього впливу на ухвалення і механізм реалізації менеджерських рішень у сучасному українському суспільстві, визначено атрибути забезпечення їх ефективності.

Висвітлено феномен грошей як цінність культури, виходячи з осмислення самого поняття культури як ціннісно-смислової реальності. Проведено соціально-філософський аналіз феномена грошей у різних сферах господарства та проведено "ревізію" методологічних підходів до феномена грошей в економічній, соціологічній та філософській сферах знання. Подано онтологічний модус грошей на основі атрибутивної концепції. Показано такі модуси грошей, як простір - час, маса - енергія, інформаційна функція. Зазначено, що останній модус є одним з головних моментів відображення інформації в глобальному світі. Розглянуто два суперечливих та взаємовиключних поняття - економіка та етика, остання будується на господарській етиці. Показано, як гроші впливають на смислоустрій буття людини.

Увагу приділено дослідженню проблеми грошей, які за умов фінансової економіки стверджують систему нових соціоекономічних, культурних відносин, в яких монетарному фактору належить чільне місце. Соціально-філософський аналіз грошей розкриває їх цивілізаційну цінність в онтології суспільного та культурного буття. Здійснене визначення грошей дозволяє розкрити їх зміст, ідеальну природу, виявити основні сутнісні засади, показати значення для людини в якості блага - матеріального та духовного. Обгрунтовано поняття "грошового ладу" та його вплив на формування нової картини світу, нових поглядів і переконань людини. Зроблено висновок про спорідненість у розвитку грошей та знакових систем, що перетворює їх в специфічну комунікативну систему. Знакова сутність грошей корелює з їх символічним смислом, який уможливлює формування цінностей, соціального статусу, морально-етичних якостей та місця людини в житті. Показано, що епоха "інформаціоналізму" утворює нові перспективи для нових грошей. В результаті майбутнє сучасної цивілізації залежить від втілення нових грошових систем, які надають можливості для реалізації бажань і творчого потенціалу індивідів.

Підсумовано дискусії, які відбулися на IX Міжнародних філософсько-економічних читаннях 12—13 травня 2016 р. у Львівському навчально-науковому інституті ДВНЗ "Університет банківської справи". Розглянуто проблеми: філософія перемін у сучасному світі, роль глобально-фінансових процесів у сучасному цивілізаційному розвитку, майбутнє Європи та світу в добу великих міграцій, аксіологічні аспекти геостратегічних змін. Охарактеризовано суперечливість і комплементарність реконструктивного розвитку інституціональної системи, ідею Європи та європейської ідентичності. Розкрито особливості теорії економіки знань у суспільному цивілізаційному розвитку.

Обоснована социально-философская стратегия исследования культурно-типологической модели экономического человека. Дана экспликация понятия "экономический человек", связанная с выявлением, рассмотрением, анализом, сравнением моделей, которые основаны на различных теоретических концептах. Отмечено, что приоритетным методом изучения стало системное моделирование в рамках параметрической общей теории систем.

Кваліфікаційна наукова робота присвячена дослідженню економічної маргінальності і її складових в сучасному українському просторі в кутку зору соціальної філософії. Економічна маргінальність визначена як складне багатоаспектне явище соціокультурного буття, виявляючи себе як в історичному процесі, так і в конкретному суспільстві, оскільки економічна сфера суспільства сприяє професійній реалізації особистості, її включенню в систему економічної взаємодії і дозволяє задовольнити свої матеріальні потреби. Вироблено концептуальне бачення економічної маргінальності, виходячи з уявлень про сучасне суспільство, його складових як органіки економічного буття людини, певну систему у всій сукупності та різноманітності її компонентів. У роботі з’ясовано діалектичну природу економічної маргі¬нальності в умовах інформаційної спрямованості цивілізаційно- го процесу. З одного боку, економічна маргінальність має нега¬тивний вплив на суспільство, з іншого боку, саме в умовах ста¬новлення інформаційного суспільства має потужний потенціал для інновацій та подолання кризи маргінального стану особи¬стості, що стимулює розвиток суспільства і особистості. У кате¬горіальному полі «маргінал» - «маргінальна людина» - «маргі¬нальність» людина знаходиться в стані тимчасової трансценден- ції і характеризується станом дезадаптації в суспільстві. Суміжні феномени людського буття характеризуються гра¬ничним станом, специфічними формами буття і особливими способами існування. У соціокультурному просторі важливі знання стратегії поведінки людини на межі і про способи подо¬лання граничного стану. Будь-яке смислорозуміння - це розмеж¬ування. У підсумку, вся людська діяльність - це різні способи проведення нових меж свого світу і самого себе. Варто відзначи¬ти, що з точки зору соціально-філософського аналізу економічна маргінальність оцінюється негативно в більшості випадків, як породження нестабільності і який породжує нестабільність, не¬однорідність. Особливості економічної маргінальності в умовах становлен¬ня інформаційного суспільства в Україні проявляються в висо¬кому рівні безробіття і низький рівень доходів тих соціальних груп, які не змогли пристосуватися до швидко мінливих умов ринку і підвищенням вимог до претендентів на заміщення ва¬кантних посад; проблема доступу до сучасних інфокомуніка- ційних технологій та адекватному використанні інформаційних ресурсів в наслідок ряду факторів (технічного, фінансового, нормативно-правового та інших); низхідній мобільності, що має довгостроковий характер, який призводить до наростання соціальної ентропії; прискорених процесах подальшого розша¬рування в зв’язку з появою класу кваліфікованих працівників, які продають не тільки свою робочу силу, а й доступ до знань та інформації; нездатності значної частини населення адаптуватися до жорстких соціально-економічних умов перехідного періоду