Представлены размышления автора по осмыслению сущности осваивающей практики (освоения). Освоение развертывается на трех исторических (прибытийном, безбытийном и событийном) типах практического становления и, соответственно, - материи человеческого бытия. Преимущественное внимание уделено безбытийному (производственно-присваивающему, в частности, индустриальному и постиндустриальному) человеческому бытию.

Наведено філософсько-методологічний аналіз економічної сфери різнотипних за своєю соціально-технологічною природою суспільств - доіндустріального, індустріального та постіндустріального. Показано, що з позицій некласичного підходу, економічна сфера суспільства постає як неоднорідна, сформована з кількох шарів - виробництва речей і "виробництва" людини (К.Маркс); виробництва товарів і виробництва послуг (Р.Арон, У.У.Ростоу); "економіки інформації" та "економіки товарів" (Д.Белл).

Приведен философско-методологический анализ экономической сферы разнотипных по своей социально-технологической природе обществ - доиндустриального, индустриального и постиндустриального. Показано, что с позиции неклассического подхода, экономическая сфера общества рассматривается как неоднородная, сформированная из нескольких слоев - производства вещей и "производства" человека (К.Маркс); производства товаров и услуг (Р.Арон, У.У.Ростоу); "экономики информации" и "экономики товаров" (Д.Белл) - в условиях качественного роста значения самого производства информации, знаний (в частности фундаментальных) и услуг.

Досліджено визначальні ознаки держави загального добробуту та соціальної. Визначено, що наявність різних моделей держави загального добробуту не дозволяє виявити чіткі критерії її відмінності від соціальної держави, однак у чистому вигляді не може існувати жодна модель - держава загального добробуту чи соціальна.

Проаналізовано цінності та суспільні інститути, що дозволяють усвідомити реальні механізми практичної побудови нового суспільства. Розглянуто погляди теоретиків неомарксизму щодо ролі робітничого класу на виробництві та в суспільстві, досліджено суспільну власність. Зазначено, що соціально незахищеній людині повинна бути надана підтримка у праві на життя і на гідне людини існування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*23в03 + Ф023 + Ф024

Рубрики:

Соціальна філософія

Політична система та політичне життя суспільства

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены философские проблемы экономического знания. Освещены актуальные вопросы методологии научного знания. Представлены основные принципы формирования постиндустриального мира. Описаны закономерности развития информационного общества. Освещены системные противоречия процесса глобализации.

Розглянуто ліберальний світогляд і базові засади "відкритого суспільства". Висвітлено проблеми оптимального співвідношення раціонального й ірраціонального в життєдіяльності постмодерного соціального організму, забезпечення належної свободи конкуренції в політиці й економіці, протидії небезпеці перетворення ліберальних ідей на догму, а демократії - на репресивну систему. Особливу увагу приділено поглядам видатного соціального філософа К.Поппера.

Рассмотрены либеральное мировоззрение и базисные основы "открытого общества". Освещены проблемы оптимального соотношения рационального и иррационального в жизнедеятельности постмодерного социального организма, обеспечения надлежащей свободы конкуренции в политике и экономике, противодействия опасности превращения либеральных идей на догму, а демократии - на репрессивную систему. Особое внимание уделено взглядам выдающегося социального философа К.Поппера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6д + Ю6*23 + Ю701.461.1

Рубрики:

Історія філософії

Соціальна філософія

Мораль і звичаї "суспільства споживання" і постіндустріальних суспільств

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання розвитку правових положень концепції "відкритого суспільства" К. Поппера у працях радянських, вітчизняних і зарубіжних вчених. Висвітлено розроблені науковцями сутнісні правові елементи концепції (поняття відкритого суспільства, його ознаки та принципи, співвідношення його з громадянським суспільством, економічною системою, державою), визначено сучасні напрямки їх розвитку.

Рассмотрены вопросы развития правовых положений концепции "открытого общества" К. Поппера в работах советских, отечественных и зарубежных учёных. Освещены разработанные учёными сущностные правовые элементы концепции (понятие открытого общества, его признаки и принципы, соотношение его с гражданским обществом, экономической системой, государством), определены современные направления их развития.

The author examine problems of legal regulations development in open society concept by К. Popper in correspondent works of soviet, native and foreign scientists; investigates essential legal items of concept worked out by scientists (open society concept, its indications and principles, its correlations with civil society, economic system, state etc.), determines modern directions of their development.

Розглянуто концепції провідних теоретиків інформаційного суспільства, що висвітлюють його сучасний розвиток, особливості переходу від однієї формації до іншої, а також по новому оцінюють значення інформації та знань в сучасному світі. Наведено дані про теорію Д.Белла, концепції П.Дракера та М.Маклюена.

Рассмотрены концепции ведущих теоретиков информационного общества, освещающие его современное развитие, особенности перехода от одной формации к другой, а также по-новому оценивающие значение информации и знаний в современном мире. Приведены данные о теории Д.Белла, концепциях П.Дракера и М.Маклюена.

Висвітлено філософські аспекти альтернативних моделей розвитку суспільства в контексті гуманістичних ідей праці лідера лівійського суспільства М.Каддафі "Зелена книга". Розглянуто чинники соціокультури особистості за умов переходу до демократичного суспільства, проблеми та перспективи діалогу культур, методологічний статус категорії правосвідомості, релігійний фактор в контексті становлення громадянського суспільства. Наведено матеріали порівняльного аналізу прав людини та громадянина в Україні та в Лівії.

Осмислено проблему формування термінологічного апарату в дискурсі інформаційного суспільства (ІС). Поняття "ІС" визначено як один із ключових моментів дослідження сучасного етапу історії людського суспільства. Узагальнено існуючі підходи до трактування поняття "ІС", доведено, що під цим розуміється, по-перше, суспільство нового типу, яке формується в результаті глобальної соціальної інформаційної революції, та, по-друге, суспільство знання, в якому інформація, доступ до інформації і уміння з нею працювати, виступають найважливішим соціальним та економічним ресурсом.

Розглянуто концепцію "інформаційне суспільство", яка представлена різними точками зору сучасних філософів. Простежено історичний етап розвитку і формування інформаційного суспільства. Висвітлено деякі аспекти проблеми наслідків комп'ютеризації. Дане дослідження і виявлені проблеми можуть стати предметом подальших наукових досліджень.

Досліджено людський вимір у сучасному концепті соціального прогресу, розкрито світоглядні та методологічні засади основних концепцій соціального розвитку. Визначено сутність сучасного соціального прогресу і його критерії. Обгрунтовано, що соціальний прогрес за сучасних умов полягає в переході суспільства до стану, який забезпечує найбільш повні умови для гармонійного існування людини в системі "індивід - суспільство - природа", захисту соціуму від новітніх загроз існуванню людства і навколишнього середовища. Викладено концепції розвитку особистості за умов реалізації сучасного концепту соціального розвитку, які базуються на прагненні до збереження природних нерозривних зв'язків людини із суспільством, з іншими людьми та природою. Описано основні якості особистості за умов сучасного концепту соціального розвитку, зокрема: цілісність світогляду; єдність свідомості та мислення, спрямованих на об'єднання, досягнення органічної цілісності та взаємопроникнення різних знань і досвіду, традицій і звичаїв минулого, реальності та перспектив на майбутнє; свобода думки і творчості; прагнення до самореалізації та активності особистості; пошук змісту своїх вчинків, суспільних і природних явищ, прагнення людини зрозуміти своє призначення та всю сукупність зв'язків і процесів у світі в їх єдності; потреба жити в єдності й гармонії з людьми і природою.

Проведено соціально-філософський аналіз процесу прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві. Розроблено концепцію управлінської діяльності за даних умов. Розкрито сутність, основні принципи та етапи реалізації управлінських рішень, наведено їх класифікацію. Досліджено методологічні засади управлінської діяльності. Визначено й охарактеризовано базові моделі оптимізації прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві. Встановлено особливості управлінської діяльності в сучасній Україні. Запропоновано засоби оптимізації прийняття управлінських рішень у процесі становлення інформаційного суспільства в державі.

Досліджено феномен самоактуалізації особистості на підставі визначення сутності поняття "постмодерна культура" та у співвідношенні з процесами та тенденціями у культурі XX ст. Проаналізовано історію розвитку постмодерністського мистецтва, що тяжіє до контрастного сполучення елементів різних естетичних систем минулого з сьогоденням, використання традиційно несумісних матеріалів і ціннісно-стильових систем з метою створення нової художньої цілісності. Визначено основні принципи та суперечності самоактуалізації особистості у культурі постмодерну. Обгрунтовано концепцію перспектив трансформації особистісного буття у вимірах постмодерної культури. Доведено, що ситуація постмодерну за допомогою радикального спустошення та децентрування традиційних дискурсів суттєво стимулює процеси смислових пошуків і смислоутворення у культурі, зокрема, на рівні внутрішнього самовизначення особистості.

Досліджено актуальні теоретичні засади та ідейно-філософський зміст особливостей розвитку громадянського суспільства (і його основних складових) на пострадянському соціокультурному просторі. Здійснено цілісний систематичний аналіз поняття громадянського суспільства у його конкретноісторичних національних формах та у більш широкому модерно-цивілізаційному контексті, поєднаному з трансформацією національних моделей громадянського суспільства у транснаціональні. Становлення даного суспільства в його взаємовідносинах з державою є вирішальним чинником реформування соціально-політичних систем, які склалися на пострадянському соціокультурному просторі. Характерною особливістю цього становлення є синкретичне поєднання застарілих патримоніальних та постмодерних горизонтально мережевих форм соціальної взаємодії, що обумовлено історико-культурними закомірностями розвитку нових демократій. Досліджено роль і функції громадянського суспільства за умов перехідної економіки та розкрито взаємозв'язок нових ліберально-демократичних і мовленнєвих практик на пострадянському просторі зі зміною типів раціональності у постмодерній європейській культурі. Обгрунтовано, що лише органічне поєднання цінностей західної ліберальної культури та національних культурно-історичних традицій дозволяє подолати системну кризу та сприяє розвитку нових демократій у загальноцивілізаційному руслі.

Проведено соціально-філософське дослідження сучасних концепцій посткапіталістичного суспільства у контексті глобальної парадигми. Здійснено критичну реконструкцію провідних ідей основоположників постіндустріального вчення - від Д.Бела й О.Тофлера до П.Дракера й М.Кастельса. Проаналізовано особливості застосування базових принципів теорії посткапіталістичного суспільства в новітніх філософських, культурологічних і соціологічних концепціях. Особливу увагу приділено вивченню концепцій постіндустріальної парадигми в соціально-філософському аспекті. Обгрунтовано теоретичні засади дослідження якісно нового культурно-історичного типу суспільства. Проаналізовано прояви глобальності та специфічний інформаційно-мережний зміст посткапіталізму. З'ясовано сутність, генезу, особливості та перспективи розвитку нового напрямку постіндустріальної парадигми на базі використання комплексного й аксіологічного підходів, усвідомлення важливості культурно-ціннісних чинників та впливу глобалізації на розвиток модернізаційних процесів у пострадянському просторі, зокрема в Україні.

Проаналізовано теоретичні та методичні передумови дослідження феномена раціональності. Поглиблено проблематику критеріїв і засад раціональності в контексті подолання "парадоксу раціональності" та суперечностей між "абсолютистськими" та "релятивістськими" підходами через розкриття двоїстої природи розуму. Встановлено, що еволюція та функціонування раціональності зумовлені взаємозв'язком "відкритого" та "закритого" її типів, які конкретизуються в домінуючих змістових компонентах на різних етапах її розвитку. Визначено поняття "соціальної раціональності", сформульовано й обгрунтовано сучасні принципи її функціонування, що включають як загальні принципи раціональності, так і ряд додаткових у їх взаємозв'язку з засадами побудови відкритого, демократичного суспільства.

Визначено зміст поняття соціальної взаємодії, проаналізовано її структуру та виявлено залежність соціального простору та феномену взаємодії. Концептуалізовано значення діалогу як організуючого механізму соціальної взаємодії. Проведено соціально-філософський аналіз постіндустріального суспільства на сучасному етапі розвитку. Розкрито діалогічну варіативність міжсуб'єктної взаємодії у різних сферах соціального буття сучасного суспільства. Проведено ретроспективний аналіз формування культурно-історичних особливостей соціальної взаємодії в Україні, розроблено рекомендації щодо оптимізації соціальної взаємодії за умов сучасної української дійсності. Розглянуто реалізацію інноваційної творчості особистості в сучасному постіндустріальному суспільстві.