Рассматриваются взгляды различных философских школ на проблему социальных противоречий, раскрываются сущность и структура противоречий общества как системы, выявляются основные источники обострения противоречий в социальных системах, обосновывается и раскрывается их типология.

Розглядаються методологічні основи дослідження посттоталітарних систем, динаміка соціальних процесів в перехідний період, теоретичні і практичні моделі їхньої трансформації. Розкриваються суттєвість, типологія та форми розвитку соціальних протиріч в посттоталітарних системах і механізми їхнього розв'язування у перехідний період. Особливе значення має проблема типових і особливих властивостей посттоталітарного соціуму як у генерації конфліктогенних процесів, так і в реакціях на ці процеси.

Запропоновано концепцію розвитку середнього класу (СК) в Україні на підставі взаємодії конкуренції та партнерства. Проведено філософський аналіз даних феноменів як невід'ємних регуляторів повсякденного суспільного буття. Доведено необхідність проведення ефективної соціальної політики владною вертикаллю задля забезпечення певних ніш і подальшого розвитку СК через інститути місцевого самоврядування. Розглянуто соціальну політику як фактор забезпечення оптимального розвитку конкуренції та партнерства в українському суспільстві.

Предложена концепция развития среднего класса (СК) в Украине на основе взаимодействия конкуренции и партнерства. Проведен философский анализ данных феноменов как неотъемлемых регуляторов повседневного общественного бытия. Обоснована необходимость проведения эффективной социальной политики властной вертикалью с целью обеспечения определенных ниш для дальнейшего развития СК через институты местного самоуправления. Рассмотрена социальная политика как фактор обеспечения оптимального развития конкуренции и партнерства в украинском обществе.

Викладено цілісну концепцію динаміки соціальних процесів у перехідний період розвитку українського суспільства та його Збройних Сил. Визначено місце, роль і особливості загострення соціальних протиріч у Збройних силах за умов реформування. З застосуванням системного підходу запропоновано розгорнуту класифікацію та форми прояву даних протиріч. Розкрито її механізм і технології розв'язання та запропоновано основні напрямки оптимізації в період трансформаційних процесів у суспільстві.

Рассмотрен марксистский дискурс феминизма как однин из видов женского движения в мире, который привлёк к себе внимание после студенческой революции в Париже 1986 г. и стал началом эпохи становления "новых левых" во многих странах Европы и США, кардинально изменивших политический ландшафт. Показано, что это протестное движение многих слоёв общества против сложившихся стереотипов жизни и деятельности привело к возникновению новых форм жизни, общежития и даже производства (типа коммун) и породило в разных странах новые политические партии, привлекло внимание крупных философов, социологов, психоаналитиков (Эрих Фромм, Герберт Маркузе, Теодор Адорно, Макс Хоркхаймер). Автором марксистского феминизма является Александра Михайловна Коллонтай (1872 - 1952) - российская революционерка, советский государственный деятель и дипломат, политический социолог рабочего движения России и Европы, чрезвычайный и полномочный посол СССР в Норвегии, Мексике, Швеции. Обоснованно, что она запустила процесс становления "новой" женщины, активного участника социалистического переустройства мира. Марксистский феминизм связан с серией ее практических шагов по освобождению женщины в первые годы советской власти.