Досліджено особливості утворення та розвитку феномену тероризму за умов глобалізаційної динаміки. На підставі соціально-філософського аналізу здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних підходів, що існують у світовій соціально-філософській думці щодо поняття "тероризм" як суспільного явища. Охарактеризовано різні види тероризму в сучасному світі. Здійснено компаративний аналіз співвідношення тероризму з іншими формами насильства та розкрито його основні ознаки. Визначено передумови та причини активізації тероризму у світі, що глобалізується. Розкрито сутність і зміст домінантних форм сучасного тероризму. Розглянуто систему й основні принципи антитерористичної боротьби. Обгрунтовано пропозиції щодо визначення шляхів і способів протидії тероризму за умов глобалізаційної динаміки.

Розкрито сутність, природу, умови та форми прояву тероризму у контексті глобалізаційних процесів. Запропоновано визначення даного феномену як організованого насильства, різновиду протиправної дії, яка є цілісною системою, антисуспільною діяльністю. Обгрунтовано твердження, що тероризм є особливим проявом соціального міжгрупового конфлікту, протиріччя між культурами та типами культур. Проаналізовано вплив культурного та цивілізаційного чинників на подальший розвиток тероризму. Доведено, що тенденції глобалізації сприяють активізації національних рухів та утворюють чинник конфліктогенності. Розглянуто об'єктивні фактори, які обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі. Встановлено, що тероризм є індикатором кризових процесів, які поглинули більшість країн, а також наслідком формування інформаційного суспільства та суспільства споживання. Охарактеризовано сучасний стан міжнародного тероризму в контексті його детермінованості глобалізаційними процесами. Виявлено взаємозв'язок сучасного тероризму та нових інформаційних технологій у контексті становлення нового соціального порядку. З'ясовано, що глобалізація феномену тероризму залежить від розвитку нових інформаційних технологій, які створюють сприятливе середовище для його зростання. Доведено, що безпосередніми причинами виникнення тероризму є мотиви самоствердження, самоідентифікації, гри, молодіжної романтики та героїзму, а також надання своїй діяльності особливої значущості. Зроблено висновок про необхідність формування такого середовища, в якому тероризм є неприйнятним як метод боротьби, а також культивування у суспільстві атмостфери конструктивного діалогу,

Досліджено соціально-філософську проблему насилля в інформаційному суспільстві. Визначено зміст понять "насилля" й "інформаційне суспільство". Насилля розглянуто як певний різновид вольових відносин між суб'єктами, в яких виявляється тенденція до редукції інтерсуб'єктивної взаємодії воль у взаємній комунікації до суб'єкт-об'єктних відношень однобічної прямої вказівки або непрямої маніпуляції. Обгрунтовано висновок про сублімацію насилля та десуб'єктивацію як основні тенденції генези насилля в інформаційному суспільстві. Подано аналіз особливостей основних проявів насилля в сучасному українському суспільстві.

Розглянуто проблему насильства та толерантності. На основі аналізу цих феноменів досліджено їх межі та безмежність. Доведено онтологічну сутність насильства, яке потребує сутнісних обмежень, і толерантності, що у плюралістичному суспільстві може переродитися у безпринципне ставлення до дійсності.

Рассмотрена проблема насилия и толерантности. На основе анализа этих феноменов исследованы их границы и безграничность. Доказана онтологическая сущность насилия, нуждающегося в существенном ограничении, и толерантности, которая в плюралистическом обществе может переродиться в беспринципное отношение к действительности.

The problem of enforcement and tolerance is viewed in the present article. On the basis of the analysis of these phenomena the investigation of their boundaries and unlimitedness is made. The ontological essence of enforcement (that needs to be essentially limited) as well as the essence of tolerance (which in pluralistic world may turn into the attitude of no principle to the reality) are proved.