Проводиться аналіз поглядів В.Липинського на проблему еліт, як проблему функціонування саморегулюючої системи суспільної ієрархії та ругулювання механізмів суспільної регенерації. Апелювання до консервативної традиції та зіставлення поглядів В.Липинського дає змогу виявити як спільні з нею підходи, так і суто авторські, що не містять аналогій із твердженнями репрезентантів елітистської парадигми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12 + С5*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретичні аспекти поведінки груп та організацій, досліджено логіку взаємовідносин членів різних за розміром груп, обгрунтовано твердження про узгодженність дій та ефективність малих груп. Висвітлено питання профспілок та економічної свободи, проаналізовано процес виникнення робітничих організацій, аргументовано існування в них примусового членства як необхідної умови виживання такої групи. Проведено всебічне дослідження теорій держави та класу, проаналізовано сучасні ортодоксальні теорії груп тиску (Джона Р.Коммонса, Бентлі, Трумена, Латема), з'ясовано логіку їх дій. Запропоновано нові підходи щодо аналізу поведінки учасників груп тиску - теорії "побічного продукту" та "спеціального інтересу". Стверджується, що членство в організаціях тиску та їх влада - результат не лобістських досягнень, а побічний ефект іншої їх діяльності.

Освещены теоретические аспекты поведения групп и организаций, исследована логика взаимоотношений членов разных по размеру групп, обоснованно утверждение о слаженности действий и эффективности малых групп. Рассмотрены вопросы профсоюзов и экономической свободы, проанализирован процесс возникновения рабочих организаций, аргументировано существование в них принудительного членства как необходимого условия выживания такой группы. Осуществлено всестороннее исследование теорий государства и класса, проанализированы современные ортодоксальные теории групп давления (Джона Р.Коммонса, Бентли, Трумена, Латема), определена логика их действий. Предложены новые подходы относительно анализа поведения учасников групп давления - теории "побочного продукта" и "специального интереса". Установлено, что членство в организациях групп давления и их власть - результат не лобистских достижений, а побочный эффект другой деятельности.

Встановлено основні опозиційні структури та конструктивні принципи різноманітних модифікацій класичного дискурсу про еліту шляхом з'ясування специфіки історичного розгортання даних дискурсів, зокрема, особливостей теоретизації їх вузлових положень (формування ідеї еліти, окреслення способів виокремлення еліти, а також механізмів і форм її легітимації (самолегітимації)). Здійснено деконструктивну рефлексію над класичним дискурсом про еліту з метою виокремлення трансісторичних засад буття еліт і духовно-інтелектуального призначення феномену еліти у соціокультурному просторі. Розкрито зумовленість історичних формоутворень еліти про неї у контексті історичних типів соціальності (премодерн, модерн, постмодерн). З'ясовано витоки специфіки дискурсу про національну еліту, особливості його формування у посткомуністичному українському просторі. Визначено основні типи та характерні ознаки зазначеного дискурсу, а також окреслено можливу стратегію формування постсучасного дискурсу про українську еліту.

Вперше у вітчизняну філософію освіти введено поняття елітарності та еліти як ціннісних вимірів особистості, що потенційно здатні формуватися в процесі набуття вищої освіти. Обгрунтовано значення особистісного самовизначення студентської молоді як механізму формування елітарності. Зроблено розмежування понять елітарної й елітної освіти. З'ясовано, що створення концепції формування елітарної особистості українського суспільства залежить від його потреб та ідеалів. Визначено основні якості елітарної особистості відповідно до функцій еліти. Обгрунтовано необхідність елітаризації тієї категорії осіб, перед якими стоїть завдання формування майбутньої національної еліти - педагогів, оскільки тільки елітарна особистість здатна адекватно реагувати на виклики часу (зокрема модернізаційні процеси сучасної цивілізації), може впливати та брати участь у формуванні національної еліти.

Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

Проведено концептуальний аналіз ціннісного змісту структурування молодіжного руху в Україні та можливостей державної підтримки молодіжних організацій. Доведено, що саморозвиток і самоздійснення молодого індивіда відбувається за умов взаємодії макро- та мікросередовища та перебуває під впливом екзистенційної інтенції творчого самовияву особи. Доведено, що інтенція до самоздійснення шляхом суспільного визнання індивіда є основою потреби персоналізації людини та визначається стихійною і почасти свідомою її спрямованістю на виявлення власних здібностей і пошук "сродной праці". Встановлено, що неповнота соціалізації особи, як і її надмірність, викликані відсутністю або корупцією соціальних і політичних умов для персоналізації, що вносить фрустраційні та девіантні мотиви у поведінку молодих людей у соціальному середовищі. З'ясовано, що перешкоди до екзистенційного самовизначення молодої людини є передумовою розвитку ескапістських форм активності та сприяють виникненню асоціальних видів організованої поведінки. Встановлено зв'язок типологізації молодіжних організацій з різними формами самоактуалізації молоді на основі ціннісного сприйняття свободи.

Акцентовано увагу на актуалізації та соціально-філософській концептуалізації проблеми масово-елітарного протиставлення у житті сучасного соціуму. Розкрито ряд особливостей, властивих людині, приналежній до маси, охарактеризовано модуси буття-в-масі. Висвітлено основні характеристики індивіда зі статусом елітарності та проаналізовано функції еліти. На основі аналізу концепції меритократії осмислено перспективу формування глобального елітарного суспільства. З'ясовано, що вплив глобалізаційних віянь і технологічних змін докорінно трансформував суспільне життя, видозмінив комунікативну сферу, ціннісні орієнтації, принципи взаємодії між людиною та природою. Водночас продемонстровано, що етичні дилеми та глобалізаційні виклики сучасності актуалізували почуття відповідальності, вироблення комунікативної етики, усвідомлення необхідності реорганізації структури існуючого суспільства. З'ясовано, що визначення буття-в-масі як неавтентичного способу буття людини є недоречним, та доведено, що за сучасного стану справ межа між масою та елітою є менш демаркаційною.

Доведено, що управлінська еліта є необхідним елементом соціальної структури, здатним здійснювати ефективне і науково обгрунтоване управління суспільством, що зумовлено її сутнісними характеристиками. Досліджено еволюцію управлінської еліти у процесі розвитку українського суспільства, її мобільність та ідентифікацію. Визначено основні характеристики управлінської еліти як сучасного соціального феномена. Обгрунтовано актуальність взаємодії управлінської еліти і суспільства, що передбачає досягнення суспільного консенсусу між управлінською елітою та громадянами, виконання нею відповідних соціокультурних функцій. Розроблено концептуальну модель формування сучасної управлінської еліти в Україні, базовими компонентами якої є відкрита елітна освіта, створення сприятливих умов до формування культури, успішності, творчості управлінця; мотивація до входження в управлінську еліту, розвиток лідерських якостей реалізація спеціальних програм підготовки управлінців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито питання консеквентних закономірностей правового предикату людини (з природними правами й обов'язкам) і держави (з юридичною відповідальністю перед людиною за свою діяльність). У філософсько-правовому вимірі висвітлено феномен мудрого простонароду, який у консонансі з прогресивною опозиційною елітою (з притаманним їй природно-правовим, державотворчим духом нації), здатен мирним шляхом повалити режим узурпованої державної влади. До конституативних джерел і складових частин плебсології (філософсько-правового вчення) виокремлено: праці вчених у галузі філософії права з питань правового предикату відносин людини та держави; норми права, що врегульовують правовий концепт відносин людини та держави; договірну нормативно-правову теорію обопільної юридичної відповідальності людини та держави; філософію ненасилля; гуманітарні науки, домінанти наукових напрямів і концепцій.