Розглянуто проблему соціальної політики України за умов розвитку ринкової економіки з урахуванням соціально-філософського аспекту (СФА). Визначено актуальні СФА розглянутої проблеми. Обгрунтовано основні та загальні напрямки соціальної політики, визначено економічні пріоритети.

Проаналізовано феномен грошей, який розглядається як ціннісний за своєю природою соціальний прояв у культурі. Обгрунтовано ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномену грошей. Розглянуто презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей. Простежено еволюцію розвитку філософської думки про гроші в будь-яку історичну епоху. Відбудовано онтологію грошей на базі атрибутивної моделі світу. Наведено світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики (православ'я, протемтантизму, юдаїзму, католицизму), яка і формує етичний вимір грошей. Розглянуто вплив грошей на становлення особистості в контексті сенсу життя індивіда, його смислоустрою.

Проаналізовано девіантність як соціальне явище. За умов динамічного розвитку суспільства, коли норми та правила життєдіяльності людей швидко змінюються, актуалізується аналіз проблеми девіантності, уточнення та пошуку нових методологічних основ для проведення комплексних досліджень даного соціального явища. Доведено, що, незважаючи на різноманітність існуючих теорій, девіантність завжди прямо або опосередковано базується на соціальній або індивідуальній несправедливості.

Досліджено суб'єктивне соціальне благополуччя (ССБ), яке визначається як інтегральне соціально-психологічне явище, що відображає усвідомлення й оцінку соціального функціонування на основі співвідношення між рівнем домагань і ступенем задоволення соціальних потреб суб'єкта, у результаті чого він визначає своє соціальне буття як оптимальне і переживає почуття приємності. Розроблено балансно-гетерархічну концепцію, яка підкреслює багатовимірність, динамічність і нелінійність ССБ, що викликана рекурсивністю і недуалістичністю зв'язків його компонентів. У осіб з найвищими і найнижчими показниками ССБ воно має чітку внутрішню структуру, тоді як у осіб з середнім рівнем ССБ виявлено найнижчий ступінь його інтеграції. Для набуття ССБ особа має віднайти баланс між параметрами соціальної поведінки, що веде до задоволення потреб, і вимогами соціальних норм. Виявлено такі типи переживання ССБ: зарадний, дбайливий, незалежний, безпорадний. Висвітлено об'єктивні (соціально-демографічні) і суб'єктивні (психологічні) чинники ССБ. Розроблено методику дослідження ССБ, а також програму психологічного супроводу, метою якої є формування навичок, що забезпечують оптимізацію переживання ССБ.