Подано наукове уявлення про суб'єктивну картину світу людини. Розглянуто поняття "життєвий світ", "життєвий сенс", "життєвий шлях", "життєва криза", "життєвий задум" особистості. Акцентовано увагу на необхідності психокорекційної роботи з метою запобігання дисгармонійному світосприйняттю людини. Окреслено методи вивчення понять, значень, які створюють об'єктивну картину світу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*672*148:С5*622.21

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что постиндустриальном, информационном, знаниевом обществе происходит превращение науки в технонауку, которая, ориентируясь больше на человека, создает новые коллизии и противоречия при своей реализации.

Визначено роль науки й освіти в ноосферній концепції В.І.Вернадського. Показано значення його ідей для розуміння ноосферного процесу, їх науковий і філософсько-світоглядний сенс. Критично розглянуто й уточнено сучасний зміст концепції ноосфери, місце в ній науки й освіти та їх взаємозв'язок, а також шляхи активізації цього зв'язку у програмах побудови суспільства знань. Визначено параметри трансформації науково-пізнавальної діяльності й освітнього процесу, що відбувається в останні десятиліття у світі та в Україні, у їх співвідношенні з уявленнями В.І.Вернадського, проаналізовано роль інформаційно-комунікаційних технологій модернізації та трансформації освітнього процесу й обгрунтовано принципи досягнення його "людиновимірності", виявлено зміст, спрямованість і виховні ресурси концепції ноосферної освіти.

Досліджено співвідношення глобалізаційних процесів у сучасному постіндустріальному суспільстві, проаналізовано нові тенденції зміни владних відносин та екологічні перспективи подальшого розвитку людства у контексті сучасної наукової картини світу. З'ясовано, що подолання фундаментального протиріччя між принципом суверенітету національних суб'єктів і необхідністю їх об'єднання для розв'язання глобальних проблем можливе за умови зміни економоцентричної парадигми глобалізації на культуродомінантну, що необхідно для подолання процесів перетворення глобалізації на вестернізацію. Доведено, що ефективне керування процесами людської діяльності за доби когнітивізації влади неможливо без використання сучасних наукових здобутків та прогресивних філософських ідей. Показано, що пріоритетність екологічних імперативів у процесі прийняття владних рішень є суттєвою умовою становлення сприятливого еко-майбутнього.

Проведено комплексний соціально-філософський аналіз сучасної наукової картини світу сприйняття й осмислення її за сучасних умов глобалізації й інформаційної революції. Визначено зміст і сенс основного й опорного поняття "наукова картина світу" у філософській науці. Досліджено особливості та принципи формування наукової картини світу від часу виникнення до сьгодення. Узагальнено й уточнено складові сучасної картини світу. Проаналізовано процес становлення філософії науки й основні етапи її розвитку. Виявлено завершеність і методологічну доцільність образу, моделі, картини світу, здатних об'єктивно відображати дійсність і водночас ураховувати її людиномірно-ціннісну сутність.

Проаналізовано філософсько-світоглядні аспекти соціально-культурного контексту трансформації адаптивної стратегії сучасної техногенної цивілізації, що були запрограмовані Чорнобильською катастрофою. Необхідною та достатньою умовою цієї біфуркації в історії людства стало перетворення науки і технології на фактор соціокультурного та соціоекологічного ризику. Проблема "небезпечного знання" принципово не розв'язується в межах як природничих, так і соціогуманітарних наук; вона може бути вирішена лише в результаті системного дослідження ситуації актуального або потенційного ризику і синтезу двох когнітивних підходів - гуманітарного та природничого.