Представлены концептуально новый анализ особенностей личностно-ориентированной цивилизационной модели развития человечества Земли, инновационные технологии социальной реабилитации сознания современного человека для формирования творческой личности субъекта постиндустриальной эпохи. Приведены предложения по обеспечению инновационным научным сопровождением процессов эффективного социально-экономического и политического созидания в контексте комплексного развития нового общества в нашей стране, творимого субъектами исторического процесса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*672*34 + Ч484(4)711

Рубрики:

Соціальна філософія

Організація вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження феномена наукового дискурсу як елемента соціальної системи інформаційного суспільства, проаналізовано методологічні та соціокультурні аспекти його становлення. Розкрито сутність терміна "науковий дискурс", здійснено його кореляцію зі змістом поняття "інформаційне суспільство". З'ясовано, що в інформаційному суспільстві науковий дискурс впливає на формування та підпорядковує інші види дискурсів. Доведено, що методологічні та соціокультурні засади трансформації науки у науковий дискурс є синтезом науково-теоретичної, науково-виробничої та науково-освітньої діяльності. Наведено характеристику інноваційної складової сучасного наукового дискурсу, проаналізовано співвідношення його теоретичного, прагматичного та соціокультурного аспектів. З'ясовано, що сучасний науковий дискурс на підставі поєднання наукового й освітнього інформаційного просторів є рушійною силою розвитку інформаційної цивілізації.

Виявлено роль науки в інноваційному оновленні штучних середовищ у різних сферах суспільного життя, в гуманізації буття людини, суспільства та природи, у формуванні суспільної перспективи розвитку. Розкрито особливості науково-технічної творчості як соціально-організованого процесу буття людського інтелекту в науці у формах соціальної самоорганізації творчої співпраці вчених, інженерів і техніків. З'ясовано значення авангардності системи наука Ч техніка Ч технологія для оновлення суспільства, значення перетворення соціально-економічних відносин у процесі комерціалізації як фактора парадигмальності онтологічних перетворень у системі наука Ч техніка Ч технологія, вирішення суперечностей між суспільним призначенням науки, що зумовлене її становищем у соціальній системі, та прагматично-утилітарним застосуванням результатів науково-технічної творчості. Обгрунтовано необхідність подолання технократизму як основи групової ідентифікації вчених, інженерів і техніків, співтовариства, пов'язаного зі створенням нової техніки та технології. Розкрито значення відповідальності перед суспільством як складової технічного мислення, необхідність формування цілеспрямованості на виконання технічного завдання в соціально-культурних рамках взаємодії техніки та соціальності. Розкрито значення ідентифікації з історичною, державною та культурною спільнотою як основи підготовки людини для введення її в науково-технічну творчість, гуманізації вищої технічної освіти для формування національної технічної еліти.

Складна диспозиція понять "інформаційне суспільство" і "знаннєве суспільство" виростає з відмінностей між інформацією і знанням.

Приділено увагу визначальному чиннику розвитку сучасного суспільства - якості складності взаємодій знання та інформації, що виникає за умов переходу до нового типу цивілізаційного розвитку людства. Аргументовано необхідність формування нового способу мислення, адекватного світу, що безперервно змінюється. Проаналізовано внесок видатних учених, досвід мислення яких став основою процесу становлення нової наукової парадигми, тобто глибинних світоглядних переорієнтацій у способах опису й аргументації наукового знання. Проаналізовано аспекти складного мислення, які розроблено постнекласичною наукою і можуть бути експлікованими у вигляді цілісної єдності взаємозалежних принципів, що реалізуються в між- і трансдисциплінарних дослідженнях. Підсумовано, що покладені в основу освітнього процесу принципи нового мислення сприятимуть створенню системи превентивної освіти для людини, що приречена жити в епоху криз, але завдяки освіті здатна бути успішною.

Уделено внимание определяющему фактору развития общества - качеству сложности взаимодействий знания и информации, возникающему в условиях перехода к новому типу развития человеческой цивилизации. Аргументирована необходимость формирования нового образа мышления, адекватного непрерывно меняющемуся миру. Проанализирован вклад выдающихся ученых, опыт мышления которых стал основой процесса становления новой научной парадигмы, т. е. глубинных мировоззренческих переориентаций в способах описания и аргументации научного знания. Проанализированы аспекты сложного мышления, которые разработаны постнеклассической наукой и могут быть эксплицированы в виде целостного единства взаимосвязанных принципов, реализующиеся в меж- и трансдисциплинарных исследованиях. Подытожено, что положенные в основу образовательного процесса принципы нового мышления способствуют созданию системы превентивного образования для человека, обреченного жить в эпоху кризисов, но благодаря образованию способному быть успешным.

The epoch we live in, is critical in the general process of transition to the new type of civilisational mankind development. It means there is a necessity to make a choice connected with presence of possibilities of various variants of the future, including the most pessimistic - a non-existence variant. Development of the new adequate mentality to the changing world can be the fundamental answer to an epoch challenge. Such way of thinking is called complex, developed by postnonclassical science, can be explicate in the form of complete unity of the interdependent principles realized in interdisciplinary and transdisciplinary researches. Having put them as a principle of educational process, we will be able to create the system of preventive education for the person doomed to live in epoch of crises and being able to be successful.