Розглянуто проблему ціннісного вибору, а також людиновимірного характеру системних цінностей. Детально проаналізовано "онтологічний" та "комунікативний" повороти сучасної філософської та етичної думки. Значну увагу приділено ціннісному аспекту досвіду свідомості, а також проблемі раціональності наприкінці XX ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю700.871 + Ю6*63

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано багато концепцій постмодернізму та пост-постмодернізму в царині етики: пріоритету групової моралі над індивідуальною; моралі як соціальної конструкції; нарративності моралі тощо. Показано, як у цих концепціях трансформуються кризові явища сучасного суспільства.

Виявлено та проаналізовано взаємні кореляції ідей гедонізму й аскетизму у культурно-історичній ретроспективі. Розглянуто гедонізм і аскетизм як два полюси біполярного маргінального культурно-антропологічного феномену. З'ясовано, що традиційне протиставлення гедонізму й аскетизму в певному значенні є некоректним. Доведено, що з погляду "маргінальної антропології" їх можна розглядати як культурні концепти зі взаємно пересічними семантичними полями. Розкрито характерні особливості становлення та розвитку ідей гедонізму й аскетизму у класично-елліністичний період античності, середньовіччя, епоху Відродження та Нового часу. Виявлено історичні варіації гедонізму й аскетизму, динаміку розвитку цих явищ і специфіку їх співвідношення. Визначено взаємозв'язок гедоністичних аскетичних ідей за принципами насолоди і страждання у контексті загальних світоглядних установок переломних культурно-історичних епох. Виявлено зміни гедоністичних і аскетичних принципів. Описано зумовлену ними динаміку явищ гедонізму й аскетизму в історії культури. З'ясовано концептуальні відмінності гедоністичних й аскетичних систем, а також загальні цілі, принципи та методи, що дало змогу розглядати гедонізм і аскетизм як два полюси єдиного маргінального культурно-антропологічного феномену.

Проаналізовано принцип етичного релятивізму у філософії постмодерну, актуалізованого суттєвими трансформаціями сьогодення в Україні та світі. Зазначено, що з другої половини XX ст. відбувається процес відмови етики від класичної парадигми, зумовленої загальнокультурними змінами у напрямі плюралізації, релятивізації, здійснюється відхід з позиції центризму (его-, раціо-, тео-, телеоцентризму тощо), підривається віра у Граднаративи модерну. На підставі порівняльного аналізу праць провідних етиків, філософів проаналізовано особливості етики постмодерну (конструктивної та деконструктивної), її вплив на моральну свідомість людини та суспільства. Розглянуто особливості етики постмодернізму, а саме: спрямованість на маргінальні сфери людського життя; відкидання абстрактно-унікальних способів суджень і цінностей як вияв плюральності; відмова від бінарного протистояння модерну, злиття з живим моральним досвідом, переосмислення проблеми відповідальності з позиції ацентризму. Досліджено сучасну форму етичного релятивізму з властивими їй імморалізмом, деконструкцією, ігровим простором моралі. Зауважено, що суперечливий характер репрезентації суб'єкта у дискурсі постмодернізму взаємопов'язаний з розвитком нового типу взаємодії людини та суспільства.

Проведено комплексний аналіз етичних концепцій російського космізму, насамперед гуманітарного та природничо-наукового його напрямів, зокрема на матеріалі творчої спадщини М.Федорова, О.Сухово-Кобиліна, М.Умова, К.Ціолковського, В.Вернадського, П.Флоренського, В.Муравйова, О.Горського, М.Холодного, М.Сетницького, О.Чижевського, О.Манєєва. Конкретизовано принципові положення етики космізму, що втілюють її орієнтацію на антропокосмічне світосприйняття. Здійснено історико-теоретичний аналіз становлення космізму, його генетичних витоків і передумов етико-філософської концепції. Утворення парадигми космічного мислення проаналізовано в контексті напрацьованої світовою філософською думкою, починаючи з античних часів, діалектики понять "мікрокосм" і "макрокосм". Визначено головні етапи концептуалізації етичного змісту філософії космізму. Вперше висвітлено іманентний зв'язок етики космізму з духовними традиціями української філософської думки (за творами Ф.Прокоповича, Г.Сковороди, П.Юркевича). Конкретизовано місце етичних концепцій російського космізму в контексті історії етичних вчень XIX - початку XX ст. Обгрунтовано структуру етико-теоретичних досліджень космізму, відповідно до головних сфер життєдіяльності людини, що знайшли в космізмі своє специфічне осмислення. Визначено і проаналізовано головні концепти космізму: поняття "космічної єдності", "розумного егоїзму", "інтегральної людини", опрацьовано базовий понятійно-категоріальний апарат етики космізму.

Проведено історико-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, його суть, соціальну роль та історичні перспективи у контексті західної та вітчизняної культур. Встановлено, що все різноманіття філософсько-теоретичних концептуалізацій індивідуалізму пов'язано з запереченням або, навпаки, визнанням права людини на самовизначення та самоврядування, індивідуальну неповторність і нонконформізм. Показано, що в тлумаченні переважної більшості західних філософів, чиї погляди традиційно є індивідуалістично зорієнтованими, суть індивідуалізму полягає не в славозвісній абсолютизації егоїстичних інтересів окремої особистості та запереченні колективних цінностей як таких, а у визнанні та захисті суверенного права людини на вибір в їх різноманітті та персональну відповідальність за його наслідки. Встановлено, що переважна більшість західних дослідників, які добре усвідомлюють можливість негативних наслідків індивідуалістичних настанов, в цілому вважає, що позитивний - творчий потенціал індивідуалізму значно перевершує ту загрозу, яка криється в цій можливості. Зроблено висновок, за яким сучасна західна та вітчизняна філософська думка все еволюціонує до визнання того, що за умов постійно зростаючої новизни, швидкоплинності, різноманіття суспільних процесів індивідуалізм не зникає, а поступово перетворюється на один з головних принципів особистого самовизначення та організації суспільного життя.

Досліджено регулятивний потенціал духовно-етичних цінностей за умов глобалізації. Проаналізовано процес зростання впливовості універсальних принципів, які виконують духовно-орієнтовну та нормативно-регулятивну функції. Руйнація традиційної нормативності відбувається у формі деструктивної аномії та формі створення передумов для зростання впливовості "нової нормативності", взаємопов'язаної з процедурами публічної комунікації щодо базових цінностей і запровадження соціальних інститутів як прикладної етики. У процесі дослідження встановлено, що за умов глобалізації традиційні цінності світського та релігійного ідеалів зазначені процедури залишаються пріоритетним фактором у порівнянні з конвенційною мораллю та природною моральністю. Для активізації процесу втілення в життя етичних принципів необхідна їх конкретизація шляхом ситуаційної раціональності та нормативної освіченості. Сучасна етика бізнесу об'єднує духовно-орієнтаційну та нормативно-регулятивну функції базових гуманістичних цінностей, що створює засади для розробки соціального проекту щодо етичної регуляції поведінки у глобальному світі.

Розкрито сутність, природу та моральні функції харизматичної особистості та спільноти. Досліджено процес соціальної та культурної еволюції особливого типу людини - "людини-маси" в його цілісності. Виявлено соціально-історичні та психологічні фактори формування харизматичної особистості. У контексті гуманістичної етики й етики комунітаризму вперше доведено, що виникнення феномену "маса" створює умови для уникнення індивідом морального вибору та зняття особистісної відповідальності. Виявлено тенденцію еволюції самосвідомості "людини-маси" до формування споживацького розуміння життєвих можливостей та індивідуальних свобод, які сприймаються у відриві від змісту етичної категорії відповідальності. З'ясовано, що основними принципами морального оцінювання взаємодії харизматична особистість - спільнота є моральні принципи альтруїзму й егоїзму, колективізму й індивідуалізму, принцип конформізму. Визначено роль харизматичної особистості у процесі суспільного розвитку, зокрема, досліджено її вплив на формування морального клімату сучасного суспільства. Встановлено, що за умов соціально-політичної кризової ситуації, обумовленої та взаємопов'язаної з кризами у духовно-моральній сфері, у масовій свідомості відбувається зміна консолідаційних засад до визнання та фокусування на ролі харизматичної особистості. Виявлено позитивну та негативну дієвість харизматичної особистості: інтеграційну та деструктивну. Окреслено спектр очікувань у масовій свідомості українців щодо харизматичного державного діяча, ідеалу якого відповідає самовіддана, сильна, відповідальна, інтегруюча особистість.

Проаналізовано етичну сутність ідеї ненасильства як моральної альтернативи антропологічному насильству. Розкрито багатоаспектну цінність ідеї ненасильства.

Розглянуто проблему переосмислення теоретичної спадщини історичного матеріалізму у широкому контексті дискурсивної етики. Акцентовано постійний взаємозв'язок і взаємовплив культурно відмінних західних і східних регіонів сучасної Європи.

Досліджено проблеми етичного регулювання суспільних відносин, обгрунтовано комунікативну модель нормативності. Визначено та обгрунтовано модель нормативності, яка стає основою для вирішення суперечностей сучасної цивілізації за допомогою ціннісно-нормативних механізмів. Наголошено, що новизна полягає в узагальненому розгляді нормативності та обгрунтуванні продуктивного потенціалу її комунікативної моделі у відповідності із чим нормативність визначено як рефлексивний, свідомий, заснований на вияві свободи волі механізм обгрунтування загальнообов’язковості та загальнозначимості норм, що задаються елементом належності, закладеному в норму через інтегровану в неї цінність. Виявлено структуру нормативності та описано її основні елементи. Здійснено визначення та аналіз таких елементів нормативності як "суб’єкт", "цінність" та "комунікація". Комунікативна модель нормативності, завдяки іманентно належному їй принципу інтерсуб’єктивності, володіє потенціалом вирішення суперечностей таких субсистем сучасного суспільства як економіка, політика, екологія та військова сфера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю700.844

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ