Розглянуто основні морально-етичні та ціннісно-правові принципи, покладені в основу сучасної біоетики. Увагу приділено міжнародно-правовому регулюванню прав людини на життя та здоров'я в контексті біоетики. Розглянуто біоетику медико-біологічних експериментів і клінічних досліджень. Описано основні механізми регулювання експериментів за участю людини. Розглянуто також права людини як джерело біоетичних принципів і критеріїв поведінки.

Звернено увагу на формування концепції теоретичних засад та практики реалізації принципів біоетики у кримінальному праві України, що надало можливість обґрунтувати положення сучасної кримінально-правової доктрини, правотворення та правозастосування у сфері кримінального права. Сформульовано принципи біоетики, на підставі яких має формуватися новий світогляд і тип праворозуміння, що забезпечить не лише створення правового антикримінального законодавства, а стане запорукою збереження людства від самознищення. Створене на підставі цих принципів антикримінальне законодавство стане правовим за своєю сутністю та «живим» за формою, а відтак здатним задовольняти потреби сучасного суспільства в правовому забезпеченні протидії злочинності. На підставі принципів біоетики запропоновано алгоритм сучасного правотворення на прикладі галузі кримінального права, а також розв’язання нагальних біоетичних кримінально-правових проблем. Розроблені в фундаментальній частині роботи засади нового алгоритму правотворення закладають вектор подальших фундаментальних наукових розробок у кримінальному та інших галузях права.

Увагу приділено біоетичним аспектам цінності людської особи, проблемі пошуку критеріїв для регулювання тих медичних практик, які трактуються як повага чи замах на життя людини. З'ясовано філософсько-антропологічні та онтологічні засновки аргументації прибічників двох біоетичних концепцій — святості та якості життя — які сформувалися у цьому дискурсі. Дослідження демонструє, як наявність полеміки між прибічниками концепцій святості та якості життя, пошук ними відповіді на питання про природу цінності людського життя та способи вираження поваги до неї стає підставою для переосмислення проблем метаетики.

Викладено основні принципи біоетики. Розглянуто питання моральної відповідальності фахівця з комп'ютерних технологій в біології та медицині за прийняті професійні рішення. Увагу приділено окремим морально-етичним нормам для користувачів комп'ютерних мереж. Розглянуто значення фахової термінології як основи професійної мови фахівця з комп'ютерних технологій в біології та медицині. Висвітлено проблеми дослідів над тваринами та дослідів за участю людей, реалізації програми "Геном людин", клонування людських органів і тканин, маніпуляцій зі стовбуровими клітинами, біобезпеки використання генетично-модифікованих організмів, застосування фетальних тканин з метою практичного використання в професійній діяльності.

З метою економії фермерські господарства використовують одержане у процесі культивування насіння не лише для реалізації, але й для посіву, що не здобуло прихильників серед компаній з виробництва генетично-модифікованого насіння. Ними було створено технології обмеження використання генетичного матеріалу для захисту інтелектуальних прав на відтворення рослин зі зміненим генотипом. Проте ці технології містять ще й комерційну складову та порушують низку моральних принципів і міжнародних актів. Мета роботи - ознайомити із видами термінаторних технологій, їх генетично-молекулярною базою та призначенням, а також встановити їх відповідність міжнародним документам і нормам. Досліджували види, генетичні основи і застосування термінаторних технологій та здійснювали їх аналіз з позицій міжнародних норм. Для досягнення мети використовували методи аналізу фактів, порівняння та узагальнення. Існує 2 види термінаторних технологій (сорто- та ознако-специфічні), в основу яких покладено взаємодію трьох генів, що сприяє реалізації певних фенотипічних виявів. Встановлено, що технології, які обмежують використання генетичного матеріалу, водночас і суперечать, і відповідають низці міжнародних правових актів, що унеможливлює чітко визначити доцільність їх використання в сільському господарстві. Висновки: використання термінаторних технологій досі залишається суперечливим фактом, оскільки в їх основі закладено принцип дуалізму: позитивний і негативний вплив на людей.

Наведено праці фахівців і вчених - активних членів біоетичного руху в Україні й постійних учасників національних конгресів з біоетики, що проводилися в Києві впродовж останніх 20 років. За ці роки біоетика широко увійшла в наше життя - про це, зокрема, свідчить перелік тем, які представлені в колективній монографії, а саме: філософські й світоглядні аспекти біоетики та поширення біоетичних норм і правил у різних сферах діяльності людини. Розглянуто як теоретичні аспекти біоетики, так і приклади практичного застосування біоетичних принципів.

Висвітлено історію становлення та розвитку терміну "нейроетика" в сучасній науковій думці. На сучасному етапі розвитку наукової думки нейронауки набирають актуальності й посідають своє чинне місце серед інших. Глибоке дослідження питань нейронауки не оминули і філологію. Під впливом сучасних досліджень особливо актуально і по-новому висвітлюються питання таких наукових дисциплін, як афективна нейробіологія, поведінкова нейробіологія, клінічна неврологія, нейрогастрономія, нейровізуалізація, нейрохімія, нейрофізика, нейрофізіологія, мікрофармакологія, кліткова нейробіологія, обчислювальна нейробіологія, еволюційна нейробіологія, молекулярна нейробіологія, нейронна інженерія, нейроанатомія, нейроетологія, нейроімунологія, нейроінформатика, палеонейробіологія, нейроекономіка, когнітивістика, нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейробіологія, культурна нейропсихологія, нейроетика. нейролінгвістика, соціальна нейробіологія, когнітивна нейропсихологія, соціальна когнітивна нейробіологія, нейропсихологія. Усе більше і більше заглиблюються у процеси мислетворення, мислекорекції, мисленавіювання людини, а отже, питання етичності і межі цього втручання є актуальним. Мета роботи - постановка питання актуальності нейроетичних проблем для мовознавчих дисциплін. Об'єктом опису статті є результати дослідження питань нейроетики, а предметом - можливість застосування основних засад нейроетики до сучасних мовознавчих дисциплін.

Розглянуто проблемне поле й універсальні принципи персоналістичної моделі біоетики щодо моральної сторони діяльності людини в медицині та біології. Ключові положення основ біомедичної етики поліпшать обізнаність студентів щодо законодавчих документів, які захищають індивідуум, суспільство та людство в цілому від небажаних і згубних наслідків упровадження в практику нових медико-біологічних технологій; допоможуть виховати глибоку переконаність у необхідності неухильного дотримання етичних і моральних норм у своїй практичній діяльності; сформувати вміння оцінювати новітні досягнення біології та медицини з точки зору визначення ступеня їх небезпеки для людини та суспільства сьогодні й у майбутньому.

З розвитком біомедичних технологій науковці стикаються з новими порогами морально-етичних рамок суспільства. Тому для проведення подальших експериментів, що можуть межувати із загальноприйнятими нормами моралі, потрібно розробити низку біоетичних принципів для можливості контролю ситуації та застереження від "злочинів перед сумлінням". Серед інших напрямів біотехнології в останнє десятиріччя суттєвих досягнень і стрімкого прогресу набула галузь допоміжних репродуктивних технологій. Із цих позицій існує необхідність виявити ті галузі технології, які можна вважати неоднозначними або досить новими для застосування належних етичних норм. Поданий огляд сфокусовано на аналізі чинних міжнародних нормативних документів, які стосуються біомедичних досліджень, ідентифікації їх переваг і недоліків, а також обговорення етичних проблем використання новітніх розробок у сфері репродуктивної медицини. Таким чином, головними завданнями статті є: проаналізувати доцільність сучасних біомедичних досліджень і виокремити основні проблеми біоетики; обговорити існуючі міжнародні документи, що стосуються біоетики та біомедицини; описати сучасні досягнення репродуктивної медицини та виділити проблеми їх упровадження в життя.

The manual discusses the problem field and the universal principles of the personalistic model of bioethics regarding the moral side of human activity in medicine and biology. The material of the textbook is necessary for students to achieve the key objectives of the academic discipline ''Life Safety. Basics of bioethics and biosafety'', namely, understanding the need for living organisms to preserve their biological essence, biological qualities, and to realize the importance of preventing their loss of biological integrity. The key provisions of the fundamentals of bioethics and biosafety outlined in the manual will improve students' awareness of legislation that protects the individual, society and humanity as a whole from the undesirable and detrimental consequences of introducing new biomedical technologies into practice; will help to instill a deep conviction in the necessity of strict adherence to ethical and moral standards in their practical activities; form the ability to evaluate the latest achievements of biology and medicine from the point of view of determining the degree of danger to humans and society today and in the future.

Викладено основні питання біомедичної етики та наведено тести для самоконтролю.

Сформульовано біоетичні засади праворозуміння та правотворення, які розглянуто як основне джерело кримінально-правового забезпечення протидії злочинності. Запропоновано вдосконалення сучасної кримінально-правової доктрини та вітчизняного антикримінального законодавства.

Наведено інформацію та результати вибіркових практичних упроваджень з основ біологічної безпеки. Окреслено пріоритетні напрями формування системи біологічної та генетичної безпеки. Описано особливості будови клітин прокаріот і структури клітин еукаріот. Визначено місце вірусів у системі живого та вплив мікроорганізмів на стан біосфери. Розглянуто молекулярні основи спадковості, висвітлено особливості еволюції вірусів на сучасному етапі. Визначено роль біотехнології в захисті й оздоровленні біосфери. Увагу приділено проблемі біологічної та генетичної безпеки генетично модифікованих організмів, питанню нормативно-правового забезпечення безпеки харчової продукції, а також особливостям механізмів самозахисту організму людини від впливу токсикантів різного походження.

23 мая 2017 г. в Харькове состоялась Научно-практическая конференция с международным участием "Биоэтика и биобезопасность: мультидисциплинарные проблемы", посвященная 105-летию памяти В. К. Высоковича. Особое внимание во время конференции было уделено особенностям имплементации основных принципов биоэтики и биобезопасности в современную медицину, биоэтическим аспектам применения новейших технологий в лечении различных заболеваний, современным проблемам биоэтики как науки, биобезопасности и биоэтическим вопросам клинической, научной и экспериментальной медицины.

Проаналізовано інформаційні джерела щодо історії створення, сучасних особливостей регуляторної бази та про функціонування системи етичної експертизи біомедичних досліджень у Литві. Дані одержано в ході візиту до Литовської Республіки за часткової підтримки Міжнародного Центру Фогарті, Національного Інституту Здоров'я (NIH), США, грант N R25 TW007084. Встановлено, що в теперішній час у Литві функціонує дворівнева система етичної експертизи біомедичних досліджень. Відповідно до локальних регуляторних вимог будь-яке біомедичне дослідження повинно бути піддане етичній експертизі та може розпочатися тільки після одержання позитивного висновку регіонального (для локальних досліджень) або центрального (для досліджень лікарських препаратів, медичних пристроїв або інших багатоцентрових досліджень) етичного комітету. Особливостями литовської системи етичної експертизи є: постійно оновлювана законодавча база, що регулює проведення всіх основних видів біомедичних досліджень, широке покриття етичним супроводом досліджень за помірних витрат ресурсів, прозорість функціонування Литовського біоетичного комітету. В результаті проведеного аналізу запропоновано ряд підходів для громадського обговорення та впровадження в практику української системи етичної експертизи біомедичних досліджень.

Подано визначення, предмет, задачі, принципи та історію розвитку біомедичної етики. Викладено біотечні аспекти науково-дослідної роботи. Розглянуто питання взаємин між медичними співробітниками, пацієнтом та його родиною. Проаналізовано принципи правдивості й інформативності. Висвітлено основи біоетичної оцінки морального статусу плода та початку життя, конфліктів між матір'ю та плодом. Розкрито біоетичні проблеми біопсихосоціальної медицини, психології та психіатрії.

Незважаючи на бурхливий розвиток альтернативних методів, досліди з використанням тварин є надійним підгрунтям для вивчення безпечності та ефективності лікарських засобів. Такі дослідження регулюються комплексом нормативно-правових актів, які мають гарантувати дотримання принципів гуманності та раціонального використання тварин. Документи, що регламентують використання лабораторних тварин, діють на різному рівні. Попри те, що Україна приєдналась або ратифікувала ряд важливих міжнародних документів у галузі захисту тварин, багато питань у цій сфері залишаються відкритими. На жаль, Європейська конвенція щодо захисту хребетних тварин, яких використовують з експериментальною та іншою науковою метою, Україною підписана, але досі не ратифікована. У 2006 р. було прийнято Закон України N 3447-IV "Про захист тварин від жорстокого поводження". Закон адаптував найголовніші положення міжнародних документів щодо гуманного поводження з тваринами до вітчизняного законодавства та став значним досягненням суспільства в сфері забезпечення належного поводження з представниками тваринного світу. Останніми роками в Україні була розроблена та прийнята значна кількість підзаконних нормативних актів щодо захисту тварин від жорстокого поводження та експертизи досліджень з позицій етики. До таких документів належать: Порядок проведення доклінічного вивчення лікарських засобів та експертизи матеріалів доклінічного вивчення лікарських засобів, Доклінічні дослідження безпеки як підгрунтя клінічних випробовувань за участю людини та реєстрації лікарських засобів, Порядок проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах, Положення про Комітет з питань етики (біоетики).

Розглянуто проблеми пошуку правових механізмів гармонізації прав людини та прав інтелектуальної власності на засадах сучасної наукової етики та верховенства природних прав людини. Наголошено на тому, що сучасне розуміння суспільством моральності процесу монополізації результатів інтелектуальної діяльності у сфері медицини та фармації зазнає суттєвих змін, повертаючись до моделі верховенства природних прав людини. Проаналізовано вплив біоетичних норм на легітимність наукового результату. Увагу приділено висвітленню правових та етичних аспектів регулювання генетичних досліджень людини в Україні.

Запропоновано новітні підходи до розуміння гідності людського життя, проблем трансплантації органів, лікарських експериментів, випробування нових ліків, прав матері та дитини, контрацепції, абортів, генної інженерії тощо. Приділено увагу питанням евтаназії, самогубства, реанімації. Проаналізовано правові та медико-соціальні аспекти державного регулювання системи охорони здоров'я на засадах біоетики. Розглянуто стан та перспективи розвитку біоетики в Україні. Висвітлено проблеми профілактики наркоманії та реабілітації і ресоціалізації наркозалежних.

Розглянуто герменевтику поняття "біоетика" від античності до сьогодення. З'ясовано співвідношення біоетики з іншими соціальними явищами. Охарактеризовано кримінологічний і кримінально-правовий механізми забезпечення протидії злочинності як об'єкт застосування біоетики. Вивчено біоетичні аспекти Особливої частини кримінального права України. Визначено момент встановлення кримінально-правової охорони життя людини. Обгрунтовано допустимість обмеження абсолютизації права на життя людини. Узагальнено історичний досвід нормативно-правового забезпечення трансплантології. Приділено увагу етико-правовим проблемам ксенотрансплантології. Роз'яснено біоетичні дилеми цієї частини кримінального права з позиції de lege ferenda.