Розглянуто історію розвитку підготовки науково-педагогічних кадрів вищої військової школи України, політичні умови виникнення і наслідки "холодної війни", питання організації агітаційно-пропагандистської роботи в армії УНР доби Директорії. Проаналізовано імперську політику більшовицького режиму щодо українізованих частин у 1917 р., сучасні підходи до визначення сутності морально-правової відповідальності особистості, фактори зародження та розвитку міжособистісної агресії та агресивності у військовому колективі, а також аспекти інформаційної боротьби.

Обгрунтовано сутність та структуру морально-психологічного стану військ у мирний та воєнний час. Розроблено методику оцінки морально-психологічного стану особового складу взводу, роти, батальйону, полку, бригади, дивізії, корпусу, військового угруповання (фронту) і Збройних Сил. Висвітлено особливості структурної будови морально-психологічного стереотипу, наведено рівні його прояву, визначено основи його формування. Проаналізовано вплив рівня морально-психологічного стану на ситуаційні психічні стани військовослужбовців.

Розглянуто морально-етичні проблеми, які постали перед Збройними силами України на шляху їх професіоналізації, зокрема, створення системи позитивної мотивації діяльності у військовій сфері, використання армії як суб'єкта виховання патріотизму, національної свідомості, необхідність переосмислення військовими характеристик власної професії, створення дієвого механізму державно-патріотичної підтримки військового будівництва.

Розглянуто питання доцільності розробки Національного кодексу розвідувальної етики та його імплементації. Висвітлено окремі аспекти моралі та поведінки представника розвідки, проблемні питання імплементації етичних норм у практиці розвідувальної діяльності. Увагу приділено моделям розвідувальної моралі й аналізу їх застосування.

Рассмотрены вопросы целесообразности разработки Национального кодекса разведывательной этики и его имплементации. Освещены отдельные аспекты морали и поведения представителя разведки, проблемные вопросы имплементации этических норм в практике разведывательной деятельности. Уделено внимание моделям разведывательной морали и анализу их применения.

Розкрито сутність, особливості змісту та структури професійно-етичної компетентності у курсантів, яка складається з мотиваційного, змістового, особистісного, операційного та рефлексивного компонентів. Визначено критерії та показники зазначеного утворення, охарактеризовано рівні та з'ясовано стан сформованості професійно-етичної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників. Обгрунтовано педагогічні умови формування даної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі їх фахової підготовки, що дозволило розробити відповідні методичні рекомендації науково-педагогічному складу ВВНЗ.

Науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування толерантності особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій: спрямованість соціально-гуманітарної роботи на розвиток толерантності як особистісно-професійної якості фахівців цивільного захисту. Визначено забезпечення активної толерантної діалогічної взаємодії між членами підрозділів МНС і створення толерантного виховного середовища. Запроектовано модель формування толерантності особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій, яка відображає взаємозв'язок цільового, змістового, діяльнісного та результативного блоків. У процесі дослідження конкретизовано сутність толерантності як особистісно значущої якості фахівців цивільного захисту й її структурні компоненти. Уточнено критерії та рівні сформованості толерантності особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій. Вдосконалено зміст, форми та методи соціально-гуманітарної роботи з формування моральних якостей працівників цивільного захисту.

Проаналізовано педагогічний аспект формування морально-етичної культури майбутнього офіцера.

Зроблено спробу філософського осмислення ролі та місця моральних начал у структурі вищої військової освіти України. Військову освіту визначено як соціально-ціннісний процес суб'єктно-суб'єктних стосунків, в якому має місце трансляція найновіших для суб'єкта теоретичних уявлень про закономірності соціального розвитку. Обговорено думку, що у військовій освіті культура не може бути чимось стороннім, бо саме в ній і через неї виражається суть людини і все її єство, причому особлива місія в цьому процесі належить моральному вихованню.

Розглянуто основні проблеми морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил), показано становлення, роль, місце, зміст, принципи, складові та основні завдання цього виду забезпечення, досвід його організації у військах (силах), шляхи удосконалення. Висвітлено сучасні погляди на організацію та зміст морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил). Увагу приділено проблемам адаптації молоді до військової служби. Описано алгоритм діяльності посадових осіб щодо морально-психологічного забезпечення адаптації молодого поповнення до умов військової служби. Викладено морально-психологічний аспект вартової служби. Висвітлено методику роботи заступника командира з виховної роботи під час підготовки та проведення тактичних навчань з бойовою стрільбою. Розглянуто досвід організації психологічної підготовки у збройних силах провідних країн світу. Висвітлено психотравмуючі чинники сучасного бою.