Досліджено проблеми сучасної філософії, естетики, культурології, релігієзнавства, мистецтвознавства. Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності.

Рассматриваются культурологические, эстетические и художественные проблемы ХХ столетия в контексте мировой культуры. Анализируется дифференциальная культурология как методологическая парадигма, изображение в системе философской рефлексии. Раскрываются особенности культуры тоталитарных обществ, роль в ней идеологии, а также дана характеристика соцреализма и посткоммунизма в контексте традиций тоталитаризма. Исследуется проблема психодрамы художественного образа в техносфере, компьютерного романтизма как эстетической реальности, моды как культуротворчества. Особое внимание уделено вопросам эстетосферы моды и дизайна. Подчеркивается, что дизайн и мода в контексте культуры ХХ в. по-особенному выявили свои глубинные закономерности формообразования. Изобразительный и вербальный архетипы культуротворчества здесь наиболее выражают свою синтетическую природу эйдетического, ноологического постижения мира.

Отображается единство философского, эстетического, искусствоведческого, онтологического аспектов формообразований художественной культуры. Дан анализ авангардистского творчества как художественной установки, описываются особенности неотрадиционного творчества , концептуализируется феномен эстетического переживания в искусстве ХХ в. На материале архитектурного творчества и художественного творчества К.Малевича, В.Кандинского, П.Филонова, Э.Лисицкого, А.Петрицкого, В.Ермилова исследуются субстанциально-онтологические искания художников авангарда. Дается трактовка таких направлений, как "модернизм", "постмодернизм", "сюрреализм", "соцреализм", представленных в творчестве Г.Моро, Серова, Врубеля, Боннара, Ж.Дерриды, Вентури, М.Фуко, Б.Джонсона, К.Петрова-Водкина и др. Описывается динамика формообразования в пространственных искусствах, а также анализируются социокультурные детерминанты компьютерного синтеза искусств.

Розкрито унікальну роль естетичного у житті людини та суспільства. Викладено теоретико-методологічні та світоглядні аспекти дослідження феномену естетичного у філософії та культурі. Висвітлено проблему естетичного в античній філософії та культурі, філософії середніх віків, епох Ренесансу та Просвітництва, філософії марксизму. Особливу увагу приділено категорії естетичного у філософії та культурі модернізму та пост-модернізму.

Раскрыта уникальная роль эстетического в жизни человека и общества. Изложены теоретико-методологические и мировоззренческие аспекты исследования феномена эстетического в философии и культуре. Освещена проблема эстетического в античной философии и культуре, философии средних веков, эпох Ренессанса и Просвещения, философии марксизма. Особое внимание уделено категории эстетического в философии и культуре модернизма и постмодернизма.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку ренесансної аксіологічної думки в межах єдиної світоглядної парадигми Середньовіччя. Увагу приділено аналізу ціннісних ремінісценцій і рекурсій, переосмисленню поняття "цінність" під впливом естетичних ідей гуманізму в контексті концепції подвійної істини.

Виявлено зв'язок естетики спонтанності з трансформаційним потенціалом візуального мислення, динамікою його часових і просторових характеристик. Відстежено шляхи переосмислення ролі спонтанної імпровізації у мистецькій практиці ХХ ст., що пов'язано з актуалізацією пошуку культурно-екологічної адекватності досвіду людини.

Зазначено, що трансформація класичних принципів творчого процесу актуалізує переосмислення основ естетичної теорії. Теоретичні пошуки ХХ ст. визначено утвержденням лінгвістичної парадигми, яка змінює традиційні відносини між текстом і дійсністю. Розкрито роль реципієнта за умов акцентування інтертекстуальної природи мистецтва.

Зроблено огляд естетичних парадигм в історичному вимірі. Визначено окремі категорії естетики на кожному етапі, окреслено їх формально-змістову еволюцію. В ознаках різних напрямів і течій часто відображене використання певної естетичної парадигми минулого. Краса незвичайного поступається місцем речам щоденного вжитку, виокремленим у просторі, уявлення про прекрасне, красиве, потворне, піднесене тощо більше не цікавлять філософів і митців.

Висвітлено процес трансформації головних концептів естетики Платона у філософській традиції. Важливими для дослідження естетики платонізму є такі риси: визнання трансцендентного першопринципу, першочерговості алогічного початку творчості, діалектичного протиставлення цілого та частини, матеріального та ідеального, абсолютного та відносного; виявлення особливостей міметичної логіки; пошук шляху до істини. Зазначено, що певні принципи естетики платонізму є органічною складовою розвитку європейської естетики та філософії XX ст. Різні інтерпретації ідей Платона розглянуто на прикладі визначення основних концептів естетичних поглядів Плотіна, Р. Декарта, І. Канта, Е. Гуссерля та М. Гайдеггера. Наведено висновок про перехід основних трансформаційних інтенцій платонівської філософсько-естетичної думки в естетику XX ст. Наголошено, що розроблені Платоном питання в галузі філософського знання стали основою для формування естетичних поглядів послідовників античного мислителя.

Проаналізовано певні способів осмислення феномену візантійської аскетико-естетичної традиції, звертаючи увагу на методологічну некоректність розгляду останньої в якості традиції, характерної виключно для чернечої культури, а також уникнення її ототожнення з патристичною естетикою. Водночас, у статті вказується на безпідставність стереотипного звинувачення християнської аскетики у "принциповому антиестетизмі" та підкреслено значення окремих релігійно-філософських студій як методологічної основи для належного розвитку сучасної історико-естетичної візантології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю8 г(0) + Ю815.7 + Р.в2

Рубрики:

Естетика

Естетика побуту

Медицина та інші науки і галузі знання

Шифр НБУВ: ДС50555 Пошук видання у каталогах НБУВ