Рассмотрен мало исследованный в литературе феномен идентичности, в частности, проводится изучение идентичности с точки зрения разных теоретических подходов - в рамках психоаналитического направления, теории социальных репрезентаций, символического интеракционизма, теории самокатегоризации. Особое внимание уделено исследованию социальной (коллективной) и этнической идентичности. Раскрыта сущность трансформации идентичности в контексте миграции, социально-политических изменений в обществе. Подчеркнута взаимосвязь национальной идентичности и нации, проанализированы пути становления украинской национальной идентичности.

Наведено результати досліджень з розробки технічних засобів розпізнавання й ідентифікації складних образів, що базуються на принципах психофізіологічних механізмів побудови адаптивної поведінки.

Приведены результаты исследований по разработке технических средств распознавания и идентификации сложных образов, базирующихся на принципах психофизиологических механизмов построения адаптивного поведения.

Results of researches on development of means of recognition and identification of the complex images basing psychological and physiological principles of mechanisms of construction of adaptive behavior are given.

Розглянуто збільшення ролі міждисциплінарного вивчення середовища, питання архітектури та дизайну у традиційному контексті та за його межами.

Рассмотрены увеличение роли междисциплинарного изучения среды, вопросы архитектуры и дизайна в традиционном контексте и за его пределами.

Magnification of a roleof interdisciplinary study of a medium. Problems of the architecture and design in a traditional context and behind its limits.

Освещены философско-психологические аспекты распознавательной деятельности человека, проанализировано взаимодействие основных психических функций в данном процессе. Изложены исходные положения теории и практики распознавания, представлены методы оценки сходства и отличий образов в указанном процессе, состав и классификация систем автоматического распознавания по информационным характеристикам, а также характеристикам назначения и базирования средств.

До основи універсального підходу щодо інтерпретації даних (ланцюг обробки інформації від сприйняття до прийняття рішень) людиною, що є у контурі управління промисловими системами, покладено модель когнітивної психології - логогена Мортона. Інтерпретацію даних формалізовано множиною складних структур, кожну з яких представлено ієрархічно організованою послідовністю ситуаційних елементів.

Здійснено теоретичний аналіз і синтез наявного у психологічній літературі матеріалу з досліджуваної та дотичної проблематики. Узагальнено науковий матеріал щодо роботи перцептивних процесів (ПП), обгрунтовано показники чутливості та виокремлено інтелектуальні дії в процесі розв'язування задач. Встановлено, що під час розв'язування задач чутливість ПП вирізняється за своєю динамікою та впливом на ефективність інтелектуальних дій. Сенситивність ПП сприяє ефективності розв'язання задач і виражається самореалізацією, зосередженістю на діях з невідомим, добором способів розв'язання та розв'язанням нових задач.

Зазначено, що поняття ідентичності постає одним із центральних не лише в зарубіжній, а й у вітчизняній психології, оскільки пов’язується з цілим комплексом проблем теоретико-методологічного та практичного спрямування. Здійснено спробу проаналізувати спектр досліджень, спрямованих на вивчення одного із важливих та водночас складних феноменів психологічного простору особистості – феномену ідентичності. Зроблено висновок щодо природи, сутності, особливостей формування ідентичності, оскільки постійні зміни в нашому суспільстві продукують і трансформації в особистісній ідентичності, переживання якої актуалізуються в самих значимих сферах.

Отмечено, что понятие идентичности является одним из центральных не только в зарубежной, но и в отечественной психологии, поскольку связано с целым комплексом проблем теоретико-методологической и практической направленности. Сделана попытка проанализировать спектр исследований, направленных на изучение одного из важных и в тоже время сложных феноменов психологического пространства личности – феномена идентичности. Сделан вывод относительно природы, сущности, особенностей формирования идентичности, поскольку постоянные изменения в нашем обществе продуцируют трансформации в личностной идентичности, переживания которой актуализируются в самых значимых средах.

In the article made an attempt to analyze the range of research aimed at understanding one of the most important and complex phenomena of personality psychological space – a phenomenon of identity.

Феномен ментальної репрезентації описано з позиції когнітивного підходу. Виявлено специфіку змістовних і структурних характеристик ментальної репрезентації події. Визначено відповідність структури та змісту реальної соціальної події структурі і змісту ментальної репрезентації цієї події.

Феномен ментальной репрезентации описан с позиции когнитивного подхода. На примере известного события определена специфика содержательных и структурных характеристик ментальной репрезентации события. Продемонстрировано соответствие структуры и содержания реального социального события структуре и содержанию ментальной репрезентации этого события.

It is presented the phenomenon of mental representation from the positions of the cognitive approach. At the example of a known event it ascertains specificity of content and structural descriptions of mental representation of the event. It is demonstrated accordance of structure and contents of a real social event to those of mental representation of it

Здіснено огляд процесу ідентифікації як одного з центральних механізмів особистісного становлення суб’єкта. Простежено її змістовий зв'язок з ідентичністю та самоідентифікацією.

Проаналізовано ідентичність у контексті спроби визначення гуманітарної безпеки з погляду актуальних подій в Україні. Призмою аналітики є перетин суспільствознавчого та філософського знання. Автори діагностують сучасну українську ідентичність як стан "постійних світоглядно-суспільних хитань" - стан збентеженості ідентичності, а також акцентують увагу на цінностях як ключових факторах самоідентифікації. Наголошується на необхідності культурного наративу як плекання цінності власної самобутності і "власної філософії". З цього засновку виводиться загальне змістове наповнення гуманітарної складової безпеки та деякі основні моменти її концептуалізації: "картина майбутнього", "утвердження того, ким вже є", "відчуття бути разом", "монадна особистість". За такого ідейного посередництва мають місце певні алюзії на швидкість та якість українського самоствердження ідентичності.

Досліджено трансформацію ідентичності за умов інформаційно-технологічної революції, яка характеризується впливом новітніх інформаційно-комунікаційних технологій як на всі сфери життя суспільства, так і на буденне життя людини. Авторка акцентує увагу на особливостях психологічного, соціологічного і філософського осмислення поняття ідентичності в нових соціокультурних умовах. Показано, що глобальні зміни, які відбуваються сьогодні в усьому світі, призводять до трансформації всіх базових елементів культури, що суттєво впливає на умови формування ідентичності. Підкреслено, що сучасне суспільство пропонує індивіду альтернативні моделі ідентифікації, створюючи нові її види, зокрема, віртуальну.

Розглянуто феномен ідентичності у процесі формування колективної дії у суспільствах, що мають статус "Між". Такий статус є умовою формування Homo, що налаштований на виживання і пристосування нав'язаних умов. Враховуючи ціннісні орієнтири, доведено, що суспільство, колективна дія якого спрямована на розвиток і життя, використовуючи свободу, вибере цивілізаційний шлях і буде за нього боротися. Це зумовлено прагненням людини до життя, наповненого динамічними змінами. Чого не можемо сказати, про суспільства, які перебувають у тоталітарній системі. Визначено роль історичної пам'яті і колективного несвідомого у процесі міфологізації свідомості. Зокрема доведено, що міфологізація свідомості, відсутність об'єктивного аналізу історичних подій має негативні наслідки у колективних суб'єктів, виходячи з того, що вони є активними учасниками процесів державотворення та історії. Феномен ідентичності у статті розглянуто крізь призму суспільно-політичних і соціально-економічних процесів, що відбувають у країні й світі в загалом, адже саме вони стають орієнтиром глобалізованого світу, що визначає колективну ідентичність відповідного суб'єкта. Наслідком такої визначеності є вплив на реформування усієї соціальної системи. З метою детального вивчення проблеми і обгрунтування зроблених висновків використовувалися наступні ме тоди: загальнонаукові: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування та конкретизація; спеціальні: історичний метод, цивілізаційний метод та біхевіористичний.

Розглянуті сучасні явища "дифузії" персональної і суспільної ідентичності та етапи її становлення в палімпсестах мережевого суспільства. Здійснюється виокремлення актуальних парадигмальних рівнів ідентичності, таких як етно-/макроетика, етика автентичності, плинна "матриця ідеологій" і парадокси девальвації концепту універсалізму. Показовою призмою конституювання дискурсу ідентичності постає українська етика автентичності/монадності, що позиціонує здатність сучасного суб'єкта до персональної "саморозбудови". Тож індивід, набуваючи соціальної і культурної самоідентифікації, постає як особистість, здатна гідно репрезентувати свою епоху, свій час, свою націю. Значна увага приділяється також провідним критеріям становлення персональної ідентичності та її впливу на формування ідентичностей в оптиці аксіологічного, культурного і соціального бекграундів, тож дослідження нових горизонтів дискурсу ідентичності розглядається в трансдисциплінарному вимірі. Окреслюються сучасні полілоги між різними вимірами ідентичності, з акцентуванням уваги як на провідних критеріях формування спільної європейської ідентичності, так і відкритості цього питання.

Мета роботи - розглянути українську ідентичність у контексті європейської колективної дії крізь призму ціннісних орієнтирів/підходів. Теоретичний базис. У процесі дослідження з метою максимально об'єктивного висвітлення проблеми використано такі методи: історичний, аналітичний, порівняльний, соціально-географічний, біхевіористичний та діалектичний. Використання цих методів сприяло простеженню особливостей ідентичності та колективної дії в динаміці історичного процесу та суспільного розвитку. Розглянуто роль ідентичності у формуванні колективної дії. Установлено, що ідентичність визначає соціально-видову структуру та проєктує суспільний розвиток. Адже ідентифікація для людини у процесі її становлення є базовою потребою, що визначає належність особи, а не тотожність. Під час становлення "Я" відбувається поєднання "Я1" + "Я2" + "інший" = "МИ". Цей процес є складним і довготривалим, але саме він дає можливість чітко усвідомити своє "Я" та пізнати себе. З'ясовано, що ідентичність як соціальне явище, пов'язане зі становленням "Я", зумовлюють певні обставини, які умовно можна поділити на об'єктивні та суб'єктивні. На основі аналізу наукової літератури зроблено узагальнення, що ідентичність - явище не нове, але на кожному етапі суспільного розвитку має певні особливості. Найбільше це стало помітно в умовах глобалізації, коли країни, які насправді є різними, сприймають "іншого", об'єднуються навколо визначених проблем, а потім це об'єднання утворює систему взаємо відносин. Саме завдяки такому підходу утворюються союзи, полікультурні об'єднання тощо, і прикладом цього є гетерогенна європейська ідентичність. Увагу привернуто до ролі цінностей, що відіграють роль орієнтирів у процесі ідентичності й формування колективної дії. Наукова новизна. Узявши за основу політичні, соціальні, економічні, історичні процеси та онтологічні особливості, установлено, що ідентичність є динамічним процесом, оскільки цінності протягом життя людини, існування держави тощо є змінними. Це підтверджує ціннісна орієнтація та різні суспільно-політичні процеси, спрямовані на формування Homo в країнах, що мають статус "між". Висно вки: проілюстровано й обгрунтовано, що існує кілька форм ідентичності, відповідно до яких і формують певні її види. Це засвідчує, що ідентичність не є сталим процесом, вона змінюється в силу тих чи інших обставин, які можна звести до таких груп, як соціальні, політичні, економічні, релігійні, а також утворень - регіональних, локальних, цивілізаційних тощо. Як засвідчує практика, проблема ідентичності є ситуативною, але не завжди, і виникає, коли постає питання об'єднання. У такому контексті вона постає синтетичною ідентичністю, що сприяє утворенню колективного "Я", і в цьому процесі важливу роль відіграють цінності. Саме завдяки їм, як показує суспільно-історичний процес, відбувається формування колективної дії європейської гетерогенної ідентичності. На ці процеси впливає чимало факторів: географічний, історичний, міфологічний та ін.

Мета роботи - дослідження в листуванні, публіцистичних і літературно-критичних статтях Лесі Українки проблеми національної ідентичності як чинника подолання дихотомії "російських українців". Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: виявити погляди поетки на сутність і соціальні прояви світоглядних коливань у життєдіяльності української еліти кінця ХIХ - початку ХХ століть; окреслити її стратегію подолання культурних "між-світів" в особистості й суспільстві. Теоретичний базис. Авторка використовує конструктивний потенціал учення Ніцше та екзистенціалізму, а також спирається на грунтовні розробки української національної ідеї в текстах Д. Донцова та О. Забужко. Наукова новизна. Доведено, що Леся Українка однією з перших серед українських мислителів критично осмислює питання дихотомії у світогляді й життєвому світі "російських українців" початку ХХ століття - Свого й Чужого, зависання в невизначеності своєї належності російській чи українській культурі, відмови від національної самоідентифікації. Висновки: умовою подолання зазначеної дихотомії, відчуження від цінностей української культури, зради й колабораціонізму Леся Українка вбачає: по-перше, усвідомлення культурної відмінності українців, тобто духовно-психологічної несумісності української національної ідентичності з російською; по-друге, дієву вольову сепарацію від чужого та політичну боротьбу заради об'єднання української нації як соціально й культурно самодостатнього колективного Я, яке гідне вільного достойного існування й визнання іншими націями світу.