Для узагальненої моделі асоціативної пам'яті людини розроблено схему модифікації з урахуванням чітких та нечітких факторів, що впливають на параметри моделі. Проаналізовано вплив фактора "подібності" на відтворення в пам'яті спеціальної інформації. Побудовано комп'ютерний експеримент параметричної ідентифікації нечіткої моделі асоціативної пам'яті.

Досліджено проблему кількісного опису процесів пам'яті за допомогою математичної моделі Л.М.Пріснякової з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей здорових та хворих на олігофренію досліджуваних. Отримано відносні числові показники, які дозволили зробити кількісний і якісний аналіз перебігу мнемічних процесів. Доведено, що на параметри процесів пам'яті впливають тип темпераменту, півкульна орієнтація та стать досліджуваних. Виявлено різницю між параметрами процесів пам'яті здорових підлітків і дітей-олігофренів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю936.1-35 + Ю935.12-231

Рубрики:

Діяльність

Пам'ять та уявлення

Шифр НБУВ: ДС47583 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано деякі ключові особливості ілюзії незнання в метакогнітивному моніторингу навчальної діяльності студентів. Серед основних концепцій впливу ілюзії незнання на метакогнітивний моніторинг точності навчальної діяльності студентів університету ми прагнемо вивчати й аналізувати різні типи вивченої інформації, а також особистісні, когнітивні, метакогнітивні та індивідуально-психологічні характеристики студентів. Більше того, дослідження може дозволити краще прояснити явище ілюзії незнання та його вплив на точність метакогнітивного моніторингу. Методи. У дослідженні використані теоретичні та порівняльно-практичні методи вивчення ілюзії незнання в метакогнітивному моніторингу навчальної діяльності студентів університетів. Учасники вивчали тексти, висловлювання та пари слів українською мовою. Вони виконували JOL, aJOL, RCJ та aRCJ судження. Процедура калібрування допомогла визначити середні показники як ілюзії знання, так і ілюзії незнання. Результати. Висновки полягають у тому, що ілюзія незнання як помилка точності метакогнітивного моніторингу (поряд з ілюзією знання) може мати місце у всіх типах метакогнітивних суджень, особливо в перспективних судженнях про вивчене. Найвищий рівень незнання проявляється у вивченні пар слів, менших текстів усіх стилів та в запитаннях "Так"/"Ні"/"Не знаю". Більше того, також вдалося виділити ефекти особистісних, когнітивних, метакогнітивних та індивідуально-психологічних характеристик студентів. Висновки: розглянуто вплив різних типів інформації, обраної для експерименту та запропонованої для вивчення, а також особистісних, когнітивних, метакогнітивних та індивідуально-психологічних особливостей студентів. Результати дослідження вказують на ілюзію незнання як помилку точності метакогнітивного моніторингу поряд з ілюзією знання. Ці спостереження можуть допомогти у вирішенні проблеми точності метакогнітивного моніторингу в навчальній діяльності студентів університетів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю936.1-35 + Ю935.12-231

Рубрики:

Діяльність

Пам'ять та уявлення

Шифр НБУВ: ДС47583 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Репрезентовано результати дослідження розвитку сучасної соціогуманітаристики та філософської думки в практичному осмисленні феномену пам'яті, що висвітлюють методичні аспекти та сутність ролі пам'яті як середовища наукового пізнання та тенденцій професійного становлення і самореалізації особи в умовах мінливого 21 століття. У центрі дослідження - проведення фiлocoфcькиx, прикладних, психологічних та антропологічних досліджень, орієнтованих на вирішення актуальних науково-дослідницьких проблем щодо визначення пам'яті, її структурно-складових елементів, механізмів і принципів функціонування у пам'яті у діяльнісному вимірі. Вперше наведено дослідження феноменології пам'яті крізь призму діяльнісного підходу, особливо механізмів як її структурних елементів, що дозволяють вирішувати завдання отримання навичок і самопідготовки. Практичним результатом аналізу є класифікація механізмів пам'яті; аналіз дослідження їхньої сутності в житті і діяльності людини при взаємодії з навколишнім середовищем. Обґрунтовано філософське осмислення логіки і принципів спрацьовування механізмів пам'яті, їх роль у формуванні філософської картини світосприйняття людини.