Розглянуто взаємозв'язок особливостей запам'ятовування та відтворення тексту і мотивації досягнення. Зв'язок памяті з мотивацією відмічався рядом дослідників, але досліджень, спрямованих на вивчення впливу мотивації досягнення на запам'ятовування, майже не проводилося. Хоча безперечним залишається той факт, що домінування одного з видів мотивації досягнення впливає на діяльність індивіда, на постановку цілей діяльності, на вибір способів досягнення мети. А це у свою чергу може відображатися на мотивації запам'ятовування. Мотивація досягнення може бути пов'язана з мнемічною установкою, тому що на установку запам'ятати головне в матеріалі, запам'ятати повно, точно, надовго й т. п. може впливати домінуюче в індивіда прагнення до успіху або уникання невдачі. Мета дослідження - виявити взаємозв'язок між особливостями запам'ятовування та мотивацією досягнення. Як у групі чоловіків, так і в групі жінок домінуюча мотиваційна тенденція (виражений мотив прагнення до успіху або уникнення невдачі) впливає на продуктивність запам'ятовування та відтворення тексту. Запам'ятовується та інформація, що безпосередньо пов'язана зі сферою реалізації мотиву. Відзначено перевагу чоловіків і жінок з вираженим мотивом прагнення до успіху за показниками продуктивності запам'ятовування; чоловіки та жінки з вираженим мотивом уникнення невдачі у своїх відтвореннях не відзначають таких важливих відомостей, безпосередньо пов'язаних зі сферою досягнень. Виявлено, що продуктивність запам'ятовування певного матеріалу пов'язана з домінуючою у людини мотиваційною тенденцією.

Проанализированы процессы забывания студентами знаний по дисциплине "Информатика". Предложена формула для расчета времени, по истечении которого знания студентов не изменяются. Достоверность расчетов по формуле подтверждена экспериментально.

Здійснено узагальнення напрямів наукових досліджень проблеми мимовільного запам'ятовування, вивчення сутності, особливостей мотиваційної спрямованості, мотивації досягнення. Проведено аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній психології. Розглянуто гендерні особливості запам'ятовування. Для дослідження продуктивності мимовільного запам'ятовування за даними безпосереднього та відстрочених відтворень використовувалися спеціально підібрані тексти, пов'язані з мотивацією досягнення, які були гендерно забарвлені. Для дослідження зв'язку пам'яті з мотивацією досягнення та гендером використовувалися кількісно-якісні методи аналізу текстів, розроблені схеми наративного та контент-аналізу. За результатами емпіричного дослідження доведено взаємозв'язок запам'ятовування та відтворення з мотиваційною спрямованістю досягнення. Визначено особливості безпосереднього та відстрочених відтворень. Виявлено механізми взаємозв'язку пам'яті з мотивацією досягнення за мимовільного запам'ятовування, безпосереднього та відстроченого відтворень.

Удосконалено математичну модель "кривої забування", породженої Г. Еббінгаузом. В удосконаленій моделі враховано і синергетичну складову, що уповільнює процес забування за рахунок внутрішньої роботи мозку у той відрізок часу, в який нова інформація до цього мозку не надходить, запропоновану Б. І. Мокіним, і складову, запропоновану Л. М. Присняковою, що задає значення тієї частки початкової інформації, яка ніколи з пам'яті індивідуума не стирається. Розроблено алгоритм ідентифікації удосконаленої математичної моделі "кривої Г. Еббінгауза" і проаналізовано причини появи некоректних рішень з його застосуванням та вказані шляхи подолання цієї некоректності. Розширено базу обгрунтування необхідності переходу від "кривої забування", породженої Г. Еббінгаузом, при аналізі процесів забування початкової інформації, одержаної студентом від викладача на лекції, до "смуг забування", породжених Б. І. Мокіним та О. Б. Мокіним. Якщо раніше ця база грунтувалась лише на особливостях оброблення експериментальних даних та центральній граничній теоремі Лапласа стосовно ймовірнісних даних, підпорядкованих нормальному закону розподілу, то її розширення відбулося ще й завдяки необхідності подолання некоректності розв'язання системи рівнянь, на яких базується алгоритм ідентифікації удосконаленої математичної моделі "кривої забування". Побудовано нові границі "смуг забування", які, як і в алгоритмі їх побудови, запропонованому Б. І. Мокіним та О. Б. Мокіним, використовують відоме з теорії ймовірностей правило "трьох сігм", але адекватніше відображають ці "смуги" і вивільняють їх від ділянок, на яких забування інформації набуває знака "мінус", не властивого для цього процесу.