Наголошено, що підготовка фахівців з дизайнерського мистецтва на сучасному етапі не може бути успішно вирішена без обліку розвитку творчого мислення студентів. У цьому контексті розроблено структуру спеціальної методології, що охоплює в єдиному комплексі різні педагогічні технології з формування творчого мислення. Складність даної проблеми полягає в слабкій підготовці абітурієнтів, у невдалій дидактичній структурі навчального процесу, невизначеному стані початкового періоду вирішення відповідних питань. Однак, у результаті розроблених конкретних етапів з формування творчого мислення студентів, досягнуто деяких успіхів, які створюють позитивні передумови для продовження та розширення даного дослідження.

Акцентировано, что подготовка специалистов по дизайнерскому искусству на современном этапе не может быть успешно решена без учёта развития творческого мышления студентов. В этом направлении на кафедре разработана структура специальной методологии, охватывающая в едином комплексе различные педагогические технологии по формированию творческого мышления. Сложность данной проблемы заключается в слабой подготовке поступающих абитуриентов, в неудачной дидактической структуре учебного процесса, неопределённом состоянии первоначального периода разрешения соответствующих вопросов. Однако, в результате разработанных конкретных этапов по формированию творческого мышления студентов, достигнуты некоторые успехи, которые создают положительные предпосылки для продолжения и расширения данного исследования.

Preparation of experts on design art at the present stage cannot be successfully solved without taking into account development of creative thinking of students. In this direction on faculty the structure of special methodology covering in a uniform complex various pedagogical technologies on formation of creative thinking is developed. Complexity of the given problem consists in weak preparation of acting entrants, in unsuccessful didactic structure of educational process, a uncertain condition of the initial period of the sanction of corresponding questions. However, as a result of the developed concrete stages on formation of creative thinking of students, some successes which encourage us are achieved and create positive moods for continuation and expansions of the given research.

Викладено нові методики формування творчого мислення у кваліфікованих кікбоксерів.

Изложены новые методики формирования творческого мышления у квалифицированных кикбоксеров.

In article new techniques of formation of creative thinking at qualified kick-boxing are stated.

Розглянуто новаторство та почуття сучасноті в духовному комплексі мотивів діяльності. Виявлено емоційний відгук скульптора та вимоги часу.

Рассматриваются новаторство и чувство современности в духовном комплексе мотивов деятельности.Освещены проявление эмоционального отклика скульптора и потребность времени.

Are considered innovation and feeling of a modernity in a spiritual complex of motives of activity. Manifestation of emotional of sculptor`s response and need of time.

Розглянуто проблему сприйняття правових норм на базі юридичної психології через такі її структурні елементи, як правова "совість", інтуїтивні правові здогади, прозріння, миттєвий правовий інсайт, правовий борг.

Рассмотрена проблема восприятия правовых норм на базе юридической психологии через такие ее структурные элементы, как правовая "совесть", интуитивные правовые догадки, прозрения, мгновенный правовой инсайт, правовой долг.

The problem of perception of rules of law is considered on the basis of legal psychology through its such structural elements, as legal "conscience", intuitive legal guesses, an enlightenment, instant legal insight, a legal duty.

Розглянуто класичні та нові методи творчого пошуку, на основі яких формуються креативні, аналітичні, конструктивні, дослідницькі стилі мислення, що сприятиме підвищенню якості та ефективності процесів пізнавальної та перетворюючої діяльності, формування особистості, держави та суспільства нового гуманістичного типу. Висвітлено античні та середньовічні уявлення про механізми творчої діяльності, описано її структуру, визначено диференціацію напрямків пізнання творчих процесів.

Рассмотрены классические и новые методы творческого поиска, на основе которых формируются креативные, аналитические, конструктивные, исследовательские стили мышления, способствующие повышению качества и эффективности процессов познавательной и преобразовательной деятельности, формирования личности, государства и общества нового гуманистического типа. Освещены античные и средневековые представления о механизмах творческой деятельности, описана её структура, определена дифференциация направлений познания творческих процессов.

На підставі базових концептів образу, асоціативної пари образів і синтагми запропоновано класифікацію образного пошуку. Як демонстрацію можливостей підходу до накопичення синтагматичних відношень між образами формалізовано алгоритм моделювання відомого психологічного феномену інсайту як одного з варіантів образного пошуку.

Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

Досліджено психологічну суть творчого математичного мислення студентів технічного вищого наукового закладу. На підставі результатів експериментального дослідження з'ясовано процесуально-динамічну характеристику складових процесів, спрямованих на розв'язання творчої математичної задачі: процесів розуміння задачі, формування її розв'язку, апробації математичних результатів, а також взаємодію цих процесів у творчому математичному мисленні. Вивчено індивідуально-особистісні ознаки пошукового математичного процесу, базуючись на аналізі стилів творчого математичного мислення студентів (диференціального, інтегрального, диференціально-інтегрального), виявлених у процесі дослідження. Показано, що творче математичне мислення студентів можна активізувати за умов застосування творчого тренінгу, спрямованого одночасно на стимулювання всіх його складових процесів.

Підтверджено припущення, що висока продуктивність мисленнєвої діяльності за вищих її мотивів досягається завдяки особливостям проявів емоційної регуляції, в яких виражено високий особистісний смисл для суб'єкта розкриття сутнісного знання про об'єкт. Показано, що за наявності вищого мотиву на кожному етапі мисленнєвої діяльності певний прояв характеристик емоційних переживань бере участь в активації, спрямуванні, стимуляції вибору оптимальних напрямків і засобів евристичного пошуку та сигналізації щодо його успішності в процесі розгортання діяльності. Емпірично виділено типи емоційної регуляції мисленнєвої діяльності суб'єкта за умов домінування того чи іншого вищого мотиву. Розроблено психологічні рекомендації щодо організації мисленнєвої діяльності під час розв'язку евристичних задач.

Висвітлено, що інтеграція конгнітивних і особистісних компонентів творчого потенціалу становить умову цілісної актуалізації обдарованості, функціонування внутрішніх психологічних механізмів її інтелектуальної саморегуляції й активності. Зазначено, що стратегіальна організація мислення в таких її виявах, як стратегія творчого мислення та творче настановлення, становить показник обдарованості, в якому відображаються як когнітивні, так і особистісні її характеристики.

Обгрунтовано концепцію формування творчого мислення майбутнього вчителя як теоретико-методичну основу підвищення якості освіти у вищих педагогічних навчальних закладах, яка має три рівні: методологічний, теоретичний, технологічний. Визначено структуру творчого мислення майбутнього вчителя як психолого-педагогічної категорії, яка включає в себе складові: процесуальну й особистісну. Розроблено структурно-функціональну модель формування творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічного феномена. Визначено місце творчого мислення в педагогічній діяльності, форми його функціонування, основні функції, психологічний механізм та основні характеристики. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему розвитку творчого мислення майбутнього вчителя в процесі університетської підготовки на матеріалі вивчення дисциплін педагогічного циклу. Проведено дослідно-експериментальну перевірку авторської модульно-варіантної технології навчання з педагогічних дисциплін і педагогічних умов розвитку творчого мислення майбутнього вчителя.

Висвітлено психолого-педагогічну концепцію розвитку творчого мислення (ТМ) студентів педагогічних ВНЗ. Розкрито методологічні, психологічні та дидактичні основи дослідження та розвитку ТМ. Обгрунтовано рефлексивно-продуктивний підхід до опосередкованого керування даним процесом. Визначено психолого-педагогічні умови й основні шляхи розвитку ТМ студентів у системі професійно-педагогічної підготовки.

Изложена психолого-педагогическая концепция развития творческого мышления (ТМ) студентов педагогических ВУЗ. Раскрыты методологические, психологические и дидактические основы исследования и развития ТМ. Обоснован рефлексионно-продуктивный подход к опосредственному управлению данным процессом. Определены психолого-педагогические условия и основные пути развития ТМ студентов в системе профессионально-педагогической подготовки.

Розглянуто феномен художньо-образного мислення, а також визначено та теоретично обгрунтовано сутність та структуру поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". Доведено роль вербальної художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики та обгрунтовано її художньо-педагогічний вплив на особистість. Розроблено методику діагностування можливості визначення критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення вчителя. Вперше створено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх вчителів музики, яка складаэться з мети, об'єктивних та суб'єктивних факторів впливу на особистість, напрямів формування художньо-образного мислення, педагогічних принципів і педагогічних умов викладання дисциплін, завдань, засобів, технологій, форм і методів роботи.

Проаналізовано основні концепції креативності та методи визначення рівня інтелектуального розвитку особистості. Акцентовано увагу на вирішенні проблеми раннього виявлення, розвитку та вдосконалення креативності мислення.

Розглянуто проблеми розвитку креативного мислення в проектуванні, способи формування креативної ідеї як основи творчої діяльності.

Висвітлено проблеми творчого мислення і художньої уяви у процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

На основании анализа источников литературы установлены вербальные шкалы качественной и количественной оценки креативности, воображения, интеллекта. Указана принципиальная разница этих понятий как составляющих мыслительной деятельности. Установлены субъективные и объективные причины ошибок в методиках оценки креативности. Впервые умственная деятельность представлена как степенной одночлен, отражающий взаимодействие интеллекта, воображения и творчества, что расширяет возможности привлечения компьютерных технологий в их исследование.

Наведено результати дослідження феномену професійного мислення психологів, особливостей його розвитку у процесі фахової підготовки. Розроблено узагальнену концепцію професійного мислення, в якій даний феномен трактується як особливий вид мислення фахівця, спрямований на вирішення проблем його професійної діяльності на методологічному, предметно- та діяльнісно-орієнтованому рівнях, і характеризується етапністю, нелінійністю, поліпроцесуальністю. Розглянуто особливості професіогеннезу психолога в контексті розвитку його професійного мислення. Проаналізовано зарубіжний і вітчизняний досвід розвитку професійного мислення майбутніх психологів у процесі неперервної освіти. Увагу приділено питанням діагностики професійного мислення психолога.

Розглянуто проблему творчого мислення студентів, що пов'язана зі специфікою майбутньої професії. Відповідно до цієї мети розроблено програму формування креативного середовища під час занять зі студентами - майбутніми педагогами.

Проаналізовано психологічні аспекти активізації та оптимізації творчого мислення. Описано умови проведення тренінгу, спрямованого на мисленнєвий процес. Розглянуто психологічні засади впровадження творчого тренінгу для активізації творчого математичного мислення. Зазначено щодо необхідності активізації складових розв'язання творчих математичних задач: процесу розуміння, процесу прогнозування, процесу апробації. Обгрунтовано можливість позитивного впливу на якість творчого математичного мислення за допомогою тренінгової системи КАРУС та апробації задач серією спеціальних запитань.