Рассмотрено современное понятие успеха, проанализированы его составляющие и факторы, влияющие на его достижение. Убедительно показана роль мировоззрения в формировании внутреннего мира человека, использование его полного потенциала. Изучена роль резервов психики и головного мозга в реализации возможностей человека, раскрыты основные пути и механизмы самореализации личности. Представлена технология достижения успеха в процессе взаимодействия с другими людьми. Исследована стратегия и тактика личного влияния, особенности мастерства межличностных отношений, управления конфликтами и др.

Проведено теоретичний аналіз особливостей соціально-професійної активності особистості вчителя. Визначено соціально-професійне середовище як умову розвитку даної активності на основі міжособистісного спілкування та в процесі психолого-педагогічної підготовки.

Проведен теоретический анализ особенностей социально-профессиональной активности личности учителя. Определена социально-профессиональная среда как условие развития данной активности на основе межличностного общения и в процессе психолого-педагогической подготовки.

Нині, в епоху "постмодернізму" у владі спостерігається не лише недооцінка, але й абсолютне ігнорування психологічної компоненти суспільного життя людей, зокрема й державних службовців. Це призводить до негативних наслідків. Ігнорування людини у сфері державного управління є тим грунтом, на якому у держслужбовця виникають відчуття та почуття внутрішньої резигнації, внутрішньої мотиваційної кризи.

Розглянуто проблеми затребуваності психічних структур, що забезпечує виконання різних видів роботи.

Проведено методолого-теоретичне й експериментальне дослідження психологічних особливостей дій щодо організації життя людини. Розглянуто склад дій з вираженою зовнішньою компонентою: пошуку інформації про проблемні ситуації (ПС); планування поведінки та діяльності в ПС; пошуку способів розв'язання актуальної ПС; адаптації до ПС. Проаналізовано дії з вираженою внутрішньою компонентою: аксіологічної оцінки ПС, емоційно-вольової регуляції в ПС, дезактивуючі вольові дії в ПС, а також дії з резюмуванням ПС. На підставі розробленої класифікації дій людини з організації її життя одержано експериментальні дані, які дають змогу робити висновки щодо типології подолання ПС.

Обгрунтовано теоретичні засади взаємовпливу зростання моторних можливостей й активності психіки у філо- та онтогенезі шляхом утворення нових ступенів психомоторної свободи суб'єктів активності з урахуванням рівнів побудови рухів. Розвинуто положення про участь ієрархії рівнів побудови рухів у функціонуванні психомоторики та психіки як орієнтувально-дослідницької діяльності, зростання спроможності до якої у філо- та онтогенезі є показником збільшення активності психіки. Уперше встановлено участь рівнів побудови рухів і орієнтувально-дослідницької діяльності у функціональних органах, що забезпечують реалізацію рухової функції людини, її психомоторної активності та свободи і в яких відбувається об'єктивація психіки. З'ясовано вплив ефективності орієнтувально-пошукової активності на результативність виконання ними трудової та спортивної діяльності. Розвинуто уявлення про вікові особливості спроможності до перебудови психомоторного стереотипу письма. Одержано підтвердження, що довільне обмеження ступенів свободи рухів у суглобах сприяє збільшеню кількості помилок за писемного мовлення, а також ситуативної тривожності у дітей II класу.

Проведено соціально-психологічний аналіз феномену соціального самопочуття та його вплив на політичну поведінку особистості. Цей вплив розглянуто у контексті ціннісних детермінант політичної культури, які є базою формування диспозицій і стратегій політичної поведінки індивіда. Соціальне самопочуття розглянуто не лише як когнітивно-емоційний, а і як перцептивний конструкт, у якому відображається самосприйняття особистості як носія певних ціннісних орієнтацій, що визначають рівень задоволеності або незадоволеності особистих, мікрогрупових і загальносоціальних потреб у політичній сфері.

Проаналізовано проблеми внутрішньої та зовнішньої мотивації, описано екстринсивну й інтринсивну мотивації, мотивації самоактуалізації суб'єкта та досягнення успіху. Визначено детермінанти діяльності, мотивацію як основу ефективності діяльності, специфіку мотивації в різних видах діяльності. Розкрито особливості мотивації когнітивної, навчальної, творчої та наукової діяльності (НД). Висвітлено синтез різних видів мислення як важливий чинник мотивації когнітивної діяльності, вплив когнітивного стилю суб'єкта на ефективність діяльності, мотиваційні тренінги та стимули. Описано мотиваційну структуру навчальної діяльності, особливості формування мотиваційної сфери суб'єкта навчання, актуалізації мотиваційних ресурсів у процесі навчання іноземної мови, визначено стимуляційні та деструктивні чинники мотивації, негативні впливи на мотивацію НД.

Проведено аналіз різноманітних підходів щодо розуміння категорії "стиль", варіантів теоретичної типології стилів життя особистості. Подано всебічну характеристику молоді як специфічної соціально-демографічної групи. Аргументовано виділення основних сфер життя студентської молоді, в яких стиль знаходить свій прояв. Запропоновано систему показників стилю життя особистості. Визначено основні зовнішні та внутрішні, об'єктивні та суб'єктивні детермінанти стилю життя. Наведено результати емпіричного дослідження стилів життя студентської молоді в сучасній Україні, зокрема, дескриптивний і факторний аналіз дослідження.

Досліджено психологічні чинники готовності особистості до громадської активності. Проаналізовано особливості впливу даних факторів на громадську активність студентської молоді південного та західного регіонів України. Висвітлено погляди вітчизняних учених на проблему готовності як суб'єктивно значущого стану особистості, який передує діяльнісній активності. Розкрито сутність і спрямованість громадської активності як феномену суспільних відносин і форми прояву соціальної діяльності особистості. Описано структуру психологічної готовності до громадської активності. Проведено теоретико-емпіричне дослідежння психологічних чинників готовності особистості до громадської активності. Виявлено, що головними детермінантами готовності особистості до громадської активності є її емоційно-вольові якості, особистісні характеристики та ціннісні орієнтації. З'ясовано, що на готовність до громадської активності студентської молоді західної України впливають емпатійні властивості, відповідальність, самостійність, незалежність, чесність, принципи солідарності, взаємодопомоги, цінності "щастя інших", "незалежність", "честність", "сміливість у процесі відстоювання власної думки". Виявлено, що у молоді південних регіонів готовність до громадської активності формується під впливом вольових якостей та екстернальності. Проаналізовано біосоціальні та соціокультурні умови формування громадської активності особистості, досліджено вплив соціального капіталу на становлення активнодіючої громади.

Проаналізовано психолого-педагогічні підходи до розуміння сутності феномену "готовність".

Проаналізовано поняття мотивації людини у суспільстві як основного чинника її діяльності у соціумі. Активність людини неможливо зрозуміти, якщо не виявити джерела, спонукальні сили, мотиви цього явища. Наведено огляд певних теорій соціально-психологічної активності особистості, виділено групи мотивів та їх вплив на регуляційну, емоційну, інтелектуальну та вольову реакцію, систему потреб потенціалів, відповідних дій людини. Запропоновано розгляд поняття "ризик" як мотив, та ієрархічну систему підпорядкування мотивів.

Проаналізовано процес формування мотивів поведінки і діяльності. Розглянуто процес, складовою ланкою якого є мотив, для з'ясування можливості його впливу на мотив і спричинення можливих змін у ньому. Формування мотивів розглядається як процес їхнього розвитку і вдосконалення, який відбувається в ході багаторазового застосування на практиці, перевірки і корекції. Наведено результати вивчення процесу формування мотиву і виявлено його складові; виділено його стадії: перша стадія процесу, на якій відбувається початкове становлення мотиву; друга стадія - на якій відбувається розвиток мотиву в ході діяльності; і третя стадія - коректування мотиву, що реалізується в результаті контролю. Здійснено виклад підходу до створення методики формування мотивів і зроблено спробу її реалізації.

Изучена среда жизнедеятельности и ресурсы. Рассмотрены мотивы, мотивация и психическое состояние человека. Проанализирована структурная модель поведения человека. Охарактеризованы основные типы и свойства обменов. Дано определение, рассмотрены виды и назначение организации. Сделаны выводы о трансформации и обменах ресурсов в организации. Значительное внимание уделено социальным феноменам. Изложены методы планирования и принятия решений. Освещены особенности обменов в теории комфорта.

Розглянуто дію, що організує життя, як структурного елементу й одиниці аналізу діяльності з організації життя, яка є тим реальним психологічним механізмом, що дасть змогу змінити своє життя відповідно до життєвих цілей і цінностей.

Рассмотрено действие, организующее жизнь, в качестве структурного элемента и единицы анализа деятельности по организации жизни и которое может выступать тем реально психологическим механизмом, посредством которого человек способен изменить свою жизнь в соответствии со своими жизненными целями и ценностями.

The aythor describes action organizing a life, as a structural element and unit of the analysis of activity on the organization of a life and can act as that really psychological механізмом by means of which the person is capable to change the life according to the vital purposes and values.

Висвітлено проблему мотивації людей в контексті вирішення складних та дуже складних завдань. Викладено інформацію для грунтовного використання ідей мотивації в аспекті стимулювання ефективної трудової поведінки. Констатовано актуальність подальшого дослідження даної проблеми.

Освещена проблема мотивации людей в контексте решения сложных и сверхсложных задач. Изложена информация для докладного использования идей мотивации в аспекте стимулирования эффективного трудового поведения. Констатирована актуальность дальнейшего изучения данной проблемы.

The article deals with the problem of motivation of people in a context of the decision complex and challenges. The corresponding scientific literature on the given problematics is analysed. The information for the report use of ideas of motivation ina context of stimulation of effective labour behaviour is stated. The urgency of the further studying of the given problem is ascertained.

Рассмотрена роль когнитивно-стилевых характеристик индивидуальности и детерминации активности в условиях неопределенности. Обсуждены существующие в современной научной литературе подходы к определению сущности неопределенности и ее видов. Представлены результаты пилотажного экспериментального исследования, проведенного в Севастопольском городском гуманитарном институте, с участием студентов-психологов заочной формы обучения (52 человека). Приведена таблица результатов расчета корреляции между видами активности в ситуации неопределенности и параметрами когнитивной сферы. Установлена детерминация конструктивной активности в условиях неопределенности такими когнитивными особенностями личности как высокая прогностическая компетентность, рефлексивность, гибкость познавательного контроля и связи неконструктивной активности с низким уровнем когнитивной эквивалентности, потребностью в точности, категориальной узостью.

Розглянуто роль когнітивно-стильових характеристик індивідуальності та детермінації активності за умов невизначеності. Обговорено підходи, що існують у сучасній науковій літературі, до визначення суті невизначеності та її видів. Наведено результати пілотажного експериментального дослідження, проведеного в Севастопольському міському гуманітарному інституті, за участю студентів-психологів заочної форми навчання (52 особи). Подано таблицю результатів розрахунку кореляції між видами активності в ситуації невизначеності та параметрами когнітивної сфери. Встановлено детермінацію конструктивної активності за умов невизначеності такими когнітивними особливостями особистості як висока прогностична компетентність, рефлексивність, гнучкість пізнавального контролю та зв'язку неконструктивної активності з низьким рівнем когнітивної еквівалентності, потребою в точності, категоріальною вузькістю.

The role of cognitive-style descriptions of individuality and determination of activity is considered in the conditions of vagueness. Approaches existing in modern scientific literature are talked about, to determination of essence of vagueness and her kinds. The results of the pilotage experimental research conducted in the Sevastopol municipal humanitarian institute are presented, with participation the students-psychologists of in absentia form of educating (52 men). A table over of results of calculation of correlation is brought between the types of activity in the situation of vagueness and parameters of cognitive sphere. Determination of structural activity in the conditions of vagueness such cognitive features of personality, as high prognostic competence, reflexivity, is set, flexibility of cognitive control and connection of non-constructive activity with the low level of cognitive equivalence, requirement in exactness, by a category narrowed.

Висвітлено сутність подієвого виміру повсякдення як одного з ідентифікаторів суб'єктної активності студентів. Уточнено емпіричну інтерпретацію поняття довільної активності як звичних дій. Пояснено операціональне визначення суб'єкта соціокультурної діяльності крізь призму налаштованості особистості на рефлексивно-оцінні дії. Окреслено змістову сутність подієвого досвіду вибудовування повсякдення та подієвого ареалу життєдіяльності. Розглянуто рівні набутого студентами досвіду суб'єктної активності, які встановлено на основі подієвого виміру повсякдення. Розкрито престижний та пафосний стани подієвого досвіду.

Освещена суть событийного измерения повседневности как одного из идентификаторов субъектной активности студентов. Уточнена эмпирическая интерпретация понятия свободной активности как привычного действия. Объяснено операциональное определение субъекта социокультурной деятельности сквозь призму настроенности личности на рефлексивно-оценочные действия. Очерчена содержательная суть событийного опыта построения повсекдневности и событийного ареала жизнедеятельности. Рассмотрены уровни приобретенного студентами опыта субъектной активности, которые установлены на основе событийного измерения повседневности. Раскрыты престижное и пафосное состояния событийного опыта.

Theoretical foundations of the eventual measurement of daily occurence as the identifier of the person's subjective activities are being considered. The empirical interpretation of the free activities as the habitual actions is being provided. The essence of contents of eventual experience of building up the daily occurrence and eventual areal of vital activity have been outlined.

Висвітлено проблему індивідуального стилю у психологічних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Проаналізовано основні концепції та підходи у вивченні даної проблеми. Сформульовано сутність поняття "індивідуальний стиль" для різноманітних галузей людської діяльності. Визначено перспективи подальших досліджень щодо цієї проблеми.

Освещена проблема индивидуального стиля в психологических исследованиях отечественных и зарубежных ученых. Сформулирована суть понятия "индивидуальный стиль" для различных областей деятельности человека. Определены перспективы дальнейших исследований по рассмотренной тематике.

The article deals with the problem of individual style in psychological researches of domestic and foreign scientists. The essence of concept " individual style " for various spheres of activity of the person is formulated. Prospects of the further researches on the considered subjects are determined.

Рассмотрена ситуация как основная единица анализа и формирования психической деятельности субъекта, а последовательный переход от одной ситуации к другой - как ее содержание. Объективность и вариативность внешних условий целостной ситуации позволяют установить достоверные связи между ними и поведением субъекта, а экспериментальные исследования - уровневую структуру личности.