Проаналізовано психологічні аспекти й обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження самоорганізації життя людини в рекреаційний період. Обгрунтовано систему понять і механізм формування ціннісно-мотиваційно-смислової системи, описано структуру системогенетичного чинника рекреаційної діяльності. Розроблено комплекс методик діагностики параметрів системогенетичного чинника рекреаційної діяльності. На підставі вивчення результатів емпіричного дослідження визначено структуру системогенетичного чинника "традиційної" й "екзотичної" моделей рекреаційної діяльності приїжджих і місцевих рекреантів у Криму. Розроблено типологію екскурсантів, яка включає три групи: особи, орієнтовані на вибір традиційних турів; рекреанти, орієнтовані на вибір екзотичних турів; особи без схильності до певних видів відпочинку. Розглянуто психологічні характеристики емотивної, мотиваційної та ціннісної сфери рекреантів-представників окремих типів. Удосконалено теорію самоорганізації життя людини у різні його періоди.

Розглянуто проблему створення науково обгрунтованої і максимально повної класифікації видів діяльності. Здійснено огляд та аналіз наявної у фаховій літературі інформації на дану тему, і на цій основі створено класифікацію, придатну для практичного застосування у різних сферах. Зроблено огляд відомих класифікацій видів діяльності, проаналізовано підходи до їх створення і критерії для поділу проявів діяльності на види. Критично оцінено відомі класифікації специфічних різновидів діяльності людини, які зустрічаються в літературі і використовуються в практичній роботі. В результаті проведеного дослідження створено класифікацію видів діяльності шляхом синтезу з наявної інформації з даної проблеми в межах цілісного, раціонального підходу. Запропонована класифікація є достатньо повною і придатною для вирішення практичних завдань, у різноманітних сферах діяльності.