Висвітлено деякі питання побудови методології сучасної психологічної науки, яка базується на категорії особистості. Розглянуто категорії діяльності, а також розвитку та життєвого шляху особистості. Визначено концепцію тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості як основу систематизації категорій і понять наукової психології.

Освещены некоторые вопросы построения методологии современной психологической науки, которая базируется на категории личности. Рассмотрена категория деятельности, а также развития и жизненного пути личности. Определена концепция триизмеренной, поэтапно конкретизированной психологической структуры личности как основа систематизации категорий и понятий научной психологии.

Висвітлено фундаментальну проблему сучасної науки - психології особистості. Показано, що дійсна реалізація нової методологічної позиції (розуміння особистості як існуючої та такої, що саморозвивається), застосування генетико-модельованого методу дослідження, змістовий аналіз теорій особистості та емпіричних даних дозволяє відкрити принципово нові аспекти розгляду особистості як об'єкта наукового вивчення. Викладено традиційні для психології особистості питання її структури та формування у контексті провідної методологічної парадигми.

Освещена фундаментальная проблема современной науки - психологии личности. Показано, что действительная реализация новой методологической позиции (понимание личности как существующей и развивающейся), применение генетико-моделированного метода исследования, содержательный анализ теорий личности и эмпирических данных позволяет открыть принципиально новые аспекты рассмотрения личности как объекта научного изучения. Изложены традиционные для психологии личности вопросы ее структуры и формирования в контексте ведущей методологической парадигмы.

Рассмотрены фундаментальные проблемы современной науки - психологии личности. Раскрыты новые аспекты рассмотрения личности как объекта научного изучения на основе применения генетико-моделирующего метода исследования, содержательного анализа теории личности и эмпирических данных. Установлено действительное исходное обоснование существования и саморазвития личности ("единица"), в качестве которого выступает особое жизнесозидающее начало - нужда, представляющая собой противоречивое и "многослойное" единство биологических и социальных источников опыта. Изложены традиционные для психологии личности вопросы ее структуры и формирования в контексте ведущей методологической парадигмы и приведены новые представления и закономерности.

Розкрито сутність людської психіки та психічного, розглянуто основні етапи формування особистості, наведено характеристику її інтраіндивідуальної, біо-, соціо- та ментально-психічної підструктур. Визначено роль і функції емоцій у керуванні поведінкою та діяльністю, описано почуття й емоційні типи. Розглянуто професійні, вікові, статеві та патологічні особливості емоційно-почуттєвої сфери людини. Наведено класифікацію психічних станів, обгрунтовано шляхи розвитку загальних і спеціальних здібностей особистості, досліджено процес формування її самосвідомості, запропоновано методи саморегуляції поведінки. Охарактеризовано механізми соціалізації та психологічного захисту особистості, встановлено вплив суспільства на її статус і соціальну роль. Розкрито особливості девіантної, цілеспрямованої та залежної поведінки та депривації особистості, описано складові її саногенного потенціалу, наведено засоби формування психічного здоров'я та стійкості. Висвітлено психологічні засади розвитку інтегральних характеристик конкурентоспроможної особистості.

Раскрыта сущность человеческой психики и психического, рассмотрены основные этапы формирования личности, приведена характеристика ее интраиндивидуальной, био-, социо- и ментально-психической подструктур. Определены роль и функции эмоций в управлении поведением и деятельностью, описаны чувства и эмоциональные типы. Рассмотрены профессиональные, возрастные, половые и патологические особенности эмоционально-чувственной сферы человека. Приведена классификация психических состояний, обоснованы пути развития общих и специальных способностей личности, исследован процесс формирования ее самосознания, даны методы саморегуляции поведения. Охарактеризованы механизмы социализации и психологической защиты личности, установлено влияние общества на ее статус и социальную роль. Раскрыты особенности девиантного, целенаправленного и зависимого поведения и депривации, описаны составляющие ее саногенного потенциала, приведены средства формирования психического здоровья и устойчивости. Освещены психологические основы развития интегральных характеристик конкурентоспособной личности.

Розглянуто проблеми сучасної науки - психології особистості. Наведено методи дослідження особистості, зокрема, генетико-модельований, анкетний, спостереження, експериментальний. Охарактеризовано нові аспекти розгляду особистості як об'єкта наукового вивчення на підставі змістовного аналізу теорій особистості, емпіричних даних, генетико-модельованого методу. Висвітлено традиційні для психології особистості питання її структури та формування у контексті провідної методологічної парадигми. Розкрито сутність поняття "потреба" як протиріччя та багатошарову єдність біологічних і соціальних джерел і змісту досвіду.

Рассмотрены проблемы современной науки - психологии личности. Приведены методы исследования личности, в частности, экспериментальный, генетико-моделирующий, анкетный, наблюдения. Охарактеризованы новые аспекты рассмотрения личности как объекта научного исследования на основе содержательного анализа, эмпирических данных, генетико-моделирующего метода. Освещены традиционные для психологии личности вопросы ее структуры и формирования в контексте ведущей методологической парадигмы. Раскрыта сущность понятия "нужда" как противоречие и многослойное единство биологических и социальных источников и содержания опыта.

Дано определение личности как характера, раскрыта роль когнитивной парадигмы в формировании ее содержания. Освещены основные теории личности, проанализировано соотношение потребностей, ценностных ориентаций и личностных идей. Раскрыто содержание основных системообразующих личностных идей - величия, социальной дисциплины, власти, культуры, аристократизма, традиционализма, новаторства, славы, развития, прогресса, ценности личности, справедливости, долга, честности, равенства, свободы, гуманности, любви, дружбы, щедрости и гостеприимства, милосердия, толерантности, познания мира, борьбы с врагами, героизма, необходимости борьбы за выживание, созидания, женской и мужской ролей, феминизма, гендерного антагонизма, демократии, классовой борьбы, революции, патриотизма, национализма, деградации человеческого общества, сильной и уникальной личностей, плюрализма. Проанализированы эффекты искажения идей (фетишизации, надситуативной активности, инерции, демонизации, наложения, вульгаризации, метафоризации, романтизации). Рассмотрено отношение общества к потребности в самоутверждении, описана системная конструкция личности. Дана характеристика основных типов личности по признаку ведущей идеи.

Проаналізовано історію становлення категорії особистості та методологічні засади побудови теорій її розвитку у вітчизняній і зарубіжній психології. Розкрито основні положення теоретичних концепцій про формування особистості відомих психологів і педагогів - П.П. Віктрова, М.Я. Грота, В.М. Бехтерєва, О.Ф. Лазурського, Л.С. Виготського, А.С. Макаренка, В.В. Зеньківського, В.І. Вернадського, В.М. Мясищева, О.Ш. Кульчицького, С.Л. Рубінштейна, Б.Г. Ананьєва, Л.І. Божович, О.М. Леонтьєва, В.О. Сухомлинського, Г.С. Костюка, К.К. Платонова, А.В. Петровського, В.А. Роменця, О.М. Ткаченка, М.М. Амосова, О.К. Дусавицького, В.О. Моляка, В.Ф. Моргуна, Б.Й. Цуканова, І.А. Зязюна, І.Д. Беха, С.Д. Максименко, О.П. Саннікової, Г.О. Балла. Висвітлено погляди учених щодо розуміння природи та структури особистості, визначення її типів, закономірностей та умов розвитку, особливостей діяльності, а також ролі громадських організацій і сім'ї у виховному процесі.

Проанализирована история становления категории личности и методологические основы построения теорий ее развития в отечественной и зарубежной психологии. Раскрыты основные положения теоретических концепций о формировании личности известных психологов и педагогов - П.П. Виктрова, Н.Я. Грота, В.М. Бехтерева, А.Ф. Лазурского, Л.С. Выготского, А.С. Макаренка, В.В. Зенковского, В.И. Вернадского, В.Н. Мясищева, А.Ш. Кульчицкого, С.Л. Рубинштейна, Б.Г. Ананьева, Л.И. Божович, А.Н. Леонтьева, В.А. Сухомлинского, Г.С. Костюка, К.К. Платонова, А.В. Петровского, В.А. Роменца, А.Н. Ткаченка, Н.М. Амосова, А.К. Дусавицкого, В.А. Моляка, В.Ф. Моргуна, Б.И. Цуканова, И.А. Зязюна, И.Д. Беха, С.Д. Максименка, О.П. Санникової, Г.А. Балла. Освещены взгляды ученых о природе и структуре личности, определении ее типов, закономерностях и условиях развития, особенностях деятельности, а также роли общественных организаций и семьи в воспитательном процессе.

Розглянуто проблему цілісного вивчення особистості людини в її взаємодії з феноменом життєвої кризи. Запропоновано опис розробленої динамічної моделі розвитку кризового стану особистості за умов його подолання та автотрансформації.

Здійснено психологічний аналіз понять, що стосуються категорії життєвого шляху особистості, висвітлено механізми її життєтворчості. На підставі теоретичного аналізу встановлено, що життєвий шлях особистості - це багатовимірна, узагальнена й цілісна програма індивідуального розвитку особистості, яка має свої межі, періоди, міру завершеності. Розвинуто та конкретизовано психологічну модель життєвого шляху особистості й узагальнено шляхи розвитку механізмів цієї категорії. За результатами проведеного емпіричного дослідження життєвих планів і перспектив студентської молоді виявлено прогнози стосовно матеріальних і соціальних досягнень і розподілу видів діяльності студентів після закінчення вищого навчального закладу.

Висвітлено теоретичні та методичні аспекти проблеми розвитку психологічної культури (ПК) в учнівській молоді та дорослих на підставі особистісного, ціннісно-рефлексивно-креативного підходу. Розкрито зміст поняття ПК особистості в аксіологічному контексті. Розглянуто розвиток ПК особистості як основний напрямок діяльності практичного психолога, аксіологічні тренінги та вправи як засоби піднесення цінності особистості учня у процесі розвитку його ПК. Запропоновано об'єктивну методику визначення типу темпераменту за Б.Й. Цукановим.

Освещены теоретические и методические аспекты проблемы развития психологической культуру (ПК) у учащейся молодежи и взрослых на основе личностного, ценностно-рефлексивно-креативного подхода. Раскрыто содержание понятия ПК личности в аксиологическом контексте. Рассмотрены развитие ПК личности как основное направление деятельности практического психолога, аксиологические тренинги и упражнения как способы подъема ценности личности ученика при развитии его ПК. Предложена объективная методика определения типа темперамента по Б.Й. Цуканову.

Розглянуто основні ознаки особистості: самосвідомість, активність, ціннісні орієнтації, соціальні відносини, відповідальність за свої вчинки, певна автономність відносно суспільства. Проведено порівняльний аналіз наукових джерел щодо понять "особистість" і "індивідуальність". Поняття "особистість" визначено як цілісну людину у єдності її індивідуальних здібностей і виконуваних нею соціальних функцій. Поняття "індивідуальність" визначено як сукупність успадкованих і вироблених в процесі онтогенезу фізичних і психічних особливостей, які відрізняють даного індивіда від усіх інших. Досліджено особистість вчителя як людини, представника конкретної професії, соціально-професійної групи та суб'єкта педагогічної діяльності.

Рассмотрены основные признаки личности: самосознание, активность, ценностные ориентации, социальные отношения, ответственность за свои поступки, некоторая автономность по отношению к обществу. Проведен сравнительный анализ научных источников, рассматривающих понятия "личность" и "индивидуальность". Понятие "личность" определяет целостного человека в единстве его индивидуальных способностей и исполняющих им социальных функций. Понятие "индивидуальность" определено как совокупность унаследованных и выработанных в процессе онтогенеза физических и психических особенностей, которые отличают данный индивид от всех других. Исследована личность учителя как человека, представителя конкретной профессии, социально-профессиональной группы и субъекта педагогической деятельности.

Проведено огляд розроблених у зарубіжній психології теорій і моделей особистості, які дають уявлення про дослідження особистісної динаміки, структури та саморегуляції особистості. Надано уявлення про інтегративний підхід до опису індивідуальності, наведений дослідженнями особистісної ідентичності засобами наративів, багатовимірною ієрархічною моделлю Я-концепції, факторною шкалою самосвідомості та мотиваційними рисами особистості. Проаналізовано імпліцитний підхід до дослідження особистості, у межах якого особистісні характеристики оцінюються опосередковано, зокрема через вимірювання латентних періодів моторних реакцій.

Рассмотрены вопросы оптимизации выбора жилища на базе научно обоснованного представления о качественном и комфортном жилище, полностью соответствующем предпочтениям и потребностям человека и легко трансформируемом по мере изменения его запросов, семейного положения, социального статуса. Разработана модель "человека - жилище - среда". Приведены показатели психологического комфорта. Изложены методы определения психологических типов личности. Установлена связь между потребностями и показателями комфорта психологических типов и решениям экс- и интерьеров жилищ. Рассмотрены вопросы экологичности и энергоэффективности жилища. Уделено внимание проблемам энергеэффективности жилища, в частности, тепловому балансу здания, использованию климатических условий, утилизации солнечной радиации, воздушному и лучистому отоплению.

Проаналізовано у різних вимірах категорію особистості, одну з центральних у людинознавстві й, зокрема, у психології - академічній і практичній. Показано доцільність прагнення досягти більш цілісного, інтегративного тлумачення вказаної категорії, що має сприяти її ефективному використанню у наукових дослідженнях та у різних сферах соціальної практики. Розглянуто досвід вітчизняних і зарубіжних фахівців в напрямі інтегративних тенденцій у концепціях особистості. Викладено сучасні аспекти психологічного аналізу особистості: комунікативний вимір у персонології, єдність статичного та динамічного аспектів творчого мислення особи тощо. На підставі побудови теоретичних основ інтегративно-особистісного підходу в психології: екзистенційний вимір особистості, особистість, як індивідуальний модус культури як інтегративна якість особи тощо.

Вперше запропоновано принципи побудови експериментального-генетичного та генетико-моделювального методів як найбільш адекватних для пояснення закономірностей і механізмів привласнення, формування і розвитку здібностей людини та генези становлення особистості. Висвітлено генетико-вихідні одиниці тих чи інших здібностей та "нужди" як джерела спонукальної активності індивіда. Здійснено фундаментальний аналіз теорій навчання як засобу розвитку та самоздійснення особистості; навчання як суспільної форми управління учнями та її розвитком; учня як прямого та побічного продукту навчання. Виявлено специфічні особливості нужди (життєвої сили чи життєвої енергії) як енергетично-інформаційної властивості людини в онто- і філогенезі. Зафіксовано генетеко-психологічні проблеми, структури особистості; доведено джерела та рушійні сили активності особистості. Описано принципово нову структуру особистості, прогноз її розвитку і життєвий шлях; існування людини; потребу любові тощо.

Розглянуто проблеми використання технологічного підходу для оцінки, розвитку та розкриття потенціалу особистості. Надано різні моделі оцінки особистісного потенціалу, а також моделі використання психологом психологічних технологій.

Здійснено теоретичний огляд визначень психологічного змісту особистості в контексті інтегрального суб'єкта аксіопсихіки з позицій розуміння психіки не як "тілесного" супроводу, а її активності, організації можливостей тілесної оболонки в поведінці, трансцедентності тощо. Висвітлено вищі особистісні властивості людини: свідомість, здатність до життєвого вибору та відповідальності за нього, почуття часу, прагнення до сенсу життя, ціннісно-моральний поведінковий код особистості. Розглянуто генезис і становлення категорії від античності до сучасності з змістовим наповненням, яке можна навести у вигляді суб'єкт віри - суб'єкт пізнання - протиставлення суб'єкт-об'єкт,- екзистенціальна дихотомія "суб'єкт-Інший".

Рассмотрена познавательная самостоятельность с точки зрения синергетического подхода как качество личности и целостная система, представляющая собой открытую структурированную подсистему личности и включающая в себя способности индивидуума вести познавательную деятельность на основе целенаправленности, самоорганизации и функциональной целостности. Представлены компоненты познавательной самостоятельности - мотивационный, волевой и содержательно-операционный. Исходя из требований синергетики, доказано, что рассматриваемое личностное образование является большой, сверхсложной, открытой, неравновесной, нелинейной динамической системой, обладающей обратной связью и существующей в условиях постоянного обмена энергией и информацией с внешней средой.

Розглянуто пізнавальну самостійність з точки зору синергетичного підходу як якість особистості та цілісну систему, що є відкритою структурованою підсистемою особистості і включає здібності індивідуума вести пізнавальну діяльність на основі цілеспрямованості, самоорганізації та функціональної цілісності. Визначено компоненти пізнавальної самостійності - мотиваційний, вольовий і змістово-операційний. На підставі з вимог синергетики доведено, що це особистісне утворення є великою, надскладною, відкритою, нелінійною динамічною системою, за зворотним зв'язком, що володіє енергією і існує за умов постійного обміну інформацією із зовнішнім середовищем.

Cognitive independence is considered from point of synergetic approach as quality of personality and integral system, being the opened structured subsystem of personality and plugging in itself the capabilities of individual to conduct cognitive activity on the basis of purposefulness, self organization and functional integrity. A component of cognitive independence is presented - motivational, volitional and rich-operation. It is well-proven coming from the requirements of synergetic, that the examined personality education is the large, opened, non-equilibrium, nonlinear dynamic system, possessing feed-back and existing in the conditions of permanent exchange energy and information with an external environment.

На основі аналізу зарубіжних і сучасних вітчизняних теорій особистості розроблено її континуально-рольову структуру. Структура особистості, запропонована автором, синтезована на три рівні: індивідуально-психологічний, міжособистісний і соціально-культурний (професійний). Обгрунтовано професійний статус учителя початкових класів, що впливає на виконання його функціонально-професійних, психологічних і соціальних ролей.

На основе анализа зарубежных и современных отечественных теорий личности разработана её континуально-ролевая структура. Структура личности, предложенная автором, синтезирована на три уровня: индивидуально-психологический, межличностный и социально-культурный (профессиональный). Обоснован профессиональный статус учителя начальных классов, что влияет на выполнение ним функционально-профессиональных, психологических и социальных ролей.

Розглянуто актуальну проблему ідентифікації особистості, яка завжди була дискусійною у зарубіжній і вітчизняній науці. Досліджено трактування в наукових джерелах поняття „ідентифікація”, її складові та функції. Вказано, що ідентифікація – психологічний механізм, робота якого заснована на існуванні емоційного зв’язку індивіда з іншими людьми, передовсім його батьками, що призводить до уподібнення, найчастіше несвідомо. Відзначено, що орієнтація на іншу людину як на зразок суттєво підвищує показники соціального навчання. Зауважено, що завдяки ідентифікації у дитини формуються поведінкові стереотипи, що утворюють риси особистості, визначають ціннісні орієнтації.

Рассмотрена актуальная проблема идентификации личности, которая всегда была дискуссионной в зарубежной и отечественной науке. Исследованы трактовки в научных источниках понятия "идентификация", ее составляющие и функции. Указано, что идентификация - психологический механизм, работа которого основана на существовании эмоциональной связи индивида с другими людьми, прежде всего с его родителями, что приводит к уподоблению, чаще всего бессознательно. Отмечено, что ориентация на другого человека как на образец существенно повышает показатели социального обучения. Отмечено, что благодаря идентификации у ребенка формируются поведенческие стереотипы, образующие черты личности, определяющие ценностные ориентации.

Actual problems of identity, which has always been controversial both in foreign and domestic science. Investigated in the scientific interpretation of the sources of "identification", its components and functions. Indicated that identification - a psychological mechanism, which is based on the existence of an individual's emotional connection with other people, especially with his parents, which leads to assimilation, often unconsciously. It is noted that the orientation of the other person as a model significantly improves the performance of social learning. Observed that by identifying the child formed behavioral patterns that form the personality traits that determine the value orientation.