Рассматриваются актуальные вопросы определения нормы в психологии студенческого возраста. На примере психофизиологических исследований норма рассматривается как процесс, обеспечивающий оптимальное функционирование системы во взаимодействии со средой. Приводится методика и алгоритм оценки значений показателей, характеризующих психологическую структуру личности студентов и особенности их функционального состояния, в аспекте популяционной и индивидуальной нормы.

На підставі теоретичного аналізу сформульовано визначення психосексуальної культури (ПСК) особистості, вивчено внутрішні та зовнішні особистісні сфери її прояву, механізми вияву та формування. Експериментально досліджено особливості ПСК студентської молоді та її зміни за останні сім років, здійснено порівняльний аналіз одержаних результатів. Диференційовано рівні психосексуальної культури молоді юнацького віку за основними оціночними сферами: потребово-мотиваційною, когнітивно-інформативною, регулятивно-вольовою, поведінково-результативною, емоційно-почуттєвою у підсистемах внутрішньої суб'єктної рефлексії та зовнішньої суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Зауважено, що підсистема зовнішньої суб'єкт-суб'єктної взаємодії репрезентована у стосунках студентської молоді типу "суб'єкт - партнер", "суб'єкт - батьки", "суб'єкт - нащадок". З використанням одержаних даних розроблено концептуальну модель та відповідні до неї програму й методику формування психосексуальної культури студентської молоді.

Досліджено суть, роль, вікові та психологічні особливості прояву амбівалентності атитюдів, її структури, критеріїв, показників вимірювання, активізації умов, шляхів та засобів впливу на зниження інтенсивності цієї властивості соціальних установок у юнаків. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми амбівалентності атитюдів у зарубіжній та вітчизняній психології. Визначено структуру (афективний, когнітивний, поведінковий компоненти) амбівалентності соціальних установок в юнацькому віці, критерії її діагностування (співвідношення позитивної та негативної оцінок за амбіеквальністю, інтенсивністю в афективній, когнітивній та поведінковій сферах атитюдів, довіру до себе, потребу в пізнанні, самоефективність) та рівні прояву. Апробовано психокорекційну систему роботи зі зниження амбівалентності атитюдів у юнацькому віці шляхом створення психолого-педагогічних умов впливу на неї. Доведено ефективність включення даної програми до навчально-виховного процесу як чинника особистісного зростання в юнацькому віці.

Проаналізовано загальні особливості юнацтва, їх модифікації за умов навчання у ВНЗ. Висвітлено психологічні проблеми професійного самовизначення та навчання. Розглянуто питання адаптації першокурсників до навчання у ВНЗ та описано її складові.

Проанализированы общие особенности юношества, их модификации в условиях обучения в ВУЗ. Освещены психологические проблемы профессионального самоопределения и обучения. Рассмотрены вопросы адаптации первокурсников к обучению в ВУЗ и описаны её составные.

Серед підлітків призовного віку відзначається посилення ознак нейротизму, інтраверсії, тривожності, зниження емоційної стабільності. Ці риси характеру є більш вираженими у "важких" підлітків. Зазначені характерологічні особливості підлітків призовного віку слід враховувати під час надання медико-професійної консультації.

Вивчено особистісні детермінанти, психологічні механізми виникнення та розв'язання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці. Розкрито суть понять "конфліктна ситуація" та "особистісні детермінанти розв'язання конфліктних ситуацій". Вивчено психологічні особливості конфліктних ситуацій та особистісної детермінації конфліктної взаємодії. Модифіковано діагностичні методики дослідження особистісної детермінації розв'язання зазначених ситуацій у пізньому юнацькому віці. Розглянуто та систематизовано базові особистісні детермінанти їх виникнення та розв'язання. Виокремлено типові конфліктні ситуації у студентському середовищі (зовнішньо-детерміновані, детерміновані групою, внутрішньо-детерміновані). Розроблено й апробовано систему з формування особистісних детермінант розв'язання конфліктних ситуацій у студентському віці особистісно-орієнтованими засобами. Обгрунтовано психологічні умови ефективності та чинники формування психологічних механізмів і особистісних детермінант розв'язання досліджених ситуацій у студентському середовищі.

Розкрито особливості впливу психологічної статі на становлення особистісної ідентичності у юнацькому віці. Визначено компоненти особистісної ідентичності й виділено провідні критерії дослідження психологічної статі. З урахуванням даних елементів підібрано й модифіковано адекватний теоретичним концептам психодіагностичний комплекс для вивчення психологічної статі як чинника особистісної самоідентифікації. На підставі результатів емпіричного дослідження визначено вплив маскулінної та фемінної складових психологічної статі на становлення особистісної ідентичності, який набуває специфічних рис залежно від рівня вираженості маскулінно/фемінних властивостей. Встановлено значущі взаємозв'язки між статевою самооцінкою, стереотипністю психологічної статі, цілісністю статевої ідентичності та успішністю особистісної самоідентифікації. Визначено закономірності впливу структури психологічної статі на особливості становлення особистісної ідентичності у юнацькому віці.

Висвітлено особливості майбутнього та його переживання як проблеми в юнацькому віці. Підтверджено гіпотезу про те, що існує взаємозв'язок між проблемами майбутнього та Я-концепцією.

Освещены особенности будущего и его переживание как проблемы в юношеском возрасте. Подтверждена гипотеза о том, что существует взаимосвязь между проблемами будущего и Я-концепцией.

Deals with investigation of peculiarities of the future and attitude towards it as a problem in the youth age. The hypothesis is confirmed about the fact that there is a correlation between the problems of the future and self-conception.

Проаналізовано детермінанти, структурні компоненти та критерії становлення життєвої перспективи у двох вимірах життєвого світу особистості, зокрема, часовому (визначеність, диференційованість, довготривалість життєвих планів) та смисловому (сформованість системи особистісних цінностей, смислових конструктів, диспозицій). Відзначено, що гармонійна взаємопов'язаність часового та смислового вимірів образу майбутнього особистості забезпечує становлення узгодженої життєвої перспективи. Досліджено особливості конструювання життєвих перспектив у сучасної молоді, визначено їх вікові та гендерні відмінності. Розроблено психологічний тренінг сприяння становленню узгодженої життєвої перспективи. Доведено ефективність тренінгової програми на основі позитивної динаміки під час контрольного експерименту за визначеними критеріями в порівнянні з результатами контрольних груп.

Надано результати дослідження кризовості юнацького дорослішання, інтерпретацію якого здійснено в межах суб'єктного. Зазначено, що це дозволило визначити юнацьку кризу як пошук смисложиттєвого самовизначення, яке суб'єкт, що дорослішає, здійснює вперше в житті.

Установлено гендерні особливості агресивної поведінки в юнацькому віці. Визначено, що фізична агресія є властивою та більш вираженою в юнаків, а негативізм більше вираженим у дівчат. Такі види як вербальна агресія, непряма агресія, подразнення, підозрілість, образа та почуття провини (аутоагресія) проявляються практично однаково як у юнаків, так і в дівчат.

Досліджено особливості переживання соціального жаху особами юнацького віку з різним рівнем мотивації досягнення успіху. Запропоновано результати експериментального дослідження на зазначену проблему. Констатовано актуальність подальших наукових досліджень у цій галузі.

Исследованы особенности переживания социального страха лицами юношеского возраста с разным уровнем мотивации к достижению успеха. Предложены результаты экспериментального исследования по данной проблеме. Констатирована актуальность дальнейших научных исследований в этой области.

The article deals with the problem of interaction of motivation of success and social fears Results of an experimental research on the given problem are offered. Features of experience of social fear by persons of youthful age with a different level of motivation to achievement of success are investigated. The urgency of the further scientific researches in this area is ascertained.

Підсумовано теоретичні пошуки інтегрованого визначення поняття "криза" як основоположного в науковому дослідженні природи вікової кризи юнацького віку. Проаналізовано спектр філософських і соціально-психологічних поглядів щодо сутності цього поняття. Доведено, що поняття криза означає відносно короткотривалий період в житті людини, під час якого відбуваються різкі та суттєві зміни, а розвиток набуває стрімкого, бурхливого характеру.

Подытожены теоретические поиски интегрованного обозначения понятия "кризис" как основополагающего в научном исследовании природы кризиса подросткового возраста. Проанализирован спектр философских и социально-психологических взглядов на сущность этого понятия. Доказано, что термин кризис означает относительно недолгий период в жизни человека, во время которого происходят резкие и существенные изменения, а развитие становится более интенсивным.

The article deals with the theoretical searches of integrated designations of concept "crisis" as basic in scientific research of the nature of crisis of teenage age. The spectrum of philosophical and social - psychological sights at essence of this concept is analysed. It is proved, that the term crisis means rather short period in human life during which there are sharp and essential changes, and development becomes more intensive.

Висвітлено уявлення про батьківство у юнацькому віці. Наголошено на дуальності характеру репродуктивної установки у юнаків. Запропоновано результати емпіричного дослідження в контексті даної проблеми.

Освещены представления про отцовство в юношеском возрасте. Акцентировано внимание на дуальности характера репродуктивной установки у юношей. Предложены результаты эмпирического исследования по данной проблеме.

The article deals with the representations about paternity at youthful age. The attention to dualities of character of reproductive installation at young men is stressed. Results of empirical research on the given problem are offered.

Розглянуто взаємозв'язок між саморозумінням та структурно-змістовими характеристиками "Я-концепції" осіб юнацького віку - майбутніх педагогів. Репрезентовано результати емпіричного дослідження, що свідчать про рівневий характер феномену саморозуміння.

Рассмотрена взаимосвязь между самопониманием и структурно-содержательными характеристиками "Я-концепции" молодых людей - будущих педагогов. Репрезентированы результаты эмпирического исследования, которые свидетельствуют об уровневом характере феномена самопонимания.

It is analysed interrelation between self-understanding and structural and content characteristics of "I-cincept" of youth-future teachers. The author presents some results of empirical research testifying the level character of the phenomenen of self-understanding.

Досліджено психоемоційний стан та прояви агресії у студентів першого курсу інституту фізичної культури педагогічного університету. Виявлено високі показники порушень, що свідчить про потребу у проведенні психокорекційних заходів.

Исследовано психоэмоциональное состояние и проявления агрессии у студентов первого курса института физической культуры педагогического университета. Выявлены высокие показатели отклонений, что свидетельствует о необходимости проведения псхокоррекционных мероприятий.

Розкрито зміст та механізми суб'єктного самовизначення молоді в період повноліття, який визначено як центральний етап розвитку та практичної реалізації суб'єктної активності молоді. Виділено основні психолого-педагогічні чинники та індивідуально-психологічні детермінанти даного процесу самовизначення.

Раскрыты содержание и механизмы субъектного самоопределения молодежи в период совершеннолетия, определяемый как центральный этап развития и практической реализации субъектной активности молодежи. Выделены основные психолого-педагогические факторы и индивидуально-психологические детерминанты данного процесса самоопределения.

Детально розглянуто вікові та психологічні особливості юнацького віку та їх вплив на формування продуктивного педагогічного мислення, яке сприяє розвитку творчої активності й використанню цікавих нестандартних методів і видів роботи. За результатами дослідження визначено позитивний вплив характерних особливостей юнацького віку на формування продуктивного мислення, проте індивідуально-типологічні особливості його розвитку значно перевищують вікові. Встановлено, що застосування творчих методів і прийомів, принципів проблемності, індивідуалізації та диференціації навчання, формування високої пізнавальної мотивації активізують процес розвитку продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Детально рассмотрены возрастные и психологические особенности юношеского возраста и их влияние на формирование продуктивного педагогического мышления, которое содействует развитию творческой активности и использованию интересных нестандартных методов и видов работы. В результате исследования определено позитивное влияние характерных особенностей юношеского возраста на формирование продуктивного мышления, однако индивидуально-типологические особенности его развития значительно превышают возрастные. Установлено, что применение творческих методов и приемов, принципов проблемности, индивидуализации и дифференциации обучения, формирование высокой познавательной мотивации активизируют процесс развития продуктивного педагогического мышления будущих учителей гуманитарных дисциплин.

The productive pedagogical thinking helps to form the creative activity and to use interesting and unusual forms and methods for teaching. Personal and typological peculiarities are much more important than age ones in forming the productive thinking

Досліджено проблему адаптації студентів молодших курсів медичного університету до умов навчальної та професійної діяльності. Охарактеризовано основні психологічні особливості періоду юнацтва (14 - 18 років) і першого періоду зрілості (18 - 25 років). Особливу увагу приділено змісту комплексної соціопсихофізіологічної методики дослідження професійних схильностей студентів і аналізу одержаних результатів. Наголошено на необхідності професійного спрямування молодої людни для його успішного навчання. Обговорено проблему коректного управління функціональним станом, властивостями особи на основі знань про особливості її адаптації.

Исследована проблема адаптации студентов младших курсов медицинского университета к условиям учебной и профессиональной деятельности. Охарактеризованы основные психологические особенности периода юности (14 - 18 лет) и I периода зрелости (18 - 25 лет). Особое внимание уделено содержанию комплексной социопсихофизиологической методики исследования профессиональных склонностей студентов и анализу полученных результатов. Подчеркнута необходимость профессиональной направленности молодого человека для его успешного обучения. Обсуждена проблема корректного управления функциональным состоянием, свойствами личности на основании знаний об особенностях ее адаптации.

The paper deals with the problem of adaptation of first-year students for learning and professional activity. The author gives the characteristic of main psychological peculiarities of the second period of youth and first period of maturity. Special attention is paid to the results of professional orientation of young people. The problems of management of person's behavior functional state on the basis of knowledge about adaptation peculiarities are discussed.

Зроблено аналіз проблеми усвідомлення самоцінності особистості та надання психологічної допомоги з метою корекції прояву усвідомлення цінності власної особистості в юнацькому віці. Узагальнено, що у студентів, які були учасниками психокорекційної роботи, більшою мірою розвинена об'єктивність прогнозування власного майбутнього з утилізаційним урахуванням минулого досвіду; сміливе, відкрите відношення до майбутнього як до поля різноманітних досягнень і звершень. Практичним психологам рекомендовано створити студентські служби для оперативного реагування на кризові прояви студентів після переходу до віку ранньої дорослості з метою актуалізації осмислення ними негативних і позитивних оцінок власної особистості.

Сделан анализ проблемы осознания самоценности личности и предоставления психологической помощи с целью коррекции проявления осознания ценности собственной личности в юношеском возрасте. Обобщено, что у студентов, которые были участниками психокоррекционной работы, в большей мере развита объективность прогнозирования собственного будущего с утилизационным учетом прошлого опыта; смелое, открытое отношение к будущему как к полю разнообразных достижений и свершений. Практическим психологам рекомендовано создать студенческие службы для оперативного реагирования на кризисные проявления студентов при переходе к возрасту ранней взрослости с целью актуализации осознания ими отрицательных и позитивных оценок собственной личности.