Показано, що освітня соціалізація студентів є провідною метою діяльності педагога-наставника. Встановлено, що основним об'єктом його педагогічної діяльності є група студентів як колективний суб'єкт, через який здійснюється опосередкований соціалізувальний вплив на особистість студента. Розроблена концептуальна модель психологічних якостей ефективного педагога-наставника відтворює зв'язки функцій педагога-наставника у навчально-виховному процесі з його психологічними особливостями. Створено психологічну типологію ефективних і неефективних наставників; сконструйовано психологічний портрет еталонного наставника, розроблено методичні рекомендації з оптимізації роботи педагога-наставника.

Присвячено вивченню проблеми психологічної корекції сором'язливості у майбутніх психологів. Визначено теоретичні підходи до вивчення проблеми психологічної корекції сором'язливості у майбутніх психологів. З'ясовано, що сором'язливість значною мірою впливає на професійну діяльність майбутніх психологів. Досліджено компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий) та особистісні утворення сором'язливості: інтернальний локус контролю, внутрішня конфліктність, високий рівень тривожності, занижена самооцінка, підлеглий тип поведінки, інтровертованість. Виділено критерії визначення (сила та частота сором'язливості, соціальна відчуженість) рівнів прояву сором'язливості у майбутніх психологів (високий, середній, низький), виявлено психологічні особливості сором'язливості (ситуації та види діяльності, типи людей, суб'єктивне обґрунтування, фізичні реакції, думки та відчуття, дії, позитивні та негативні наслідки сором'язливості, чинники її виникнення). Обґрунтовано і розроблено модель технології психологічної корекції сором'язливості у майбутніх психологів шляхом оптимізації особистісних утворень, апробація якої довела її ефективність та необхідність впровадження в систему підготовки фахівців.