Визначено особливості психологічних показників у залежності від стажу досліджуваних. Наведено інтерпретацію одержаних результатів, виходячи з психологічного змісту двох моделей професійної праці (адаптивного поводження і професійного розвитку) у професіях системи "людина - людина".

Определены особенности психологических показателей в зависимости от стажа испытуемых. Наведена интерпретация полученных результатов, исходя из психологического содержания двух моделей профессионального труда (адаптивного поведения и профессионального развития) в профессиях системы "человек - человек".

Features of psychological parameters are determined depending on the experience of examinees; interpretation of the received results proceeding from the psychological maintenance of two models of professional work (adaptive behavior and professional development) in trades of system "person-person" is submitted.

В рамках розробки індивідуальної програми професійного саморозвитку працівників ОВС досліджено їх мотивуюча функція.

В рамках разработки индивидуальной программы профессионального саморазвития работников ОВС исследована их мотивирующая функция.

Within the framework of development of the individual program of professional self-development of Law-enforcement organs employees their motivating function is investigated.

Досліджено психологічні параметри працівників митниці, які мають високий рівень успішності в професійній діяльності.

Исследованы психологические параметры работников таможни, имеющих высокий уровень успешности в профессиональной деятельности.

Psychological parameters of workers of customs house which have a high level of success in professional work are investigated.

Освещена роль труда в развитии сознания человека. Описаны механизмы побуждения к труду, определены направления повышения эффективности его материального стимулирования. Раскрыта сущность таких понятий, как объективность, своевременность, информативность и наглядность стимулирования труда. Проанализирована роль психолога в производственной деятельности предприятия.

Розглянуто профілактику функціональних порушень, що стимулюють підтримку високого рівня розумової та фізичної працездатності та збереження біоенергетики організму. Рекомендовано прийоми психофізіоенергетичної саморегуляції.

С целью профилактики различных функциональных нарушений, поддержания высокого уровня умственной и физической работоспособности, сохранения биоэнергетики организма использованы приемы психофизиоенергетической саморегуляции.

With the purpose of preventive maintenance of various functional infringements, maintenance of a high level of intellectual and physical serviceability, preservation bioenergetics an organism receptions at psychophysioenergetical self-control are used.

Розглянуто проблему професійної придатності людини до діяльності. Викладено основні поняття, уточнено психологічну систему та структуру діяльності, визначено критерії оцінки професійної придатності фахівців.

Рассмотрена проблема профессиональной пригодности человека к деятельности. Изложены основные понятия, уточнена психологическая система и структура деятельности, определены критерии оценки профессиональной пригодности специалистов.

The problem of professional suitability of the person to activity is considered. The basic concepts of activity are stated, its psychological system and structure is specified, principles of acquisition of an estimation of professional suitability of experts are determined.

Наведено результати тестування майбутніх фахівців із фізичної реабілітації за модифікованим тестом "Мотивація до успіху" Т.Елерса. Обгрунтовано необхідність проведення навчально-виховної діяльності, спрямованої на формування мотивації на успішну самореалізацію, розвиток професійних та особистих якостей майбутніх спеціалістів, основні завдання яких - задовольняти потреби суспільства, адаптуватися до змінних соціально-економічних реальностей, користуватися попитом та бути конкурентоспроможним на ринку праці.

Рассмотрены результаты тестирования будущих специалистов по физической реаблитации по модифицированному тесту "Мотивация к успеху" Т.Элерса. Обоснована необходимость проведения научно-воспитательной деятельности, направленной на формирование мотивации на успешную самореализацию, развитие профессиональных и личностных качеств специалистов, основные задания которых - удовлетворение поребностей общества, адаптироваться к изменению социально-экономических условий, пользоваться спросом, быть конкурентоспособным на рынке труда.

Розглянуто проблему професійної реалізації особистості в різних професійних групах. Проаналізовано структурні зміни самореалізаційних характеристик, зокрема - емоційно-мотиваційних та поведінкових у процесі переживання індивідом стану професійної кризи та труднощів професійного становлення. Виокремлено етапи професійної реалізації особистості. Відзначено, що труднощі самореалізації є специфічними на кожному віковому етапі професіоналізації.

Розглянуто питання професійної мотивації фахівців системи соціального захисту населення як фактора, що впливає на ефективність взаємодії у соціальній роботі. Дослідження мотиваційних характеристик особистості професіоналів засвідчили, що чинник професійної мотивації соціальних працівників ще недостатньо задіяний у системі соціального захисту населення.

Проаналізовано вплив різних факторів на ефективність діяльності стосовно забезпечення якості продукції, робіт і послуг. Проведено пошук оптимальних способів формування професійної придатності, що передбачає визначення індивідуальних прийомів і засобів успішної діяльності, виявлення особливостей індивідуального її стилю.

Здійснено огляд основних наукових підходів до розуміння поняття професійних цінностей. Розглянуто моделі класифікації професійних ціннісних орієнтацій та їх прояв в контексті інструментальної та експресивної групової активності. Надано результати дослідження, спрямованого на вивчення загальної структури ціннісних орієнтацій працівників сучасних комерційних організацій.

Представлено результати емпіричного дослідження мотиваційних механізмів адаптації особистості до нових умов діяльності, визначених ситуаціями кризи професійного становлення.

Отмечено, что проблема принятия решений в современных условиях при всех разнообразных методах и моделях не учитывает такое понятие как "человеческий фактор" или "личность", т.е. поведение человека при принятии решений. В зависимости от занимаемой должности или рода деятельности личности степень ее ответственности за принятие решения различна, что требует индивидуального подхода при ее оценке. В свою очередь, всякая работа, которую выполняет человек, требует определенного типа (характера) личности. Рассмотрена проблема определения соответствия личности занимаемой должности или должности, на которую он претендует, на основании анализа личностных характеристик человека по системе Пифагора, результатов системы тестирования по системе Г. Айзенка и Белова, SWOT-анализа.

Вперше в контексті раціогуманістичного підходу сформульовано принципи комплексного дослідження впливу гендерних експектацій на соціально-рольову позицію майбутнього фахівця. Запропоновано структурно-функціональну модель процесу гендерних експектацій, що складається з трьох взаємопов'язаних блоків (досвіду самореалізації, актуального переживання світу та мислення), впорядкованістю яких зумовлюється характер і спосіб втілення очікувань у соціальну практику. Розроблено типологію гендерних експектацій як чинника обрання майбутнім фахівцем бажаної особистісної та соціальної ролі. Показано, що неузгодженість (неконгруентність) самоідентифікації особистістю власних гендерних рис призводить до спотворення образу бажаного майбутнього та способу його експлікації у просторі життєвих відносин. Розроблено й апробовано спеціальний курс психологічної допомоги, до складу якого входять техніки, якими досягається узгодження суб'єктивної реальності з об'єктивним змістом передбачуваних особистістю рольових уподобань. Відзначено, що запропонований у дослідженні підхід долає обмеженість існуючої практики аналізу гендерної проблематики, розширюючи наявні та потенційні зв'язки з процесом особистісної та професійної самореалізації.

Проаналізовано проблему особистісних детермінант успішної професійної підготовки майбутніх підприємців. Розглянуто особистісно-професійну суб'єктність як інтегральну якість особистості майбутнього підприємця, що визначає його спроможність до самодетермінації та здійснення функцій економічного самоконтролю у підприємництві. Розкрито специфіку та структуру (когнітивний, мотиваційний, поведінковий компоненти) суб'єктності майбутнього підприємця. Визначено критерії діагностування (особливості Я-образу як системотвірної основи індивідуального функціонування особистості у підприємництві, індивідуальна модель економічної поведінки, що наповнює певним змістом систему мотивації досягнення майбутніх підприємців і визначається їх уявленнями про цілі та способи досягнення успіху у підприємництві), рівні та динаміку становлення особистісної суб'єктності впродовж періоду професійної підготовки. Розроблено модель розвитку особистісних детермінант успішної професійної підготовки майбутніх підприємців на основі розвитку структурно-динамічних і етико-смислових характеристик особистісно-професійної суб'єктності. Апробовано систему практичної роботи, яка може бути використана у навчально-виховному процесі підготовки майбутніх підприємців.

Здійснено теоретико-експериментальне дослідження процесу формування професійної свідомості майбутніх психологів під час їх професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Висвітлено основні підходи до дослідження даного питання у зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Доведено, що оптимізація професійної свідомості сприяє забезпеченню професійної спрямованості особистості, формуванню цілісної професійної картини світу, розширенню поля діяльності психологів. Обгрунтовано інтегративний підхід до формування професійної свідомості особистості. Розроблено модель навчально-практичної діяльності, яка сприяє дослідженому формуванню, а також переходу майбутніх психологів від їх навчальної діяльності до професійної. Експериментально підтверджено перспективність і доцільність використання діяльнісно-рефлексивного навчання та загальних принципів експериментально-генетичного методу з метою забезпечення формування професійної свідомості особистості.

Наведено теоретичні підходи та концептуальну модель вивчення та розвитку здатності до підприємництва (ЗдП) у випускників професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). За умов експерименту виявлено психологічні особливості становлення здатності випускників до планування самозайнятості, індивідуальних якісних показників особистості підприємця, професійно-орієнтованої інформативності. Здійснено психологічне моделювання цілеспрямованого розвитку ЗдП, розкрито зміст психологічної профілактики незайнятості. Викладено засади розвитку ЗдП, зокрема, забезпечення поглибленого набуття незайнятими випускниками ПТНЗ інформативної компетентності, формування самооцінювальної рефлексивної системи та професійно-економічної ідентичності.

Вивчено психологічні особливості розвитку та становлення професійно важливих якостей особистості практичного психолога освіти, а також рівнів їх сформованості у фахівців з різним стажем роботи з використанням професіографічного підходу, за якого основою у визначенні важливих для даної професії якостей особистості є вимоги до фахівця даного профілю. На підставі результатів емпіричного дослідження виявлено й описано психологічні особливості професійно важливих якостей практичних психологів з різним стажем роботи, які відрізняються за ступенем прояву та певним поєднанням якісних показників. Установлено, що у цілому практичним психологам, які працюють у системі освіти, властива емоційна зрілість і стабільність, активність і сміливість у соціальних контактах, низький рівень тривожності та рівень толерантності, відповідний гуманному змісту професії. На підставі аналізу результатів проведеного дослідження визначено, що рівень прояву соціального інтелекту, толерантності та дружелюбності не збільшується зі стажем роботи практичного психолога. З'ясовано, що зі збільшенням стажу роботи збільшується відсоток внутрішніх мотиваційних конфліктів: чим довше працює практичний психолог у системі освіти, тим вище у нього рівень авторитарності, егоїстичності, підозрілості, домінантності. Оцінка характеру виявлених у результаті дослідження тенденцій зміни професійно важливих якостей у психологів, що мають різний стаж роботи, уможливлює припущення про наявність деякої професійної деформації практичних психологів освіти у процесі тривалої професійної діяльності.

Розглянуто теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження проблеми формування психологічної готовності до трудової діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів, що здійснювалося в напрямі визначення психологічних умов формування, структурних компонентів, критеріїв, показників та рівнів розвитку готовності до праці. Доведено, що формування готовності до трудової діяльності учнів як майбутніх фахівців відбувається за умов розвитку їх особистісної спрямованості на здобуття робітничої професії, активізації когнітивної компетентності, ділової контрактності на засадах соціально-комунікативної активності та почутті самоповаги і власної гідності шляхом удосконалення мотиваційного, когнітивного, комунікативного та емоційного структурних компонентів.Визначено оптимізацію розвитку особистісних детермінант, таких як професійні інтереси, прагнення до трудової самореалізації, фахова компетентність, соціально-трудова комунікабельність та емоційно-ціннісні орієнтації особистості майбутнього робітника. Упроваджено спеціально розроблену експериментальну програму "Формування готовності до трудової діяльності учнів ПТНЗ".

Здійснено комплексне дослідження розвитку психологічної культури державних службовців. Уточнено зміст структурних і функціональних складових психологічної культури. Наведено визначення поняття "психологічна культура державного службовця", охарактеризовано його структурні складові, детермінанти становлення. Розкрито особливості впливу керівника на розвиток психологічної культури суб'єктів управлінської діяльності у системі державної служби. На підставі результатів емпіричного дослідження виявлено суперечності, тенденції, стан і перспективи розвитку психологічної культури державних службовців України. Експериментально визначено й обгрунтовано пріоритетні умови, модель і етапи її розвитку та вдосконалення. Запропоновано теоретичні висновки та практичні рекомендації щодо розвитку психологічної культури державних службовців України.