Розглянуто різні аспекти проблеми творення наукового тексту. Розкрито специфіку наукового стилю мовлення, вимоги до термінологічної культури, діалогічної спрямованості, змістової організації та нормативного оформлення наукового тексту. Висвітлено особливості наукової статті з психології. Наведено результати емпіричних досліджень процесу творення тексту науковцями (від проектування статті до її редагування). Проаналізовано зміст і особливості формування операцій авторського самоконтролю. Розглянуто роль технічних засобів у процесі текстотворення.

Рассмотрены разные аспекты проблемы создания научного текста. Раскрыты специфика научного стиля речи, требования к терминологической культуре, диалогической направленности, содержательной организации и нормативному оформлению научного текста. Освещены особенности научной статьи по психологии. Приведены результаты эмпирических исследований процесса создания текста учеными (от проектирования статьи до ее редактирования). Проанализированы содержание и особенности формирования операций авторского самоконтроля. Рассмотрена роль технических средств в процессе создания текста.

Розглянуто поняття, зміст і функції інноваційної культури, проаналізовано індивідуально-психологічні якості студентів і науково-педагогічних працівників гуманітарного вузу, які визначають рівень їх інноваційної культури. Наведено мультифакторні залежності інноваційної культури від найбільш значущих змінних. Окреслено перспективи подальших досліджень зазначеної проблематики.

Досліджено структуру задоволеності працею представників певних наукових мікросоціумів за допомогою методу поєднання прийомів анкетування та фокус-групового обговорення. З'ясовано, що задоволеність працею є комплексним феноменом, дослідження якого доцільно здійснювати як у загальному плані, так і за компонентами. Показано, що у ієрархії потреб, мотивів і диспозицій, які утворюють структуру задоволеності науковою працею, рівень ціннісних орієнтацій має першочергове значення. Специфікою системи ціннісних орієнтацій наукових співробітників є наявність неусвідомлюваних або до кінця непроаналізованих компонентів у вигляді певних вірувань, ілюзій, зразків для поведінки, виявлених у результаті цілеспрямованого опитування або знаходять своє вираження у наративній формі. Вони мають нестійкий характер і здатні змінюватись у процесі їх обговорення та усвідомлення. Встановлено, що задоволеність працею оцінюється працівником покомпонентно відповідно до її структури, що дозволяє розглядати часткову задоволеність творчими аспектами праці.

Розглянуто психологічні чинники розвитку наукової культури, а також особливості наукової праці та можливості її використання для підвищення конкурентоспроможності національного проекту розвитку. Оцінено рівень наукового потенціалу країни для забезпечення власних інтересів у післякризовий період.

Проведено соціально-філософське дослідження стратегії розвитку творчого потенціалу особистості за умов глобальної трансформації людства. Розкрито сутність творчого потенціалу особистості як проблеми соціально-філософського осмислення в історії філософської думки. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні проблеми дослідження поняття "творчий потенціал" у сучасному соціально-філософському дискурсі й уточнено зміст поняття "творчий потенціал особистості на межі тисячоліть (кінець XX - початок XXI ст.)". Визначено зміст динаміки становлення творчого потенціалу особистості та чинники, що впливають на його формування й розвиток. Обгрунтовано роль творчого потенціалу особистості у забезпеченні її ефективної самореалізації за умов інформаційного суспільства та розгортання глобалізаційних процесів. Виділено основні проблеми стратегії розвитку творчого потенціалу особистості та запропоновано напрями оптимізації її креативного потенціалу як специфічного способу самореалізації та вдосконалення.

Розглянуто проблеми психологічної науки з різних концептуальних підходів, окреслено шляхи їх вирішення за нинішньої ситуації соціального розвитку, визначено перспективні напрями взаємодії психологів-науковців і психологів-практиків у вітчизняному та міжнародному контекстах. Подано інформацію щодо функціонування рівнів реалізації стратегій розв'язування конструктивно-технічних задач. Обгрунтовано профорієнтаційний тест із методики STFP - 650 для учнів закладів загальної середньої освіти. Висвітлено особливості розвитку дивергентного мислення в підлітковому віці в умовах рекреації. Розкрито психологічні особливості взаємодії понять "мова" і "гендер". Увагу приділено дослідженню емоційного вигорання педагогів-організаторів у контексті психологічної безпеки. Розглянуто питання формування рефлексивної компетентності майбутніх психологів в умовах рефлексивного освітнього середовища.

Досліджено культуру творчого мислення, яка сприяє розумінню нової соціальної реальності, створеної інформаційно-комп'ютерними технологіями. З'ясовано теоретичний зміст феномену мислення, який здійснюється з урахуванням соціально-філософських, епістемологічних, психологічних, когнітивних парадигм та їх креативного характеру. Зазначено, що мислення реалізує свою творчу сутність у формуванні та розвитку філософії культури, науки, освіти, духовно-практичної сфери загалом, у його контексті теорія, проєкт, спосіб пізнання, навчальний процес, автономія особистості є продуктом певної парадигми мислення. Проведено порівняльний аналіз ґенези інтелектуальної діяльності та засвідчено формування нових типів комунікації, які передбачають відповідні форми мислення – філософське, продуктивне, творче, проєктне, релігійне, наукове, синергетичне, технологічне тощо. Представлено мислення, як раціонально-когнітивний інструмент з виробництва ідей, цінностей, мети та сенсу життєдіяльності людини.