Що таке архітектура? Художня діяльність? Процес роздумів? Чи особливий спосіб повідомлення та складання архітектурно-художнього тексту? Справжньою метою архітектури є думка, висловлена в художній формі. І головна сюжетна лінія цієї книги - пошук способів її висловлювання, пошук внутрішньої логіки творчості, а також особливостей мислення архітектора, дизайнера та художника. Приєднуйтеся до складної, але захопливої подорожі маршрутами розвитку художньої логіки не лише окремих майстрів, шкіл, творчих напрямів, а й цілих епох. І, можливо, ви також захочете долучитися до дискусії про художні мови архітектури та композиційні логіки їх побудови.

Однією з необхідних та обов'язкових умов якісної професійної мистецької освіти є навчання в середовищі, що спонукає до творчої роботи, забезпечує необхідний рівень комфорту, ергономічні, технологічні, санітарно-технічні вимоги та належну організацію охорони праці. У порівнянні з іншими мистецькими професіями, робоче середовище скульптора є складнішим. Воно має бути оснащене необхідним технічним устаткуванням (здебільшого досить габаритним) і ручними та механічними інструментами, враховувати функціональні вимоги та складнітехнологічні процеси, а також забезпечувати необхідні та різноманітні показники рівня освітлення, температури, вологості, шуму тощо. Всі ці вимоги стосуються і скульптурних академічних майстерень, де студенти освоюють ази професії. Згодом випускники скульптурних факультетів використовують набуті навички у творчій діяльності. Констатуючи певну деградацію професійних вимог до професії скульптора, автори публікації висловлюють застереження щодо очевидного заниження планки вимог до робочого місця скульптора-професіонала, яке можна спостерігати на численних прикладах, і нагадують читачеві ці основні вимоги.

Для розвитку сучасної освіти сьогодні потрібні не так теоретичні розробки, як практичні дослідження, які спрямовані на активізацію самостійного, активного, креативного, творчого мислення учнів. Застосування 3D-моделювання у навчанні у разі правильного підході надасть можливість розширити світогляд учнів, підвищить пізнавальну активність і сприятиме формуванню загальнонаукових умінь і навичок. Моделювання архітектурних споруд є цікавою темою для вивчення, наявне програмне забезпечення надає можливість вивчати цю тему навіть школярам, однак наразі для цього недостатньо відповідного навчально-методичного забезпечення. Мета роботи - висвітлення доробку щодо можливостей навчання побудови 3D-моделей архітектурних споруд за допомогою програми SketchUp. Для розв'язання проблеми використано наступний комплекс методів: теоретичний аналіз, діагностичний, методи навчання, первинну статистичну обробку й узагальнення отриманих даних (результати дослідження апробовано та впроваджено у ліцеї N 6 імені Івана Ревчука та ліцеї N 5 Івано-Франківської міської ради в 10 - 11 класах). Проаналізовано роль і місце технологій візуалізації в освітньому процесі та архітектурної візуалізації зокрема, можливості вивчення 3D-моделювання в школі, досліджено особливості моделювання тривимірних об'єктів за допомогою програми SketchUp. Запропоновано програму, методичні рекомендації та вказівки до викладання курсу "Побудова 3D-моделей архітектурних споруд" на уроках інформатики, технологій і факультативних заняттях. Досліджено та проаналізовано актуальність та ефективність впровадження курсу в освітній процес; наведено розроблені інтерактивні вправи, які сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу; наведено результати апробації, що підтверджують ефективність запропонованої методики. Встановлено, що курс "Побудова 3D-моделей архітектурних споруд" надасть можливість підвищити ефективність вивчення 3D-моделювання в освітніх закладах, а також розвивати навички учнів щодо архітектурної візуалізації та вміння працювати зі спеціалізованим програмним забезпеченням для створення 3D-об'єктів. Проведення занять за запропонованою методикою допомагає викликати зацікавленість предметом, збільшує рівень інтересу до архітектурної візуалізації, розвиває у школярів логічне та абстрактне мислення.

Індивідуальність в творчості є однією з головних засад. Не зважаючи на це розуміння необхідності дослідження є недостатнім. Дана категорія поєднує в собі як теорію так і практику. Зважаючи на складність смислової природи індивідуальності її можна окреслити через інші архітектурно-смислові поняття та субстанції - норму, масштаб, стиль тип, ідентичність, межу, метод.

Художня освіта покликана надати студентам наукові знання та практичні вміння, що в поєднанні з креативними здібностями надасть змогу отримати добре підготовленого спеціаліста. Окрім суто раціональної складової (опановування знань методом вивчення дисциплін) є ще й інший підхід - ірраціональний (феноменологічний), що базується на розумінні оточення використовуючи інтуїцію та емоції. Художній пленер, присвячений творчості І. Левинського у рамках "Року Івана Левинського у Львові" був організований за підтримки Львівської організації НСАУ. Напрацьовані впродовж цього заходу роботи мають цікаві особливості. На акварелях Турчин Н. і Климко З. зображено фрагменти огорожі бурси "Народний Дім". Але на першій, це пофарбований зеленою фарбою метал на тлі теракотової стіни, а на другій - золотисто-коричневий колір швидше натякає, що це залізні грати, ніж передає їх реально. В роботах Опришка Р. видно з якою точністю він намагався відтворити об'ємно-просторове вирішення та фасадне опорядження балкону вілли "Марія" та фронтону над входом до будинку по вул. Чупринки, 17. І хоча загалом видно ще певну несміливість, яка не надає можливості вільно імпровізувати з об'єктом творчості, проте цю особливість автор вправно заміняє старанністю побудови та графіки. Зображуючи еркер будинку Тхоровська О. намагалася визначити для себе найважливіші конструктивні елементи та деталі фасаду, аби стилізувати об'єкт. Проте він залишився добре впізнаваним. Ескіз невеликого будинку зі шпильчастою вежею на вул. Коновальця, 71, виконаний Турчин Н. у легкій акварельній техніці, дуже емоційно передає не тільки цей конкретний об'єкт, а й загальний характер забудови дільниці, що потопає у зелені садів. Аналізуючи роботи практики-пленеру, можна зауважити характерну особливість. На початкових курсах, коли студенти ще не мають вичерпних знань для передачі архітектури вони керуються у великій мірі емоціями та інтуїцією. Це спричиняє проблеми з правильною побудовою об'єктів. І навпаки, ті студенти, що грамотно побудували об'ємно-просторову модель зображуваного будинку чи фрагменту, практично позбавили його емоційного наповнення. Це доводить актуальність поєднання інтуїтивного (феноменологічного) та науково-практичного (раціонального) підходів у навчальному процесі з підготовки фахівців художньої освіти.

Cистематизовано фактологічні та аналітичні матеріали про експериментальні дослідження сприймання середовищного простору в теорії інвайронментальної психології, зокрема, розкрито: поняття експеримент і простір; особливості його сприймання, які залежать від монокулярного та бінокулярного зору; методи експериментального дослідження сприймання архітектурного простору (тахістоскопія, хронометричний, вимірювальний, генетичний, мікрогенетичний та експериментально-генетичний, клінічний, моделювання); види експериментальних теоретичних досліджень у межах різних підходів (структуралізм, гештальт-теорія сприймання, конструктивістський, екологічний, інформаційний та нейрофізіологічний підходи, когнітивна нейрологія, екологічна психологія Роджера Баркера). Висвітлені теоретичні засади та практичні рекомендації є цінними для подальших експериментальних досліджень середовищного простору, зокрема таких, які сприятимуть створенню комфортного середовища для людей із розладами спектра аутизму.

Мета роботи - вдосконалення професійних навиків архітектора-художника. Запропоновано авторське вирішення композиції та системне розташування кольорів на живописній палітрі. Зазначено, що чітке вивчення та запам'ятовування положення кольорів фарб на палітрі призведе до позитивного результату в галузі живопису. Такий авторський підхід скеровано на раціональне використання затрат часу, зменшення пошуків і матеріальних витрат.

Висвітлено роль архітектури у створенні атмосфери психологічного комфорту та його позитивного впливу на стан здоров'я людини. Проаналізовано футуристичні тенденції організації медичного простору в молодіжних медичних закладах майбутнього з урахуванням думки студентів.

Розглянуто фактори впливу архітектурного середовища на людину залежно від його психологічного сприйняття.

Мета роботи - визначити в дітей психоемоційні особливості, які сприяють розвитку алергічних захворювань (АЗ). Дослідження проведено за допомогою загальноприйнятих проективних методик "Намалюй людину" та "Дім, дерево, людина" у 171 дитини з АЗ з м. Запоріжжя (100 хлопчиків і 71 дівчинка) та у 116 хворих дітей з відносно екологічно чистих районів Запорізької області (62 хлопчики та 54 дівчинки). Групу порівняння склали 56 здорових дітей (29 міських і 27 дітей із Запорізької області). Комплекс взаємодоповнюючих малюнкових тестів надав змогу виділити в емоційній сфері дітей з АЗ такі проблеми, як агресивність, тривожність, негативні емоції. Діти сприймали хворобу як основне джерело негативного емоційного стану, що приводило до незадоволеності стосунками з оточуючими і формування відчуття неповноцінності, відчуженості та незадоволеності головними комунікативними потребами в спілкуванні, визнанні, повазі та співпраці з іншими дітьми. У дітей з АЗ спостерігалися зміни емоційно-особистісної сфери, які спричиняли зниження когнітивних здібностей і ускладнювали клінічний перебіг основного захворювання, що потребувало подальшого проведення комплексу індивідуалізованих профілактично-оздоровчих заходів. Висновки: перспективним напрямком підвищення якості життя хворих на алергічну патологію є диференційований підхід до навчання, виховання, прогнозування їх соціальної адаптації та здоров'я в цілому.

Розглянуто естетичні та етичні засади професійної діяльності викладачів образотворчого мистецтва ВНЗ. Викладено особливості та витоки професійної діяльності викладачів образотворчого мистецтва і визначено передумови її творчої спрямованості. Наведено теоретичні та методичні основи викладання образотворчого мистецтва у ВНЗ. Обгрунтовано сутність феномену "оптимізація" та розглянуто критерії оптимізації педагогічного процесу загалом і професійної діяльності викладачів образотворчого мистецтва у сучасних ВНЗ зокрема. Описано способи оптимізації професійної діяльності викладачів образотворчого мистецтва ВНЗ. Подано методичні розробки тестів, лекцій, тренінгових і практичних занять, творчих вправ, орієнтовних планів уроків тощо.

Визначено теоретичні положення фотографіки та сучасні тенденції її розвитку. З'ясовано місце фотографіки у графічному дизайні та розташування її творів у міському середовищі, Інтернеті, друкованих ЗМІ. Розкрито етапи розвитку фотографії, фотографічного процесу, особливості жанрів фотографії. Розглянуто методику дизайну фотореклами. Розкрито принципи застосування фотографіки у пресі у контексті ілюстрування та верстання друкованих періодичних видань.

Досліджено формування культурознавчої компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи і редагування засобами образотворчого мистецтва. Здійснено науково-педагогічний аналіз проблеми в теорії та практиці професійної підготовки майбутніх фахівців із зазначеної спеціальності. Уточнено поняття "образотворче мистецтво", "засоби образотворчого мистецтва". Введено до категоріального апарату поняття "культурознавча компетентність майбутнього фахівця з видавничої справи і редагування" та "художньо-естетичне сприймання в майбутнього фахівця з видавничої справи і редагування". Розроблено й експериментально перевірено ефективність методики розвитку художньо-естетичного сприймання в майбутніх фахівців з видавничої справи і редагування в контексті формування їх культурознавчої компетентності засобами образотворчого мистецтва, що втілена у спецкурсі "Образотворчі засоби в діяльності редактора".

Висвітлено питання психологічної особливості сприймання студентами творів сучасного живопису. Доведено, що під час дослідження художнього сприймання для визначення його психологічних особливостей необхідно враховувати як характеристики картини, так й індивідуально-психологічні особливості сприймаючого. Виявлено, що художні ознаки картини є проявами застосування митцем мисленнєвих дій аналогізування, комбінування та реконструювання в художньому образі, розпізнавання яких глядачем є вагомим аспектом сприймання творів живопису. Визначено психологічні особливості художнього сприймання студентами творів сучасного живопису, які характеризують його генезис. Розроблено програму активізації змін у сприйманні студентами творів живопису, наведено результати її застосування.

Рассмотрены подходы к анализу визуально-экологических свойств архитектурной среды, описаны методы анализа ее визуальных свойств. Раскрыты психофизиологический, эмоционально-эстетический и образно-художественный аспекты восприятия архитектурной среды. Изложена суть модели иерархической структуры визуальных параметров архитектурной среды, позволяющая профессионально, системно осмыслить взаимосвязь и взаимовлияние уровней визуального освоения человеком архитектурной среды. Показано, что архитектура и ее восприятие человеком как беспорно сложнейший, многоуровневый феномен требует такого же многоуровневого описания - от строгого языка математического анализа, который используют исследуя морфологическую информативность архитектурных объектов, воспринимаемую на психофизиологическом уровне, до языка литературных описаний, которые используются при описании их семантиченских и эмоционально-оценочных характеристик.

Розглянуто методи просторової організації архітектурного середовища. Висвітлено нові тенденції в архітектурно-просторовій організації сучасних житлових районів. Визначено фактори, що безпосередньо впливають на формування архітектурного середовища та природно-кліматичне зонування України. З'ясовано закономірності зорового сприйняття такого середовища та принципи його гармонізації. Проаналізовано особливості формування сільського зазначеного середовища. Виявлено художньо-естетичні ознаки української архітектури. Обгрунтовано методику проектування гармонійного архітектурного середовища.

Розроблено новий напрям у теорії архітектурної композиції - "візуальна екологія архітектурного середовища", який базується на сучасні знання експериментальної психології, системний підхід, сучасні проблеми архітектурної екології, теорію архітектурної композиції. Архітектурне середовище розглянуто як багаторівневу систему зі складними етапами її сприйняття й оцінки людиною. Виявлено ієрархічні рівні даної системи - психофізіологічний, емоційно-естетичний, образно-художній. Визначено системоутворювальні зв'язки, що існують між даними рівнями. З кожного з вказаних рівнів виявлено, пропрацьовано й узагальнено принципи інформативності й умови візуально-екологічного комфорту. На підставі цього розроблено модель системи візуально-екологічних властивостей комфортного архітектурного середовища. Виявлено проблеми сучасного стану архітектурного середовища, що не корегують з вивченими та запропонованими принципами його візуальної комфортності.

Рассмотрен уникальный случай - создание художником В. Васнецовым похожего портрета богатыря Ильи Муромца при отсутствии информации о его внешности. Автор рассмотрел психологические механизмы, сделавшие это возможным.

Наведено аналіз основних підходів щодо проблеми пошуку визначення та вивчення свідомості особистості. Зазначено, що теоретико-методологічне підгрунтя побудови логіки дослідження, а також окремих підходів у визначенні художньої свідомості особистості надає більш детальний абрис у розгляді запропонованої теми.

Розглянуто основні якості художнього образу, висвітлено проблеми, повТязані із визначенням цього терміна. Розкрито особливості сприйняття художнього образа студентами 1 - 4 курсів образотворчих спеціальностей. За результатами проведеного дослідження визначено чітку залежність професійної майстерності студента від якості сприймання і відтворення ним художнього образу. Встановлено, що в процесі роботи над образами студенти в малюнку використовують символічне значення цього образу, його конструктивну основу, а лише потім розвивають його, доповнюють різними художньо-естетичними деталями, удосконалюють його схематичну форму.

Рассмотрены основные качества художественного образа, очерчены проблемы, связанные с определением этого термина. Обсуждены особенности восприятия художественного образа студентами 1 - 4 курсов изобразительных специальностей. По результатам проведенного исследования определена четкая зависимость профессионального мастерства студента от качества восприятия и воспроизведения им художественного образа. Определено, что при работе над образами студенты в рисунке используют символическое значение этого образа его конструктивную основу, а лишь потом развивают его, дополняя различными художественно-эстетическими деталями, совершенствуя его схематическую форму.

The main quality of the artistic image outlined the problems associated with the definition of the term.аThe peculiarities of the perception of the artistic image of 1 - 4 grade students of Fine specialties. According to the results of the study identified a strong relation between the professional skill of students on the quality of perception and reproduction of the artistic image. Determined that while working on the images of students in the drawing using the symbolic meaning of the image, its constructive basis, and only then develop it, complementing the various artistic and aesthetic detail, improving its schematic form.