Наведено результати досліджень властивостей (феромагнітного резонансного та нерезонансного відгуків) тонких магнітних Co/Cu багатошарових структур в діапазоні частот 20 - 80 ГГц та 140 ГГц. Виявлено, що намагніченість насичення дослідженої структури залежить від товщини Cu прошарку. Проаналізовано поведінку високочастотного коефіцієнта проходження в досліджуваних структурах за малих значень зовнішніх магнітних полів. Показано, що модуль високочастотного магнітоімпедансу має слабку залежність від частоти прикладеного сигналу в області міліметрового діапазону частот.

Наведено результати вимірювання рівнів сигналів сантиметрового та міліметрового діапазонів. Показано, що залежно від висоти підйому антени над рівнем моря висотні профілі рівнів сигналів відрізняються великою різноманітністю, тому для дослідження висотної залежності використано диференціальні характеристики.

Наведено результати експериментальних досліджень флуктуації радіосигналів триміліметрового діапазону довжин хвиль, що розповсюджуються над морською поверхнею. Проведено статистичний аналіз флуктуацій амплітуди та кутів приходу прямого та відбитого сигналів. Проаналізовано відповідність експериментальних розподілів імовірності завмирань амплітуди сигналів різним теоретичним законам. Вивчено залежності між деякими параметрами поверхні поділу та характером флуктуацій радіосигналів. Досліджено кореляційний зв'язок між сигналами в амплітудному та кутовому каналах пеленгатора для випадку точкової морської цілі. Проаналізовано результати дослідження спектрів амплітудних і кутових флуктуацій на морських і сухопутних трасах. Наведено дані про середні та флуктуаційні помилки пеленгів.

Індекс рубрикатора НБУВ: З841-019.544

Рубрики:

Теоретичні основи радіотехніки

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості врахування впливу багатопроменевого поширювання міліметрових радіохвиль в атмосфері поблизу поверхні землі в ході моделювання карти радіолокаційного нагляду об'єктів. Наведено результати моделювання для реальної поверхні землі, які враховують шорсткість поверхні, рослинність та особливості рельєфу.

Приведен обзор путей построения транзисторных частотно-стабилизированных источников миллиметрового диапазона длин волн, работающих в режимах автоколебаний, умножения частоты, синхронизации сигналов субгармоники. Проведен сопоставительный анализ диодных и транзисторных источников рассматриваемых классов.

Рассмотрены пути создания мощных импульсных полупроводниковых источников электромагнитных колебаний в миллиметровом диапазоне длин волн, где в короткоимпульсном режиме наиболее целесообразно применение кремниевых лавинно-пролетных диодов (ЛПД) с оптимальными профилем легирования и геометрией. Показано, что оптимальная площадь полупроводниковой структуры диода, обеспечивающая максимальную мощность при допустимой температуре, зависит от параметров импульсного режима и величины последовательно включенного омического сопротивления. Рассмотрены методы суммирования мощностей диодов, эффективные в миллиметровом диапазоне длин волн. Показана возможность построения мощных импульсных источников на кремниевых ЛПД с уровнями импульсной мощности сотни ватт в миллиметровом диапазоне.

Проанализированы экспериментальные статистические характеристики помех, обусловленных обратным рассеянием радиоволн коротковолновой части миллиметрового диапазона растительностью. Основное внимание уделено сигналам, отраженным лиственными деревьями, имеющим большую интенсивность по сравнению с радиолокационными отражениями от других видов растительности. Показано, что для коротких времен наблюдения сигналы, отраженные лиственными деревьями, - статистически нестационарны. Для них получены модельные оценки эффективности устройств доплеровской селекции. Показано, что применение методов адаптивной фильтрации помех, с учетом их статистических характеристик, повышает эффективность этих устройств.

Проанализирован комплексный коэффициент отражения многослойной структуры, содержащей полупроводниковый слой, в миллиметровом диапазоне длин волн. Сформулированы требования к основным параметрам многослойных структур, обеспечивающим повышение эффективности управления их отражательными характеристиками.

Отмечено, что для обзора пространства в малогабаритных системах возникает задача управления излучаемого поля в определенном секторе углов. Решение задачи с использованием параболических антенн или фазированных антенных решеток затруднительно, поскольку требует практической реализации устройств обеспечения вращения параболических антенн или установки ряда управляемых излучателей в ограниченном объеме. Развитие радиоголографии позволяет использовать радиоголограммы сформированные на плоской пластинке для обеспечения сканирования излучением в заданном секторе углов. Рассмотрены вопросы расчета радиоголограммы, использование которой в малогабаритных устройствах дает возможность обеспечить сканирование КВЧ излучения в выбранном секторе углов. Приведена и проанализирована структурная схема такого устройства.

Приведены расчетные и экспериментальные результаты исследования частотных и амплитудных флуктуаций генератора на лавинно-пролетном диоде (ЛПД) 8-ми миллиметрового диапазона длин волн. Численно оценены модуляционные шумы, обусловленные флуктуациями параметров ЛПД, зависимости спектральных плотностей амплитудных и частотных шумов от частоты анализа.

Експериментально та теоретично досліджено особливості зворотного розсіювання морською поверхнею радіохвиль короткохвильової частини міліметрового діапазону. Вивчено вплив даних особливостей на енергетичні, статистичні, спектральні та часові характеристики зворотного розсіювання. Запропоновано уточнену фізичну модель розсіювання морською поверхнею радіохвиль міліметрового діапазону та на її базі проведено порівняльний аналіз характеристик морських РЛС. Встановлено, що і для короткохвильової частини міліметрового діапазону сигнали, відбиті морською поверхнею під час обрушення морських хвиль, є випадковим процесом з яскраво вираженими фазами сплесків і пауз, мають часову та просторову нестаціонарність. Висвітлено часову мінливість параметрів доплерівських спектрів. Наведено уточнену модель розсіяного морською поверхнею сигналу під час обрушення морських хвиль, що дозволило одержати оцінки його характеристик у міліметровому діапазоні радіохвиль з урахуванням співвідношення розмірів часток крапельно-бризкової фракції та робочої довжини хвилі РЛС. Відзначено, що для виявлення надводних і маловисотних об'єктів слід використовувати довгохвильову частину міліметрового або короткохвильову частину сантиметрових діапазонів, а для визначення координат об'єктів, особливо кутових, у системах наведення та самонаведення доцільно використовувати РЛС короткохвильової частини міліметрового діапазону з високою роздільною здатністю за всіма координатами.

Розроблено теоретичні та експериментальні засади, методи та рекомендації, спрямовані на розвиток нового наукового напрямку в експериментальній радіофізиці - квазіоптичного хвилеводного моделювання (КХМ) процесів електромагнітного розсіювання. Розвинено й узагальнено методи експериментального дослідження процесів електромагнітного розсіювання в квазіоптичних (КО) напрямних структурах класу "порожнистий діелектричний хвилевід" (ПДХ) і розроблено основи створення відповідних радіовимірювальних засобів для вирішення проблеми фізичного електродинамічного моделювання (ЕДМ) характеристик розсіювання об'єктів у ближньому міліметровому (БММ) і субміліметровому (СММ) діапазонах хвиль. Розроблено фізичні принципи вимірювання характеристик розсіювання об'єктів у ПДХ. Теоретично й експериментально обгрунтовано новий метод масштабного ЕДМ - КХМ. Розвинено теорію та розроблено принципи побудови нового класу радіовимірювальних систем для наукових і прикладних досліджень - квазіоптичних хвилеводних мікро-компактних полігонів (МКП), призначених для експериментального вивчення характеристик розсіювання фізичних об'єктів або їх масштабних моделей за методом КХМ. Запропоновано експериментальні макети МКП, виконані на базі ПДХ типу "порожнистий діелектричний променевід" і комплексів КО приладів і компонентів, що перекривають широкий діапазон БММ і СММ довжин хвиль від 0,3 мм до 4 мм. Реалізовано низку засобів, КО радіовимірювальних схем і функціональних пристроїв, що забезпечують можливість реалізації методу КХМ у БММ і СММ

Наведено дані про експериментальні дослідження впливу тропосферного шару на розповсюдження радіохвиль міліметрового діапазону.

Рассмотрены вопросы распространения радиоволн см и мм диапазонов над морем в прибрежных районах. Волноводы, возникающие в прибрежных районах, в основном являются адвективными с изменяющимися по мере удаления от берега параметрами (высотой волновода и М-дефицитом), а их мощность значительно превосходит мощность волноводов испарения. Проведены расчеты структуры поля в зоне прямой видимости и полутени при различных метеорологических условиях методом численного решения параболического уравнения с пошаговым разбиением и использованием преобразования Фурье. Сопоставление расчетов с экспериментальными данными демонстрирует хорошее согласие. В результате исследований показано, что интерференционная структура поля в см диапазоне является устойчивой и ее искажения происходят только при очень сильной рефракции. В мм диапазоне радиоволн искажение интерференционной структуры возникает даже при слабой рефракции. При сильной рефракции и одновременном изменении радиометеорологических параметров вдоль трассы распространения происходит разрушение интерференционной структуры.

Показано, что большинство функций распределения дождевых капель по размерам, используемых при прогнозировании качества работы микроволновых радиолокационных и связных систем в дождевых условиях, недостаточно точно отражают реальное количество мелких капель. Для коротковолновой части миллиметрового и терагерцевого диапазонов волн предложена новая функция распределения, учитывающая наличие мелких дождевых капель. С учетом полученного распределения рассчитаны коэффициенты ослабления излучения в дождях разной интенсивности.

Рассмотрены вопросы распространения миллиметровых радиоволн в прибрежной зоне, для которой характерно наличие адвективных атмосферных волноводов с параметрами, зависящими от вида береговой линии, геоморфологии побережья, удаленности от берега и т.д. Отмечены характерные особенности интерференционной структуры поля при различных степенях рефракции. Показано, что результаты расчета структуры поля в зоне прямой видимости методом численного решения параболического уравнения с пошаговым разбиением и использованием преобразования Фурье хорошо согласуются с экспериментальными данными.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д221.322 + З841-019.544

Рубрики:

Внутрішні хвилі

Теоретичні основи радіотехніки

Шифр НБУВ: Ж71487 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З841-019.544

Рубрики:

Теоретичні основи радіотехніки

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что при создании радиотехнических систем миллиметрового (мм) и терагерцевого (ТГц) диапазонов необходимы подробные сведения об угловых характеристиках рассеяния излучения осадками. Измерять индикатрисы рассеяния достаточно сложно, проще получить их расчетным путем. Для микроволнового диапазона удается воспользоваться готовыми таблицами индикатрис рассеяния, но для ТГц диапазона волн такие данные отсутствуют. Представлены результаты расчета индикатрис рассеяния волн мм и ТГц диапазонов дождевыми каплями. Расчеты выполнены по точным формулам для всего интервала размеров капель, встречающихся в осадках. На основании полученных результатов создана база данных, которая представляет обширные возможности для вычисления индикатрис рассеяния при разнообразных сочетаниях начальных параметров: длины волны излучения, функции распределения дождевых капель по размерам и значения интенсивности дождя. Полученные результаты могут быть использованы при оценке пространственного распределения мощности излучения мм и ТГц диапазонов.

Зазначено, що у процесі створення радіотехнічних систем міліметрового (мм) і терагерцового (ТГц) діапазонів потрібні детальні відомості про кутові характеристики розсіяння випромінювання опадами. Вимірювати індикатриси розсіяння досить складно, простіше отримати їх через розрахунки. Для мікрохвильового діапазону вдається скористатися готовими таблицями індикатрис розсіяння, але для ТГц діапазону хвиль такі дані відсутні. Подано результати розрахунку індикатрис розсіяння хвиль мм і ТГц діапазонів дощовими краплями. Розрахунки виконано по точних формулах для всього інтервалу розмірів крапель, що зустрічаються в опадах. На підставі одержаних результатів створено базу даних, яка надає великі можливості для обчислення індикатрис розсіяння за різноманітних поєднань початкових параметрів: довжини хвилі випромінювання, функції розподілу дощових крапель за розміром і значення інтенсивності дощу. Одержані результати можуть бути використані для оцінювання просторового розподілу потужності випромінювання мм і ТГц діапазонів.

Detailed information about millimeter and terahertz wave scattering diagrams in rains is needed to develop millimeter and terahertz range radio engineering systems. It is rather difficult to measure scattering diagrams, the easier way is to calculate them. The prepared tables of scattering diagrams can be used for microwave range, but there are no such data for the terahertz one. This paper presents the results of scattering diagram calculation of millimeter and terahertz waves by raindrops. The calculations were using the exact formulas for all interval of raindrop sizes appeared in precipitation. Data base of scattering diagrams was developed on the basis of obtained results. It gives a wide opportunity for calculation scattering diagrams at various combination of initial data, i.e. radiation wave length, raindrop size distribution function and rain intensity value. The obtained results may be used for estimation of radiation power spatial distribution in millimeter and terahertz ranges.