Розглянуто методику розрахунку коефіцієнта гармонік і середнього квадратичного відхилення сигналу генератора від синусоїди за параметрами східчастої функції, яка апроксимує синусоїду. Подано оцінку похибки розрахунку коефіцієнта гармонік, обумовленої квантуванням за рівнем. Результати розрахунку вказаних величин порівняно для різних східчастих функцій.

Рассмотрена методика расчета коэффициентов гармоник и среднего квадратического отклонения сигнала генератора от синусоиды по параметрам ступенчатой функции, аппроксимирующей синусоиду. Дана оценка погрешности расчета коэффициента гармоник, обусловленной квантованием по уровню. Результаты расчета указанных величин сравнивались для различных ступенчатых функций.

Procedires for estimating harmonics factors and mean square deviation of the generator signal from the sinusoid over parameters of hte step-function approximating the sinusoid are considered. Evaluation of the harmonics factor estimation error stipulated by quantization over the level is given. The indicated values estimate results are compared for different step-function.

Описан метод повышения разрешающей способности цифровых измерителей амплитуды синусоидальных сигналов, основанный на суммировании отношений цифровых отсчетов мгновенных значений сигнала к синусам фазовых углов, соответствующих моментам времени выборок. Метод обеспечивает существенное снижение случайных погрешностей измерения, обусловленных отсутствием синхронизации тактового генератора измерительного устройства, управляющего процессом дискретизации, и входного сигнала.

Обгрунтовано вибір оптимальних розмірів напівпровідникового струнного резонатора (НСР), що є базовим елементом напівпровідникових резонансних сенсорів. Визначено, що за цих розмірів він найменше зазнає впливу дестабілізувальних факторів. За методом факторного експерименту створено математичні моделі даного впливу на резонансну частоту такого резонатора. Створено математичну модель автогенератора з напівпровідниковим резонансним сенсором, за допомогою якої вибрано електронну схему, що найкраще забезпечує його роботу у робочому діапазоні частот. З використанням математичних моделей впливу дестабілізувальних факторів на частоту резонатора проаналізовано похибки термостатованого автогенератора. З метою зменшення зазначеного впливу запропоновано спосіб стабілізації частоти струмом кристала та оптико-електронний спосіб зчитування частоти резонатора. Показано, що за умов застосування цього способу потужність сигналу більша за потужністю сигналу, що виникає у разі тензорезистивного способу, на 40 дБ. Запропоновано принцип побудови термоелектричного перетворювача на базі НСР для вимірювання ефективного значення струму та напруги.

Здійснено експериментальні дослідження впливу дестабілізувальних факторів на вихідну частоту вимірювального генератора. За експериментальними даними створено математичні моделі цього впливу та запропоновано методи його зменшення.

Розроблено методику оцінювання похибки цифро-аналогового синтезу синусоїдних сигналів на основі кусково-східчастої апроксимації та впливу її похибки на коефіцієнт гармонік.

Розглянуто та досліджено основні тенденції розвитку вимірювальних функціональних генераторів, розглянуто три підходи до побудови цифрових функціональних генераторів на основі цифрового синтезу сигналів і для прикладу наведено методику такого синтезу одного з найпоширеніших вимірювальних сигналів - синусоїдального.

Досліджено похибки виміру частоти в панорамній інформаційно-вимірювальній апаратурі з частотною розгорткою. Розглянуто вплив на похибку визначення частоти неідеальності амплітудно-частотних характеристик фільтрів нижніх частот, нелінійності розгортки основного генератора, частотної нестабільності допоміжних генераторів.