У статті розглядаються результати досліджень по ресурсозбереженню у виробництві кормів. При цьому автор приходить до висновку, що ця проблема комплексна, вирішення її залежить від системного використання численних чинників.

Ключ. слова: phytohotmones balance, temperature stress, Triticum aestivum, resistance
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено розробці теоретико-методологічних підходів до вирішення глобальної продовольчої проблеми за умов асиметричного розвитку світового господарства шляхом обгрунтуванні імперативів і механізмів продовольчого забезпечення на засадах сталого розвитку. Проаналізовано еволюцію теоретичних підходів до дослідження глобальної продовольчої проблеми, систематизовано її чинники; встановлено основні форми її вияву; обгрунтовано асиметричний характер продовольчої проблеми та його причини. Досліджено глобалізацію як детермінанту світового розвитку та її вплив на продовольчу проблему. Обгрунтовано необхідність і можливість вирішення продовольчої проблеми на засадах сталого розвитку. Визначено роль інтеграційних процесів у формуванні світової продовольчої системи. Проаналізовано тенденції глобального ринку продовольства та міжнародну торгівлю продовольчими ресурсами. Систематизовано досвід країн, які досягли найкращих показників у сфері вирішення продовольчої проблеми, а також особливості продовольчої проблеми України. Проаналізовано механізми міжнародного регулювання продовольчої проблеми та визначено напрями його вдосконалення. Обгрунтовано імперативи вирішення продовольчої проблеми на глобальному рівні.

Поглиблено теоретичні засади встановлення пріоритетів інноваційного розвитку економіки за умов перманентної кризи, які не суперечать гарантуванню продовольчої безпеки. Аргументовано, що управлінський процес виходу з кризи та подальшого ефективного розвитку країни має спиратися на теоретичну платформу ієрархії пріоритетів, найпотужнішим з яких є методологічний. Зазначено, що одним із істотних недоліків у сфері забезпечення продовольчої безпеки є відсутність Закону України "Про продовольчу безпеку України". Для запобігання кризовим явищам за умов невизначеності пріоритетом державного управління має стати прораховування майбутніх ризиків, визначення можливих стратегічних сценаріїв гарантування продовольчої безпеки за умов криз. Обгрунтовано, що під час регулювання інноваційних і соціально-економічних процесів за умов перманентних криз передусім слід орієнтуватися на те, як впливатимуть закладені прогнозами зміни на основні індикатори продовольчої безпеки, зокрема показники якості та кількості споживання продовольства однією особою, у тому числі й у розрізі регіонів.

Узагальнено теоретико-методологічні підходи до визначення сутності та складових світової продовольчої безпеки. Досліджено процес трансформації продовольчої проблеми у продовольчу небезпеку. При аналізі різних визначень терміна "продовольча безпека" зроблено висновок про те, що його розгляд включає в себе такі питання, як самозабезпеченість країни продовольством, збалансованість і повноцінність харчування населення, якість продовольства, його доступність, відповідальність держави за продовольче забезпечення. На основі існуючих концепцій і трактувань продовольчої безпеки визначено основні поняття та складові системи продовольчої безпеки, а також запропоновано блок-схему продовольчої безпеки за її основними компонентами.

Розроблено теоретико-методологічні підходи до вирішення глобальної продовольчої проблеми за умов асиметричного розвитку світового господарства шляхом обгрунтування імперативів і механізмів продовольчого забезпечення на засадах сталого розвитку. Проаналізовано еволюцію теоретичних підходів до дослідження глобальної продовольчої проблеми, систематизовано її чинники. Надано визначення категорії "глобальна продовольча проблема". Встановлено основні форми її прояву. Обгрунтовано асиметричний характер продовольчої проблеми та його причини. Виявлено діалектику взаємозв'язку продовольчої проблеми та продовольчої безпеки. Досліджено глобалізацію як детермінанту світового розвитку та її вплив на продовольчу проблему. Визначено сучасні детермінанти розвитку глобальної продовольчої проблеми, вплив ТНК на її динаміку. Виявлено взаємозв'язок продовольчої та інших глобальних проблем. Обгрунтовано необхідність і можливість вирішення продовольчої проблеми на засадах сталого розвитку. Визначено роль інтеграційних процесів у формуванні світової продовольчої системи. Проаналізовано тенденції глобального ринку продовольства та міжнародну торгівлю продовольчими ресурсами. Досліджено та систематизовано досвід країн, які досягли найкращих показників у сфері вирішення продовольчої проблеми, а також особливості продовольчої проблеми України. Розроблено концептуальні засади продовольчої безпеки держави. Проаналізовано механізми міжнародного регулювання продовольчої проблеми та визначено напрями його вдосконалення. Обгрунтовано імперативи вирішення продовольчої проблеми на глобальному рівні.

Розглянуто питання продовольчої безпеки України. З'ясовано зміст поняття "продовольча безпека" та зроблено спробу узагальнити всі складові цього поняття для оцінки стану продовольчої безпеки в Україні. Зазначено, що існуючі підходи до визначення індикаторів оцінки стану продовольчої безпеки вимагають подальшого вдосконалення. Досліджено стан продовольчої безпеки в Україні та зроблено висновки щодо забезпечення населення продуктами харчування в даний період часу. Показано, що стан продовольчої безпеки країни визначається широким спектром взаємозалежних показників і потребує подальшого дослідження й удосконалення.

Розглянуто стан продовольчої безпеки на рівні домогосподарств. Зазначено, що продовольча безпека на рівні країни не завжди гарантує продовольчу безпеку домогосподарства й окремих осіб у країні. Запропоновано класифікаційні ознаки вразливих груп населення. Проаналізовано динаміку витрат домогосподарств на харчові продукти, визначено структуру харчування домогосподарств, які мають різну кількість членів і дітей у їх складі, та найбільш вразливі категорії домогосподарств.

Досліджено і систематизовано різні точки зору вчених-економістів щодо самого терміну "транспортна логістика". Узагальнено функції транспортної логістики та їх застосування на практиці. Оцінено систему управління транспортною логістикою в умовах євроінтеграції. Виокремлено вісім актуальних проблем транспортної логістики в Україні. Сформовано основні напрями подолання проблем транспортної логістики в Україні. Проаналізовано динаміку структури експорту, імпорту і транзиту вантажів, а також загальну динаміку експорту, імпорту і транзиту вантажів за видами транспорту України. Сформульовано загальний стратегічний напрямок як удосконалення транспортного комплексу країни за умов євроінтеграції, відповідно до якого стан транспортних комунікацій України має відповідати потребам європейської інтеграції. Запропоновано комплексно на державному рівні поставити проблеми, пов'язані із розвитком транспортної мережі, визначити завдання і шляхи їх вирішення, знайти відповідне забезпечення: фінансове, матеріально-технічне, ресурсне, організаційне, правове. Рекомендовано виробити ряд мотивів, важелів, методів і способів для розвитку транспортної системі, мотивувати заінтересованість зарубіжних інвесторів у розміщенні капіталів в Україні. Рекомендовано закріпити стійку тенденцію до визнання України світовим співтовариством як європейської держави, з якою бажано мати стабільні ділові відносини на широкій і довготривалій основі і яка в перспективі справлятиме серйозний вплив на ключові проблеми європейської політики. Запропоновано забезпечити наявність затвердженої концепції створення і функціонування в Україні національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

Збільшення кількості територій із надзвичайною гуманітарною ситуацією спричинені збройними конфліктами і їх тривалістю потребують досліджень з метою уточнення міжнародно-правової бази для проведення операцій з надання продовольчої допомоги, звертаючи увагу на зміни й практику в сфері прав людини, гуманітарного права, екологічного права та співробітництва в інтересах сталого розвитку. Проаналізовано загальні проблеми продовольчої допомоги на території збройних конфліктів, зосереджуючи увагу на конкретному прикладі, а саме - кризі у Східній Україні. Драматична ситуація, від якої потерпають деякі області України - де, починаючи з весни 2014 року, діють Світова продовольча програма (СПП), різноманітні інші міжнародні організації, Європейський Союз і деякі національні об'єднання з розвитку - підкреслює наскільки важливим є досягти чіткого розуміння всіх нормативних рівнів в сфері охорони і безпеки продовольчої допомоги.

Розглянуто результати спектральних досліджень полімерів з ароматичними бічними групами. Зокрема, представлено і проаналізовано спектри фосфоресценції полівінілкарбазолу (ПВК) полівініл-7бензокарбазолу (ПВ7БК) поліепоксипропілкарбазолу (ПЕПК). Показано, що фосфоресценція цих полімерів пов'язана з міграцією триплетних екситонів у макромолекулах. Фосфоресценцію ПВК визначають при 77 К глибокі пастки (оксиди), при 4,2 - мілкі пастки (мономерні ланки ПВК). Довжина пробігу триплетних екситонів у макромолекулах ПВК дорівнює 600 А - середня відстань між сусідніми пастками в макромолекулі. У макромолекулах ПВ7БК подібні пастки відсутні. Середня довжина пробігу триплетних екситонів дорівнює приблизно 1000 А. Ця відстань фактично лімітується ймовірністю зустрічі двох триплетних екситонів у макромолекулі та їх анігіляцією за даної інтенсивності збудження.

Об'єкт роботи - автоматизоване виправлення граматичних помилок як галузь лінгвістики. Предмет роботи - різноманітність методів та технологій, які використовуються у виправленні граматичних помилок, а також можливості їх використання та оцінка. Розглянуто найбільш продуктивні методи, що застосовуються у галузі виявлення та виправлення граматичних помилок в комп'ютерній лінгвістиці. Мета роботи - маніфестація ефективності застосування комп'ютерних програм задля виявлення граматичних помилок в англомовному тексті. Використані дослідницькі методи: аналіз даних, опис абстрактних комп'ютерних моделей та спостереження над їх продуктивністю. Розглянуто комп'ютерну модель для виявлення та визначення граматичних помилок, засновану на синтаксичних n-грамах, дано її визначення, описано шляхи її реалізації та етапи попередньої обробки даних, необхідні для роботи моделі. Встановлено, що конкретними типами помилок, які залучена комп'ютерна модель може виявити, є помилки підмето-присудкового узгодження, помилки у виборі прийменника, числа іменників, а також деякі типи помилок, пов'язані з використанням артиклю. Також проаналізовано іншу модель, засновану на архітектурі трансформ ера - GECToR (Grammatical Error Correction: Tag, Not Rewrite). Ця модель глибинного навчання спрямована на виявлення та виправлення набагато складніших помилок, у тому числі тих, що пов'язані з екстралінгвістичними реаліями. Крім того, вона є доволі корисною, оскільки, на відміну від інших моделей, які просто коригують неправильні слова без пояснень, GECToR призначає теги, які можна додатково інтерпретувати для навчальних цілей. У процесі аналізу зроблено висновок про переваги та недоліки розглянутих моделей та методів, що були виявлені після їх практичної реалізації. Під час оцінки продуктивності вищезазначених моделей на основі спільного завдання BEA 2019 були отримані наступні результати: модель, заснована на синтаксичних n-грамах, отримала показник F 0,57,6 %, а оцінка F 0,5 моделі GECToR визначила її ефективність як 66,7 %. Отримані дані свідчать про майже дев'ятикратну перевагу ефективності методів глибинного навчання (типу GECToR) порівняно з методами, заснованими на правилах (типу методу синтаксичних n-грамів).

Мета роботи - визначення та аналіз невербальних чинників виникнення конфліктів у міжнародному просторі в процесі ділової комунікації між представниками різних культур. Об'єктом дослідження виступає міжкультурна конфліктогенна комунікація. Предметом розгляду є конфлікти в міжнародному просторі, які виникають на тлі порушення норм протоколу та міжкультурної комунікації суб'єктами переговорного процесу. Для визначення невербальних чинників виникнення конфліктів у міжнародному просторі в роботі застосовано метод збору інформації, метод спостереження, аналізу та опису, що дозволило висвітлити, як вищезазначені конфліктогенні чинники впливають на міжнародну політичну комунікацію. Результатом цієї статті є доведення того, що одними з чинників конфліктів у міжнародному просторі є необачне використання національно-культурних символів, а також порушення норм протоколу. Висновки: у зв'язку з процесом глобалізації, який триває в цю добу, та активізацією контактів представників України на міжнародному рівні, знання норм міжкультурної комунікації та ділового протоколу є компетенціями, необхідними для досягнення поставлених цілей у переговорному процесі. Відсутність вищезазначених компетенцій може призвести до погіршення іміджу України на міжнародній арені, непорозумінь у процесі зустрічей і, як наслідок, отримання негативного результату переговорів. Навпаки ж ознайомлення з нормами міжкультурної комунікації та ділового протоколу дає змогу уникати конфліктів, чітко висловлювати свої наміри, а також адекватно потрактовувати сигнали, які транслює інша сторона переговорів.

Предметом статті є генеза українсько-церковнослов'янського гібридного мовлення, популярного в кінці XVII - XVIII ст., та підстави його поширення в літературі. На думку автора, звернення до церковнослов'янської мови як до релігійно-культурного маркера, що має статусні переваги, не було основним і незалежним чинником у розвиткові цієї практики. Так само не мав вирішального значення російський вплив. Найбільше стимулював т. зв. слов'яноруську мову саме латинсько-польський мовний макаронізм, який і завдяки традиції послуговуватися таким типом мовлення, і через освіту був закріплений у суспільній свідомості як норма. А отже, творення гібридних українсько-церковнослов'янських текстів було для українців ще одним способом реалізації своєї-таки розумової звички, виробленої регулярним використанням польсько-латинської мовної суміші.

Розглянуто один із епізодів формування бібліотеки Івана Франка, який усе життя активно цікавився книжками. Його колекція була рухливим організмом: він стежив за новинками, замовляв звідусіль видання за каталогами, щедро ділився своїми книжками. Окрема, ще не до кінця вивчена тема - дарчі написи на примірниках бібліотеки І. Франка. Немало видань цього зібрання мають печатки чи наклейки книгарів різних міст і країн, зокрема й тих, де І. Франко ніколи не бував. В архіві збереглися книжкові реклами й каталоги, листування з видавцями й букіністами. На основі проведених спостережень констатовано, що "прив'язувати" комплектацію бібліотеки І. Франка до його поїздок - не надто продуктивна справа.

Розглянуто польського громадсько-політичного діяча другої половини XIX - початку ХХ ст. Еразма Кобилянського, який відіграв негативну роль у житті Івана Франка. Саме через нього 1878 р. Франко став одним із підсудних у гучному судовому процесі над соціалістами в Галичині. Стаття висвітлює мало відомі дослідникам віхи біографії цього діяча. Розглянуто контакти І. Франка й Е. Кобилянського, поширення соціалістичних ідей у Галичині в 1870-х роках. Уперше проаналізовано рукописні листи Кобилянського до Франка. З'ясовано, хто був автором поетичної збірки "Ukrainki" (Львів, 1884), підписаної псевдонімом Mycha'ko.

На прикладі історичної прози української еміграції розглянуто, як взаємні проєкції пам'яті й історичної художньої епіки впливають на становлення національної самосвідомості та ідентичності. Власне ця проза еміграції як вигнання свідчить про появу і взаємопроникнення головних ідей і концептів, естетичної, образної парадигми, що формуються на пограниччі пам'яті, історії і красного письменства. Саме в такому ракурсі висвітлено історичну прозу як цілеспрямовану політику пам'яті. Ця література витворює у контексті конструювання основ національної ідентичності, крім іншого (через пошук закорінення в минулому), тривкий системний ефект національного самоусвідомлення, етнічної самоідентифікації.

Розглянуто роман "Quid est Veritas?" Наталени Королевої як спроба переосмислення християнського міфу в українській літературі ХХ ст. Досліджено літературну генеалогію роману, його образно-симво лічна структура та релігійно-філософський зміст. Зазначається, що у своєму романі письменниця подала інтерпретацію християнського міфу через історії його центральних персонажів: Марії Магдалини, Йосифа Ари ма тейського, Понтія Пілата; центральним образом, нав коло якого структурується вся образно-символічна система роману, є чаша Грааля. Наголошено, що основним принципом Королевиної інтерпретації стала апокрифізація тексту - уведення в його образно-символічну, сюжетну структури апокрифічних елементів, які руйнують чи, навпаки, доповнюють традиційне сприйняття канонічного матеріалу. Стверджено, що "Quid est Veritas?" - багатошаровий, складний за формою роман, у якому письменниця порушила важливі морально-етичні, філософські та релігійні питання свого часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4 Алчевська Х. 13 + Ш5(4УКР)6-4 Будяк Ю. 13

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4 Шевченко Т. 80

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ