Впервые изложена теория самоорганизующихся систем на основе единых принципов самоорганизации, которые присущи многим сферам биологии, физиологии, кибернетики, естественных и др. наук. Проведен обзор и анализ литературы по самоорганизации. Сформулированы формы и принципы самоорганизации, математические модели и их геометрическая интерпретация. Отражено современное состояние и перспективы развития научных исследований. Выявлены три источника и три основные составные части единой теории самоорганизующихся систем, рассмотрено развитие основ самоорганизации.

Проаналізовано стан і розвиток синергетики. Розглянуто особливості синергетики. Виконано грунтовний аналіз її складових. Розглянуто питання еволюції і самоорганізації, що відображені в синергетиці. Показані та проаналізовані процеси життєдіяльності інформаційного поля, які безпосередньо пов'язані з синергетикою. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про можливу побудову синергетичної теорії інформації. Зокрема, розглянуто наступні складові синергетики: теорія динамічного хаосу, теорія детермінованого хаосу, теорія фракталів, теорія катастроф, лінгвістична синергетика і прогностика. Показано, що синергетика створює опорні позиції для розвитку сучасних, нових, перспективних напрямків теоретичної інформатики: наноінформатики, біоінформатики, квантової інформатики, геоінформатики, дефінітной інформатики, SemanticWeb та інших.