Описан разработанный способ определения координат центра жесткости весовой упруго подвешенной платформы, основанный на методе угловых испытаний и расчете координат по предложенным формулам. Приведены сравнительные данные определения координат центра жесткости, полученные при использовании известного и предложенного способов на опытном образце пружинно-тензометрических весов.

Розв'язано проблему щодо можливості існування стійкості безконтактної статичної рівноваги тіл, які взаємодіють виключно завдяки магнітним силам, вивчено фізичні механізми її здійснення, розроблено математичні моделі електромеханіки. Розглянуто два можливі класи безконтактної статичної рівноваги, а саме: рівновагу, зумовлену мінімумом магнітної потенційної енергії - магнітною потенційною ямою (МПЯ); рівновагу, відому як магнітна левітація. Одержано конструктивні доведення існування МПЯ, наведено декілька конкретних конфігурацій магнітних тіл, у яких проводиться доведення наявності дійсного мінімуму магнітної потенційної енергії. Установлено вплив топології тіл на фізичні механізми досягнення статичної магнітної рівноваги та на деякі його характеристики. Показано, що МПЯ та магнітна левітація можливі за наявності як мінімум двох принципово різних магнітних явищ, а саме: ефекту у діамагнітного відштовхування та феномену МПЯ. У першому випадку левітація можлива виключно у вигляді магнітної подушки, а у другому - як магнітного підвісу.