Наведено результати експериментального дослідження термов'язкопружнопластичного деформування деяких конструкційних матеріалів для неізотермічних процесів складного навантаження. Експериментально досліджено постулат ізотропії у випадку малих деформацій за умов неізотермічного навантаження, коли реологічні властивості матеріалу виявляються, а також у випадку великих деформацій за кімнатної температури. Вивчено векторні та скалярні властивості матеріалів, виявлених за умов складного навантаження. Запропоновано методи вивчення цих властивостей, які перевірено експериментально.

З використанням концепції внутрішнього часу розвинуто термодинамічні моделі непружної (в'язкопружної і в'язкопружнопластичної) поведінки феромагнітних матеріалів інтегрального типу та з внутрішніми змінними.

З використанням термодинаміки нерівноважних процесів, механіки й електродинаміки суцільних середовищ одержано повну систему рівнянь для опису взаємозв'язаних електромагнетотермомеханічних процесів у в'язкій електропровідній неферомагнетній поляризовній рідині з урахуванням необоротності процесів локального зміщення електричного заряду та маси. З цією метою вектори градієнта наведеної величини енергетичної міри впливу зміщення маси на внутрішню енергію та напруженості електричного поля подано сумами їх оборотних і необоротних складових. Це дозволило одержати диференціальні реологічні визначальні співвідношення для векторів зміщення маси й електричного заряду (поляризації). Побудована модель дозволяє проаналізувати кінетику поверхневої поляризації та становлення приповерхневої неоднорідності напружено-деформованого стану в'язкої рідини.

Запропоновано математичну модель, яка описує пластичну деформацію та повзучість за умов радіаційного опромінення та його відсутності (термічна повзучість). Радіаційне опромінення прискорює деформацію повзучості та гальмує пластичну формозміну. Запропоновано узагальнення синтезної теорії пластичності для опису даних процесів. У рамках узагальненої моделі проведено співставлення експериментальних даних і теоретичних значень деформацій радіаційної та термічної повзучості відповідно до часу, температури, рівня напруження та інтенсивності опромінення. На основі узагальненої, на випадок повзучості, синтезної теорії пластичності досліджено в'язко-пружно-пластичний стан циліндричної оболонки, що перебуває під дією внутрішнього тиску та радіаційного опромінення. Дія опромінення значно впливає на розподіл напружено-деформованого стану в пластичній області оболонки. Оскільки опромінення значно сприяє повзучості, то перерозподіл напружень більший, ніж за його відсутності.

Індекс рубрикатора НБУВ: В251.306.5

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано числову схему відшукання власних частот тривимірних гідропружних дисипативних систем (ГПДС). Наведено загальне формулювання задачі акустичної взаємодії пружного тіла та рідини в термінах переміщень із урахуванням природної в'язкості обох середовищ. Така математична модель для опису акустичних процесів у гідропружних системах дозволяє: по-перше, використовувати класичні апроксимації методу скінченних елементів для відшукання невідомих переміщень як у пружному тілі, так і в рідині, а по-друге, якісніше моделювати фізичні процеси та оцінити роль в'язкості середовищ у задачах на власні коливання. Побудовано варіаційну задачу про відшукання власних частот і відповідних їм форм коливань ГПДС. Для розв'язування квадратичної проблеми на власні значення вибрано оптимальний спосіб лінеаризації з подальшим використанням алгоритму Арнольді зі спектральним перетворенням. Розглянуто модельні задачі, які підтверджують ефективність запропонованої методики. Одержані результати зіставлено з результатами інших авторів.

Надано розв'язки тривимірних задач теорії повзучості, що характеризуються комплексною дією температурно-силових і радіаційних полів, які мають постійну та періодичну складові, та задач нестаціонарної теплопровідності. Для отримання розв'язків вдосконалено метод, що базується на застосуванні методу скінченних елементів для крайових і різницевих методів для початкових задач. Реалізовано можливість врахування як фізичних нелінійностей різного типу, так і періодичного навантаження. Метод реалізовано у вигляді розробленого програмного забезпечення з підтримкою розподілених обчислень. За допомогою експериментального та чисельного моделювання визначено нові закономірності роботи волоконно-оптичних гіроскопів і посадкової платформи навігаційного приладу, досліджено процеси деформування та руйнування волоконно-оптичного провідника за дії космічного опромінювання та періодичної зміни температури при русі супутника навколоземною орбітою. Отримано нові закономірності деформування при повзучості конструктивних елементів - амортизаторів та елементів кріплення сонячних панелей космічного апарату, трійникового з'єднання системи охолодження ядерного реактора.