Описано физико-химическое явление, названное эффектом молекулярной пробки, состоящее в том, что растворители, жидкие масла, газы, проходя через узкую щель под давлением, вытекают не ровно, а прерывисто, с образованием полных или частичных пробок, способных к выбросу.

Приведены результаты исследований разложения волны давления, которая распространяется в заполненной жидкостью трубке из вязкоупругого материала, на две компоненты - падающую и отраженную волны. Задача имеет отношение к исследованию волн давления в артериях. При этом параметры падающей волны содержат информацию о состоянии (нормальном или патологическом) сердца, а отраженной - артериального русла, расположенного ниже по течению. В рамках моделей квазиодномерного и осесимметричного течений несжимаемой невязкой и вязкой жидкостей проведено сравнительное исследование параметров обеих волн. Показано, что метод разложения позволяет получить характерные зависимости резистивных и емкостных свойств сосудистого русла от частоты волны. При этом разные модели дают кривые, которые несущественно различаются между собой. Таким образом, биомеханическая интерпретация зависимостей с целью получения диагностически важной информации может проводиться на базе упрощенных квазиодномерных моделей.

Проанализированы существующие исследования потоков вязких и аномально-вязких жидкостей с переменной по длине массой. Проанализирована и экспериментально подтверждена возможность использования уравнения Мещерского для описания движения вязкой (глицерина) и аномально-вязкой (раствор карбонаметилцеллюлоза) жидкости по трубам с переменным расходом при малых числах Рейнольдса порядка 100 - 300.

Приведено аналитическое решение уравнений движения вязкой жидкости, позволяющее учитывать влияние гидродинамических условий входа в канал на процесс развития поля скоростей на начальном участке. Определены граничные условия, присущие течениям рабочих сред наиболее часто встречающихся в технологических процессах. Полученные теоретические результаты процесса течения при различных условиях входа достаточно точно согласуются с экспериментальными данными.

Розглянуто рух однорідної, в'язкої, нестисливої рідини в середині скінченного кругового циліндра при малих числах Рейнольдса. Рух рідини в циліндрі відбувається за рахунок руху верхньої і нижньої границь циліндра. Для опису руху рідини використовується наближення Стокса. Розглянуто 3 випадки руху верхньої і нижньої границь циліндра, показано швидкості рідини в середині циліндра. Зроблено оцінку в'язких і нелінійних членів рівняння Нав'є - Стокса біля обода циліндра, наведено графіки перевірки виконання граничних умов.

Досліджено течію в'язкої нестисливої рідини у циліндричному каналі з двома послідовно розташованими звуженнями (стенозами) на підставі числового розв'язання нестаціонарних рівнянь Нав'є - Стокса. Показано, що в системі виникають вихрові структури, які спричиняють стійкі періодичні автоколивання профілю швидкості на виході з отвору другого стенозу.

Виконано тривимірне числове розв'язання тестової задачі про течію в'язкої нестисливої рідини в закритій квадратній каверні з рухомою верхнею гранню. Вказано недоліки математичної постановки задачі про течію рідини в закритій каверні. Методом скінченних елементів проведено числове дослідження структури циркуляційного відривного ламінарного руху в'язкої нестисливої рідини у відкритій каверні з урахуванням зовнішньої течії. Наведено профілі завихоровості, товщини пограничного шару, складових компонент швидкості у різних перерізах каверни, в пограничному шарі, а також у шарі змішування. Зазвичай у ході дослідження ламінарних течій у кавернах використовують модель каверни з рухомою стінкою. Але використання задачі за такої постановки накладає обмеження на картину течії у вигляді прямолінійної лінії течії, яка з'єднує верхні кути каверни, що призводить до невірної структури вихороутворення в каверні у цілому. В межах даного дослідження запропоновано постановку задачі, яка долає вказаний недолік. Рух рідини в каверні здійснюється за рахунок напруження зсуву зовнішнього потоку в каналі над каверною, що виключає прямолінійність лінії течії, яка з'єднує кутові точки каверни. Достовірність отриманих результатів підтверджено порівнянням деяких параметрів із відомими експериментальними даними інших авторів. Отриманий науковий результат у вигляді структури вихороутворення в'язкого нестисливого ламінарного потоку у відкритій каверні з каналом є цікавим з теоретичної точки зору. З практичної точки зору виявлена структура течії надає можливість визначити умови керування потоком в каверні, і, отже, надає можливість визначити умови оптимізації аеродинамічних сил, діючих на каверну. Прикладним аспектом використання отриманого наукового результату є можливість застосування його до обтікання об'єктів промисловості: будівель, міжвагонного простору залізничного потяга та ін.