Наведено результати експериментального дослідження усередненої течії в тупіковій частині циліндричної камери з тангенціальним підводом до неї затопленого повітряного струменя. Виявлено, що така течія містить "укладені" одна в одну великомасштабні вихрові структури. Запропоновано емпіричні співвідношення, що описують геометрію головного периферійного спіралеподібного потоку та розподіл у характерних його зонах осьових проекцій усередненої швидкості.

З використанням перетворень Манглера - Степанова, що дозволяють звести рівняння вісесиметричного примежового шару до плоского випадку, досліджено проблему стійкості та відриву течії. Показано, що для тонких вісесиметричних тіл примежовий шар залишається ламінарним для великих значень числа Рейнольдса. Розглянуто особливості процесу відриву на даних тілах. Наведено приклад повністю ламінарної безвідривної вісесиметричної форми, що забезпечує малий опір у разі дозвукових швидкостей.

С использованием преобразований Манглера - Степанова, позволяющих свести уравнения осесимметричного пограничного слоя к плоскому случаю, исследована проблема устойчивости и отрыва течения. Показано, что для тонких осесимметричных тел пограничный слой остается ламинарным для больших значений числа Рейнольдса. Рассмотрены особенности процесса отрыва на таких телах. Приведен пример полностью ламинарной безотрывной осесимметричной формы, обеспечивающей малое сопротивление при дозвуковых скоростях.

Отмечено, что жидкоструйный гидродинамический преобразователь с круговым щелевым соплом в виде соосных дисков смоделирован колеблющейся затопленной плоской осесимметричной струей. Вычислена основная частота акустического сигнала как функция свойств рабочей жидкости, геометрических и гидродинамических параметров струи. Проведено сопоставление теоретических и экспериментальных результатов. Предложен критерий соответствия приведенной модели реальным излучателям данного типа.

Представлена методика расчета параметров свободных струйных течений в квазиодномерной постановке, наиболее доступной для решения прикладных инженерных задач. Приведены основные закономерности и связи продольного затухания скорости с присоединенной массой и нарастанием толщины сдвигового слоя. Достоинство данной методики - универсальность и возможность использования для определения параметров как ламинарных, так и турбулентных (с различной степенью начальной турбулентности) дозвуковых и сверхзвуковых струйных течений из сопел различной конфигурации.

Шляхом безпосереднього числового розв'язання нестаціонарної системи рівнянь Нав'є - Стокса розв'язано задачу про натікання затопленого струменя, сформованого вузьким каналом (соплом), на гострий жорсткий клин. Одержано дані про залежності полів завихреності та полів тиску від часу протягом перехідного процесу та процесу сталих автоколивань струменя. Встановлено, що протягом перехідного процесу роль гідродинамічного каналу зворотного зв'язку відіграють вихрові утворення, що виникли в момент початкового натікання променя на клин і рухаються проти течії променя. У процесі сталих автоколивань гідродинамічний канал зворотного зв'язку формується за рахунок різниці тисків на гранях клина та періодичної зміни знака, що викликає періодичний потік середовища з однієї грані клина на іншу і, як наслідок, періодичні поперечні відхилення струменя. Порівняння теоретично оціненої частоти автоколивань струменя з експериментальним значенням показує їх збіг з графічною точністю.