Наведено вибрані публікації стосовно гіпотези тахіонів О.Біланюка, одного з її авторів - про частинки за світовим бар'єром, дійсні частинки з уявною масою. Наведено перелік вибраних наукових й науково-популярних публікацій українською мовою.

Помещены избранные публикации, касающиеся гипотезы тахионов О.Биланюка, одного из ее авторов - о частицах за световым барьером, действительные частицы с воображаемой массой. Приведен список выбранных научных и научно-популярных публикаций на украинском языке.

Проанализированы ошибки, связанные с релятивисткими эффектами специальной теории относительности (СТО), отражающими в той или иной форме эйнштейновскую относительность пространства. Приведены данные о принципиальной недопустимости относительности температуры; о поведении характеристик, являющихся производними от физических величин первого типа поведения; об исключительно математическом аспекте абсолютности и относительности поведения физических величин; о математической некорректности эйнштейновского уравнения пространственных интервалов.

Развита теория эффекта Смита - Парселла (дифракционного излучения) немодулированного электронного потока с учетом двухрежимного взаимодействия - самосогласованного режима ЛОВ и режима заданного модулированного тока на гармониках частоты ЛОВ. Определены в слабосигнальном самосогласованном рассмотрении пространственные распределения амплитуд временных гармоник высокочастотного тока пучка на частоте ЛОВ. Получены в спектральном представлении Фурье амплитуды гармоник тока и найдены для каждой временной гармоники высокочастотного тока пучка пространственные дифракционные гармоники поля.

Запропоновано логічно послідовний виклад спеціальної теорії відносності з урахуванням сучасних підходів до її побудови та досвіду використання в сучасній фізиці. Перший розділ, присвячений кінематиці, заснований на принципі універсальності швидкості світла у вакуумі та принципі рівноправності інерційних систем відліку. Побудова завершується релятивістською теорією динаміки частинки, що становить зміст другого розділу. Третій і четвертий розділи присвячені відповідно чотиривимірному формалізму класичної електродинаміки та релятивістській механіці Дірака.

Предложено логически последовательное изложение специальной теории относительности с учетом современных подходов к её построению и опыту использования в современной физике. Первый раздел, посвященный кинематике, основан на принципе универсальности скорости света в вакууме и принципе равноправности инерциальных систем отсчета. Построение заканчивается релятивистской теорией динамики частицы, что составляет содержание второго раздела. Третий и четвертый разделы посвящены соответственно четырехизмерительному формализму классической электродинамики и релятивистской механике Дирака.

Наведено результати досліджень з релятивістичної теорії прямих взаємодій між частинками, виконаних у Львівській школі з релятивістичної механіки, заснованій Р. Гайдою (1928 - 1998 рр.). Розглянуто геометричне поняття форми релятивістичної механіки, заданої шаруванням простору Мінковського просторовоподібними або ізотропними гіперповерхнями. Сформульовано умови пуанкаре-інваріантності лагранжевого опису системи точкових частинок і наведено широкі класи їх точних розв'язків, пов'язаних з інтегралами дії типу Фоккера. Досліджено взаємозв'язок між різними формами динаміки, побудовано ітераційну схему переходу до гамільтонового формалізму. Описано цікавий клас ізотопних форм динаміки, що допускають існування нетривіальних лагранжіанів взаємодії, які залежать від фізичних координат і швидкостей частинок. Розглянуто застосування розвинутого формалізму до проблем рівноважної статистичної фізики та механіки суцільного середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: В313.32

Рубрики:

Спеціальна теорія відносності

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено реконструкцію процесу проникнення в Україну та поширення ідей спеціальної теорії відносності (СТВ), досліджено процеси диференціації та інтеграції СТВ у вітчизняній науці, розвиток СТВ в працях вітчизняних вчених у контексті світової науки. Вперше визначено найбільш повний, на сьогодні, комплекс праць вітчизняних вчених з СТВ за досліджуваний період і проведено їх контекстне порівняння з оригіналами праць закордонних вчених за відповідними напрямами СТВ. Вперше з'ясовано фізичний зміст та доведено пріоритетний характер ідей Л. Я. Штрума щодо надсвітлових рухів та їх генетичний зв'язок з сучасною тахіонною концепцією. Запропоновано періодизацію розвитку концепції надсвітлових рухів та проведено типологізацію підходів до виведення перетворень Лоренца. Досліджено роль методу Герасимовича знаходження параметрів аберації в спостережній астрофізиці. Проаналізовано та оцінено внесок у поширення та розвиток концептуальних ідей СТВ вітчизняних дослідників, які за різних причин не одержали до цього часу належного визнання. В контексті розвитку теорії відносності розглянуто і введено в науковий обіг маловідому світовій науковій громадськості працю Н. Розена, що вийшла українською мовою під час його роботи в Україні.

Описано найзагальнішу форму перетворень координат простір - час у спеціальній теорії відносності, що базується виключно на фізичних припущеннях. Як припущення використано тільки лінійність перетворень простір - час і постійність швидкості світла. Вказано на застосування до тахіонного руху.

Досліджено процес проникнення спеціальної теорії відносності (СТВ) у підручники, що використовувалися у закладах вищої освіти України від моменту виникнення теорії до середини XX ст. Вивчено оригінальні праці вчених, що працювали в Україні, відповідні підручники та методичні підходи в роботах. Проаналізовано підхід Л. Кордиша до виведень перетворень Лоренца, що й донині використовується у сучасних підручниках із фізики. Метод дослідження: системний аналіз методичних підходів до викладення понять теорії відносності. Аналізу підлягали підручники, поширені в Україні у досліджуваний період. Становленню методики викладення СТВ та загальної теорії відносності (ЗТВ) у підручниках присвячено незначну кількість наукових праць; методи, що використовуються для пояснення класичних питань теорії відносності "відкривалися" без урахування досвіду їх становлення і розвитку; низка праць є невідомою. Доведено, що О. П. Грузинцев першим в Україні у 1911 р. увів теоретичні основи СТВ у підручники. Показано, що до 1930-х рр. у підручниках, питання СТВ або відсутні, або висвітлювалися обмежено. Наприкінці 1930-х рр. формується новий погляд на викладення теоретичної фізики з урахуванням новітніх досягнень. Ці принципи були втілені Л. Д. Ландау та його співробітниками у серії підручників. Зроблено висновки, що саме в представленні теорії відносності у підручниках того часу і були закладені методичні відмінності її викладання. Методика викладання теорії відносності формувалась у підручниках. Їх автори доносили до студентства СТВ і ЗТВ, спираючись на досвід їх осмислення залежно від своїх поглядів на їх важливість. Чіткі методичні підходи ще не були вироблені та знаходилися у пошуковому стані. Але, напрацювання Л. Й. Кордиша та інших стали підгрунтям розвитку методики викладання СТВ і ЗТВ та застосовуються й у сучасних підручниках.

Досліджено процес проникнення спеціальної теорії відносності (СТВ) у підручники, що використовувалися у закладах вищої освіти України від моменту виникнення теорії до середини XX ст. Вивчено оригінальні праці вчених, що працювали в Україні, відповідні підручники та методичні підходи в роботах. Проаналізовано підхід Л. Кордиша до виведень перетворень Лоренца, що й донині використовується у сучасних підручниках із фізики. Метод дослідження: системний аналіз методичних підходів до викладення понять теорії відносності. Аналізу підлягали підручники, поширені в Україні у досліджуваний період. Становленню методики викладення СТВ та загальної теорії відносності (ЗТВ) у підручниках присвячено незначну кількість наукових праць; методи, що використовуються для пояснення класичних питань теорії відносності "відкривалися" без урахування досвіду їх становлення і розвитку; низка праць є невідомою. Доведено, що О. П. Грузинцев першим в Україні у 1911 р. увів теоретичні основи СТВ у підручники. Показано, що до 1930-х рр. у підручниках, питання СТВ або відсутні, або висвітлювалися обмежено. Наприкінці 1930-х рр. формується новий погляд на викладення теоретичної фізики з урахуванням новітніх досягнень. Ці принципи були втілені Л. Д. Ландау та його співробітниками у серії підручників. Зроблено висновки, що саме в представленні теорії відносності у підручниках того часу і були закладені методичні відмінності її викладання. Методика викладання теорії відносності формувалась у підручниках. Їх автори доносили до студентства СТВ і ЗТВ, спираючись на досвід їх осмислення залежно від своїх поглядів на їх важливість. Чіткі методичні підходи ще не були вироблені та знаходилися у пошуковому стані. Але, напрацювання Л. Й. Кордиша та інших стали підгрунтям розвитку методики викладання СТВ і ЗТВ та застосовуються й у сучасних підручниках.

Запропоновано новий змістовий контент вивчення фізичних основ спеціальної теорії відносності в закладах загальної середньої освіти в контексті концепції становлення і розвитку фізичного знання та парадигми реалізації гуманітарного потенціалу природничо-наукового знання в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти.