Досліджено відносне положення кривих співіснування пара - рідина, спінодалі системи та переходу з діелектричного у провідний стан. Ураховано, що в широкій області значень температури та густини катіони й аніони об'єднуються в дипольні пари. Термодинамічні властивості кулонівського газу знайдено за допомогою рівняння стану Ван-дер-Ваальса, застосованого до системи м'яких дипольних пар. Розглянуто вплив різних факторів на положення критичної точки системи. Одержано канонічний вираз для діелектричної проникності. Лінію переходу діелектрик - провідник визначено з умови прямування діелектричної проникності до нескінченності. Показано, що саме ця лінія є межею стійкості дипольних пар в системі.

Запропоновано новий підхід для розрахунку термодинамічного потенціалу, який полягає у зведенні відповідного негауссівського функціонального інтегралу до гауссівської форми із перенормованим корелятором густина - густина. Показано, що в цьому підході для розрахунку термодинамічного потенціалу достатньо знати ефективний потенціал міжелектронної взаємодії.

Исследовано изменение диэлектрических свойств газов, находящихся в контакте с наноразмерной пленкой металла, в зависимости от внешнего воздействия. Измерения проведены с использованием метода модуляционной поляриметрии, основанного на регистрации явления поверхностного плазмон-поляритонного резонанса. Определены коэффициенты пропорциональности изменения показателей преломления газов (азот, воздух, гелий) с давлением при медленном изменении последнего. Выявлено, что величина приращения показателя преломления, полученная при быстром изменении давления, коррелирует со значениями эффективных радиусов молекул газов и газовых смесей.

Теоретически изучено пространственное распределение локальной плотности состояний (ЛПС) и локальной плотности намагниченности (ЛПН) вблизи точечного магнитного дефекта в двумерном вырожденном электронном газе в условиях комбинированного спин-орбитального взаимодействия (СОВ) Рашбы - Дрессельхауса. Исследована зависимость возникающих в этих условиях фриделевских осцилляций от соотношения констант СОВ. Получены асимптотические выражения для осциллирующей части ЛПС и ЛПН, справедливые при достаточно больших расстояниях от дефекта. Показано, что фриделевские осцилляции в рассмотренном случае существенно анизотропны и при определенном соотношении констант СОВ содержат несколько гармоник. Найдены периоды осцилляций для направлений, совпадающих с осями симметрии Ферми-контуров. Предложен метод определения двух констант СОВ путем измерения периодов фриделевских осцилляций ЛПС и ЛПН для различных гармоник.

За допомогою експериментальних даних вертикального розподілення напруженості електричного поля атмосфери, вирішено прикладну задачу підгонки констант в моделі середнього самоузгодженого електричного поля. Модель базується на нелінійному рівнянні Пуассона. Такий підхід не є тривіальним, тому що в метеорології загальновідомі інтерполяційні експоненціальні залежності, які описують емпіричні розподіли напруженості електричного поля, щільність об'ємного заряду і провідності з висотою, не зовсім коректно відтворюють стійку стратифікацію електричного поля. Оскільки літакові виміри робляться в природному середовищі, втрачається діелектрична константа, що призводить до занижених значень електрон-іонної концентрації. Це відбувається внаслідок того, що потенціал тэйи екранований і теорема Гауса для нього не виконується, а якщо і виконується, то для радіусу сфери Гауса менше радіусу екранування Дебая. Для сфери Гауса великих розмірів експериментально визначається тільки пристінкова частина до електрометру, а екранована (внутрішня) частина не робить внесок у потік поля через поверхню динамічним екрануванням електрона. Величина екранування електронів у повітрі є дуже великою через динамічну поляризованість середовища і складається з двох частин - Дебаївської та іонно-плазмової сфер екранування. Це в свою чергу вимагає перевизначення діелектричної константи для коректного відтворення натурних вимірювань. Таким чином, верифікація діелектричної константи проведена на різних експериментальних даних, а її значення лежать в тих же межах, що і значення, одержані за класичними співвідношенням Пенна, Дебая і Ландау.