Представлено результати експериментального і теоретичного дослідження механізму утворення іонних димерів з матеріалу катода в плазмі жевріючого розряду в комірці, охолоджуваній рідким азотом. Мас-спектрометричні дослідження проводили при постійній напрузі, постійному тиску і постійному розрядному струмі, в той час як два інших параметри змінювали. Показано, що іонні димери утворюються згідно з механізмом Ліндемана через проміжний метастабільний кластер, який переходить у кінцевий продукт по мономолекулярній реакції з випромінюванням, а розклад відбувається внаслідок зіткнень збуджених і стабільних іонних димерів з атомами аргону. Результати досліджень використовуються для математичного моделювання мас-спектрів при аналізі чистих металів і сплавів.

Вперше експериментально встановлено факт формування конусоподібних "новоутворень росту" на катоді магнетронного розряду . Визначено умови на поверхні, залежно від яких еволюція початкового мікровиступу призводить до розвитку конусів розпилення або до зростання конусоподібних новоутворень, висота яких перевищує початковий рівень поверхні. Виявлено кореляцію між змінами морфологічних властивостей і фізико-хімічного складу поверхні катоду та характеристиками розряду магнетронного типу. З'ясовано зворотній зв'язок між процесом установлення динамічної рівноваги мікротопографії катоду та змінами у складі газового середовища під час перехідного періоду дії розряду. Розроблено феноменологічну модель, яка описує фізичний механізм зародження та зростання конусоподібних новоутворень за умов значного градієнту електричного поля на поверхні катоду розпилювальної системи на основі магнетронного розряду (МРС). Досліджено кінетику плазмохімічних реакцій і формування перехідних шарів на поверхні дисперсних матеріалів у плазмових системах на основі магнетронного та дугового розрядів.

Рассмотрены новые идеи в постановке и методах решения задач физической кинетики сильно неравновесных статистических систем. Раскрыты общие свойства данных систем и методы построения их математических моделей. Выведено уравнение нелокального источника ионизации, описаны физические допущения нелокальной модели тлеющего разряда и полого катода. Дана информация о способах описания статистических систем, тепловом равновесии, теории тлеющего разряда Энгеля и Штеенбека, возможных модификациях локальных уравнений поля.

Розглянуто переваги та особливості застосування штучно створеного плазмового середовища з метою компенсації зовнішньої плазмової оболонки для підвищення завадостійкості супутникових телекомунікацій. Встановлено загальну закономірність впливу ефекту в плазмі порожнистого катода на створення завадостійкого середовища, що залежить від умов використання енергії швидких електронів під час їх коливального руху, позитивних іонів, швидких нейтральних частинок, метастабільних атомів і фотонів.