Сформульовано статистичну модель узгодженого опису частинок електролізу з урахуванням поверхневих ефектів. За методом нерівноважного статистичного оператора для системи електроліт - електрод одержано самоузгоджену систему узагальнених електродифузійних рівнянь переносу узгоджених з усередненими рівняннями Максвелла для електромагнітних полів.

Сформулирована статистическая модель согласованного описания частиц электролита и электрода с учетом поверхностных эффектов. С использованием метод неуравновешенного статистического оператора для системы электролит - электрод, получена самосогласованная система обобщенных электродиффузионных уравнений переноса согласованных с усредненными уравнениями Максвелла для электромагнитных полей.

Дисертацію присвячено результатам дослідження процесів переносу в іонно-дипольних системах, які знаходяться в зовнішньому електричному полі або обмеженому просторі. Розвинуто загальну теорію, яку згодом застосовано до детального розгляду процесу дифузії. Отримано аналітичні вирази для неоднорідних, позиційно-залежних коефіцієнтів дифузії іонів через мікроскопічні характеристики частинок: потенціали взаємодії та функцій розподілу. Проведено числовий розрахунок фукнції розподілу і коофецієнтів дифузії для різних концентрацій іонів водного розчину хлориду натрію біля зворотноосмотичної мембрани, а також для радіоактивних іонів водних розчинів, що взаємодіють з лавоподібними паливомісними масами.

Індекс рубрикатора НБУВ: В369 + В333.73

Рубрики:

Фізика конденсованих середовищ

Іонізація рідин

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що об'ємні іонні рідини (ІР) та їх водні розчини можна зручно дослідити резонансною раманівською спектроскопією (РР) на основі синхротронного ультрафіолету (УФ). Наведено та обговорено головні переваги цієї техніки для дослідження локальної структури та міжмолекулярних взаємодій у ІР на основі імідазоліуму. Унікальне підстроювання синхротронного джерела надає можливість селективно підсилити у раманівських спектрах вібраційні сигнали з кілець імідазоліуму. Такі сигнали показали добру чутливість до модифікацій індукованих у локальній структурі ІР у разі заміни аніону та прогресивно довгого алкілового ланцюга на кільце імідазоліуму. Однак, деякі сигнали УФРР є особливо інформативними щодо ефекту індукованого додаванням води на силу катіон-аніонного водневого зв'язку в розчинах ІР-вода. Всі ці результати підтверджують потенціал УФРР для отримання інформації про міжмолекулярні взаємодії у водних розчинах ІР, до того ж аналогічно було отримано для цих систем технікою спонтанного раманівського розсіювання.

Присвячено комплексному експериментальному і теоретичному дослідженню процесів іонізації та дисоціативної іонізації молекул амінокислот гліцину, метіоніну, триптофану та аланіну під дією повільних електронів (≤100 еВ), що супроводжуються фрагментацією зазначених молекул, з подальшим аналізом продуктів розпаду. Представлено опис фізичних процесів взаємодії низькоенергетичних електронів (енергією ≤100 еВ) з багатоатомними молекулами. Розглянуто основні закономірності аналізу спектрів мас органічних молекул при іонізації електронним ударом. Описано експериментальну установку з магнітним мас-спектрометром МИ-1201. Проаналізовано недоліки стандартних промислових джерел іонів та запропоновано заходи з модернізації останніх з метою можливості проведення мас-спектрометричних вимірювань сполук у газоподібному стані. Проведено ідентифікацію основних піків отриманих мас-спектрів. Незважаючи на слабку відносну інтенсивність піків материнських іонів досліджуваних молекул, було отримано енергетичні залежності їх виходу та енергії (потенціали) їх іонізації. Також були визначені абсолютні величини енергій появи основних іонних фрагментів досліджуваних молекул амінокислот. З метою встановлення найбільш ймовірних механізмів їх фрагментації під дією низькоенергетичних електронів було проаналізовано довжини та порядки зв’язків нейтральних молекул з використанням знайдених у роботі величин енергій появи іонних фрагментів. Уперше спостережено вихід двозарядних іонних фрагментів з молекул амінокислот. Установлено їх хімічний склад, та висловлено припущення, щодо механізмів їх утворення.