Запропоновано нові методи розрахунків критичного показника в'язкості рідини поблизу критичної точки (КТ). За допомогою цих методів на основі літературних даних показано, що введення іонів у рідину поблизу КТ призводить до збільшення критичного показника в'язкості і самої в'язкості іонного розчину у порівнянні з діелектричним.

На підставі існуючих експериментальних даних з в'язкості рідинних систем поблизу критичної температури визначено межі застосування рівнянь критичної в'язкості, виведених на базі теорії динамічного скейлінгу. Показано, що величина оберненого значення хвильового вектора в цих рівняннях дорівнює радіусу кореляції системи на межі гідродинамічної області.

Досліджено властивості води згідно даним з квазіпружного некогерентного розсіювання повільних нейтронів, на базі яких обчислено характерні параметри теплового руху молекул - повний коефіцієнт самодифузії, його колективну складову, час осілого періоду та переходу з одного тимчасового положення рівноваги в інше. Визначено область застосування квазікристалічних утворень у воді. На підставі даних комп'ютерного моделювання середньоквадратичного зміщення молекул води одержано оцінки величини та температурної залежності фактору Дебая-Валлера. Запропоновано новий механізм самодифузії у воді, згідно якого переміщення молекул води з одного положення в інше відбувається навіть за наявності двох водневих зв'язків. Досліджено роль іонів електролітів на характер теплового руху молекул води.

Досліджено густину, в'язкість, коефіцієнт поглинання та швидкість поширення ультразвуку у фторпохідних ароматичних вуглеводнів, синтезованих в Інституті органічної хімії НАН України. Проведено порівняння експериментальних даних кожного об'єкта з відповідними експериментальними даними бензолу та метоксибензолу як характерних представників ароматичних вуглеводнів. Встановлено вплив заміни атомів водню атомами фтору, кисню, сірки на фізичні властивості фторзаміщених метоксибензолу. Розраховано динамічну, об'ємну в'язкість та пружні характеристики досліджуваних рідин, а також час релаксації в'язкості течії, активаційні параметри, час акустичної релаксації, залежність швидкості поширення звуку від молекулярної маси. Встановлено залежність модуля пружності від температури. Показано, що модуль пружності визначається змінною вільної ентальпії. Проведено порівняльний аналіз поведінки зсувної в'язкості бензолу й аргону. Встановлено подібність кінематичних зсувних в'язкостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: В365.58 в641

Рубрики:

Внутрішнє тертя (в'язкість) в газах і рідинах

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В365.583 + Г562.171.1

Рубрики:

Внутрішнє тертя в рідинах

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив випромінювання на нестаціонарний потік над розтяжною поверхнею з мінливою в'язкістю та змінною теплопровідністю. Відповідні визначальні рівняння одержано з використанням відповідних перетворень і розв'язано за допомогою спектрального методу Чебишева. На графіках наведено результати розрахунків профілів безрозмірної швидкості та безрозмірної температури для різних значень параметра випромінювання, в'язкості, теплопровідності, індексів простору-часу, числа Прандтля та параметра нестаціонарності. Показано, що скін-тертя та швидкість теплопередачі зменшуються зі зменшенням числа Прандтля і параметра нестаціонарності за зростання параметра випромінювання. Безрозмірна температура зростає зі збільшенням параметра випромінювання та в'язкості, але зменшується за збільшення індексів простору-часу.

Розглянуто потік і теплопередачу у нестаціонарному двовимірному граничному шарі неньютонівської максвеллівської рідини над розтяжною оболонкою у разі мінливих властивостей рідини з внутрішньою генерацією тепла. Визначальні диференціальні рівняння перетворено в систему взаємозв'язаних нелінійних звичайних диференціальних рівнянь, які розв'язані числово за відповідних граничних умов для різних величин фізичних параметрів. Числове розв'язання нелінійної граничної задачі базується на спектральному методі Чебишева. Розглянуто ефекти таких параметрів, як в'язкість, теплопровідність, параметр нестаціонарності, інтенсивність генерації тепла, параметр Максвелла та число Прандтля на профілі потоку і температури, локальний коефіцієнт скін-тертя та локальне число Нуссельта. Числові результати порівняно з відомими в граничних випадках. Вивчено ефекти в'язкості, теплопровідності та інтенсивності генерації тепла на поля швидкості та температури над оболонкою.

Дана общая характеристика реологических сред. Рассмотрены отличительные особенности ньютоновских и неньютоновских жидкостей. Особое внимание уделено реологическим моделям неньютоновской жидкости с переменными и постоянными реологическими характеристиками. Изложены особенности течений вязкоупругих жидкостей (эффект Вайссенберга).

На підставі критичного аналізу літературних даних розкрито фізичну суть ефекту Томса та наведено математичні моделі, що описують цей феномен і добре узгоджуються з результатами експериментів різних авторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В365.58

Рубрики:

Внутрішнє тертя (в'язкість) в газах і рідинах

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В365.581

Рубрики:

Внутрішнє тертя в газах

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В365.583

Рубрики:

Внутрішнє тертя в рідинах

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено природу самодифузії в низькомолекулярних рідинах. Увагу приділено атомарним рідинам типу аргону, рідким металам та асоційованим рідинам типу води. Підкреслено, що коефіцієнт самодифузії усіх рідин зазначеного типу є сумою двох складових: однієї, що є зумовленою переносом молекул гідродинамічними вихровими модами, і другої, що породжується циркуляторним рухом локальних груп молекул. Обидві складові мають колективну природу, є генетично пов'язаними й відрізняються між собою тільки масштабами: перші є мезоскопічними, другі - наноскопічними. Обговорено прояв колективного вихрового переносу молекул у специфіці часової залежності середньоквадратичного зміщення молекули. Наведено вагомі аргументи щодо неадекватності активаційного механізму теплового руху молекул у низькомолекулярних рідинах, доведено внутрішню суперечливість експоненціальних залежностей для коефіцієнтів в'язкості й самодифузії. В усіх випадках перевага надається, перш за все, якісним аргументам.

Досліджено вплив магнітного поля (МП) на властивості гідрогелів желатину різної концентрації від 5 до 25 % з метою застосування результатів досліджень для встановлення молекулярних механізмів регенерації пошкодженої сполучної тканини у процесі стабілізації конфігураційних змін клубкоподібних та спіралеподібних доменів під час комплексоутворення з біомолекулами. Для експериментальної реалізації поставленої задачі використовується крутильний маятник, за допомогою якого визначаються реологічні характеристики системи, що досліджується. Використовується експериментальна методика для визначення модуля зсуву рідинних систем, що містять рідку та жорстку фазу. Суть зазначеної методики полягає в тому, що у процесі експерименту вимірюється частота коливань системи із порожньою трубкою і частота коливань системи із трубкою, яка заповнена досліджуваною рідинною системою. За співставлення одержаних результатів визначається модуль зсуву. Одержано концентраційні залежності модуля зсуву гідрогелів желатину, які було попередньо оброблено постійним МП з індукцією 0,43 мТл, та гідрогелів, що не перебували в МП. Встановлено, що обробка гідрогелів МП впливає на величину модуля зсуву у порівнянні з гідрогелями, які не перебували в магнітному середовищі. Запропоновано механізм щодо зміни структури досліджуваної системи під дією МП, який полягає у можливості переорієнтації комірок сітки в структурі гідрогелю. За допомогою оптичного мікроскопу для співставлення одержаних результатів одержано зображення поверхневих шарів об'єктів дослідження. Наведено схеми ділянок структури гелів, що відповідають структурі рідкої сітки (концентрація желатину від 0 до 15 %) та структурі твердого розчину заміщення (концентрація желатину від 15 до 25 %). Висунуто гіпотезу, що під дією МП збільшення вмісту розчиненої речовини змінює об'єм комірки, заповненої молекулами розчинника.

Запропоновано акустичний метод оцінки молекулярних властивостей рідини, визначення нелінійного параметра рідин за співвідношенням першої та другої гармоніки за зміни акустичної хвилі, та за допомогою цього параметра вимірювання внутрішнього тиску. Також запропонований метод вимірює міжмолекулярну відстань для досліджуваних рідин. У рідинах органів посилюються ефекти розсіювання звуку та взаємодії хвиль. У рідинах організму на молекулярному рівні є незначна кількість мікроскопічних бульбашок. Це призводить до виникнення явища кавітації. Ці явища можуть бути шкідливими, але не завжди. Існують апарати біологічних і фармацевтичних технологій, медичні прилади, які успішно використовують ці ефекти. Наведено функціональну схему експерименту, визначено осцилограми акустичних сигналів скінченної амплітуди на різних відстанях від випромінювача. Як випромінювач і приймач використано однакові пристрої на основі кварцових пластин діаметром 25 мм із резонансною частотою 3 МГц. Ця різниця приблизно в 3 рази частот резонансу датчиків і акустичного сигналу забезпечує лінійність амплітудно-частотної характеристики обох датчиків. Нелінійні акустичні методи є світовою тенденцією у біомедичних дослідженнях, тому що відкривають нові можливості та перспективи у розробках медичних приладів. Виникнення вищих гармонік у разі викривлення вихідної гармонійної хвилі кінцевої амплітуди можна використовувати для експрес аналізу фізичних властивостей чистих рідин та особливо водних розчинів органічних речовин. Даний спосіб експериментального визначення нелінійного параметра та внутрішнього тиску в рідині зручніше, ніж статичний, оскільки не вимагає застосування високих надлишкових статичних тисків. Запропонований акустичний спосіб надає меншу похибку, ніж динамічний. Точність такого визначення може бути достатньою для судження про зміну міжмолекулярної взаємодії в рідинах.