Запропоновано нові методи розрахунків критичного показника в'язкості рідини поблизу критичної точки (КТ). За допомогою цих методів на основі літературних даних показано, що введення іонів у рідину поблизу КТ призводить до збільшення критичного показника в'язкості і самої в'язкості іонного розчину у порівнянні з діелектричним.

На підставі існуючих експериментальних даних з в'язкості рідинних систем поблизу критичної температури визначено межі застосування рівнянь критичної в'язкості, виведених на базі теорії динамічного скейлінгу. Показано, що величина оберненого значення хвильового вектора в цих рівняннях дорівнює радіусу кореляції системи на межі гідродинамічної області.

Досліджено властивості води згідно даним з квазіпружного некогерентного розсіювання повільних нейтронів, на базі яких обчислено характерні параметри теплового руху молекул - повний коефіцієнт самодифузії, його колективну складову, час осілого періоду та переходу з одного тимчасового положення рівноваги в інше. Визначено область застосування квазікристалічних утворень у воді. На підставі даних комп'ютерного моделювання середньоквадратичного зміщення молекул води одержано оцінки величини та температурної залежності фактору Дебая-Валлера. Запропоновано новий механізм самодифузії у воді, згідно якого переміщення молекул води з одного положення в інше відбувається навіть за наявності двох водневих зв'язків. Досліджено роль іонів електролітів на характер теплового руху молекул води.

Індекс рубрикатора НБУВ: В365.583 + Г562.171.1

Рубрики:

Внутрішнє тертя в рідинах

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив випромінювання на нестаціонарний потік над розтяжною поверхнею з мінливою в'язкістю та змінною теплопровідністю. Відповідні визначальні рівняння одержано з використанням відповідних перетворень і розв'язано за допомогою спектрального методу Чебишева. На графіках наведено результати розрахунків профілів безрозмірної швидкості та безрозмірної температури для різних значень параметра випромінювання, в'язкості, теплопровідності, індексів простору-часу, числа Прандтля та параметра нестаціонарності. Показано, що скін-тертя та швидкість теплопередачі зменшуються зі зменшенням числа Прандтля і параметра нестаціонарності за зростання параметра випромінювання. Безрозмірна температура зростає зі збільшенням параметра випромінювання та в'язкості, але зменшується за збільшення індексів простору-часу.

Розглянуто потік і теплопередачу у нестаціонарному двовимірному граничному шарі неньютонівської максвеллівської рідини над розтяжною оболонкою у разі мінливих властивостей рідини з внутрішньою генерацією тепла. Визначальні диференціальні рівняння перетворено в систему взаємозв'язаних нелінійних звичайних диференціальних рівнянь, які розв'язані числово за відповідних граничних умов для різних величин фізичних параметрів. Числове розв'язання нелінійної граничної задачі базується на спектральному методі Чебишева. Розглянуто ефекти таких параметрів, як в'язкість, теплопровідність, параметр нестаціонарності, інтенсивність генерації тепла, параметр Максвелла та число Прандтля на профілі потоку і температури, локальний коефіцієнт скін-тертя та локальне число Нуссельта. Числові результати порівняно з відомими в граничних випадках. Вивчено ефекти в'язкості, теплопровідності та інтенсивності генерації тепла на поля швидкості та температури над оболонкою.

Дана общая характеристика реологических сред. Рассмотрены отличительные особенности ньютоновских и неньютоновских жидкостей. Особое внимание уделено реологическим моделям неньютоновской жидкости с переменными и постоянными реологическими характеристиками. Изложены особенности течений вязкоупругих жидкостей (эффект Вайссенберга).

Індекс рубрикатора НБУВ: В365.583

Рубрики:

Внутрішнє тертя в рідинах

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено природу самодифузії в низькомолекулярних рідинах. Увагу приділено атомарним рідинам типу аргону, рідким металам та асоційованим рідинам типу води. Підкреслено, що коефіцієнт самодифузії усіх рідин зазначеного типу є сумою двох складових: однієї, що є зумовленою переносом молекул гідродинамічними вихровими модами, і другої, що породжується циркуляторним рухом локальних груп молекул. Обидві складові мають колективну природу, є генетично пов'язаними й відрізняються між собою тільки масштабами: перші є мезоскопічними, другі - наноскопічними. Обговорено прояв колективного вихрового переносу молекул у специфіці часової залежності середньоквадратичного зміщення молекули. Наведено вагомі аргументи щодо неадекватності активаційного механізму теплового руху молекул у низькомолекулярних рідинах, доведено внутрішню суперечливість експоненціальних залежностей для коефіцієнтів в'язкості й самодифузії. В усіх випадках перевага надається, перш за все, якісним аргументам.

Запропоновано акустичний метод оцінки молекулярних властивостей рідини, визначення нелінійного параметра рідин за співвідношенням першої та другої гармоніки за зміни акустичної хвилі, та за допомогою цього параметра вимірювання внутрішнього тиску. Також запропонований метод вимірює міжмолекулярну відстань для досліджуваних рідин. У рідинах органів посилюються ефекти розсіювання звуку та взаємодії хвиль. У рідинах організму на молекулярному рівні є незначна кількість мікроскопічних бульбашок. Це призводить до виникнення явища кавітації. Ці явища можуть бути шкідливими, але не завжди. Існують апарати біологічних і фармацевтичних технологій, медичні прилади, які успішно використовують ці ефекти. Наведено функціональну схему експерименту, визначено осцилограми акустичних сигналів скінченної амплітуди на різних відстанях від випромінювача. Як випромінювач і приймач використано однакові пристрої на основі кварцових пластин діаметром 25 мм із резонансною частотою 3 МГц. Ця різниця приблизно в 3 рази частот резонансу датчиків і акустичного сигналу забезпечує лінійність амплітудно-частотної характеристики обох датчиків. Нелінійні акустичні методи є світовою тенденцією у біомедичних дослідженнях, тому що відкривають нові можливості та перспективи у розробках медичних приладів. Виникнення вищих гармонік у разі викривлення вихідної гармонійної хвилі кінцевої амплітуди можна використовувати для експрес аналізу фізичних властивостей чистих рідин та особливо водних розчинів органічних речовин. Даний спосіб експериментального визначення нелінійного параметра та внутрішнього тиску в рідині зручніше, ніж статичний, оскільки не вимагає застосування високих надлишкових статичних тисків. Запропонований акустичний спосіб надає меншу похибку, ніж динамічний. Точність такого визначення може бути достатньою для судження про зміну міжмолекулярної взаємодії в рідинах.