Для детектування фотосферних ударних хвиль, що виникають біля кромок гранул, пропонується використовувати спостереження ліній іонізованого заліза поблизу сонячного лімба. Теоретичні спектральні скани, що синтезовано за двовимірними моделями сонячної атмосфери, підтверджують їх кращу придатність для цієї задачі порівняно з лініями нейтральних елементів.

На базі напівемпіричного моделювання досліджено термодинамічні та магнітні параметри і променеві швидкості у фотосферній частині основи спалахової петлі 2 серпня 1990 р та під її вершиною. Отримані моделі свідчать про наявність неоднорідностей в розподілі температури, концентрації атомів водню, електронної концентрації та променевих швидкостей з глибиною в спалаховій атмосфері. В імпульсній фазі шари з неоднорідностями зміщуються вглиб фотосфери до її основи. З часом збудження затухає в нижніх шарах фотосфери.

Проаналізовано результати двовимірного МГД-моделювання сонячної магнітоконвекції грануляційних масштабів у наближенні стисливого, гравітаційно стратифікованого, радіаційно зв'язаного, частково іонізованого, турбулентного середовищ. Неперервна послідовність розрахованої еволюції магнітогрануляції складає 2 години гідродинамічного (сонячного) часу. Виявлено існування поверхневого механізму формування дрібномасштабних магнітних полів внаслідок фрагментації гранул. Активна роль такого механізму свідчить про те, що магнітогрануляція здатна не тільки збирати глобальне магнітне поле в жмути між конвективними чарунками та посилювати його, але і формувати вертикально орієнтовані компактні магнітні трубки зі слабкого горизонтального фотосферного поля, яке може мати локальну (турбулентну) природу.

Побудовано неоднорідні напівемпіричні фотосферні моделі флокула та слабкого спалаху шляхом узгодження обчислених та спостережених профілів 11 фраунгоферових ліній. У флокулі найбільш прогрітими були верхні шари силових трубок, у середніх шарах була область зниженої щільності. У основній фазі розвитку спалаху магнітні силові трубки також мали більш високу температуру, ніж навколишня їх фотосфера, у деяких шарах прогрів досягав 1500 К. Спалахове збурення розповсюджувалось з верхніх шарів у нижні та мало хвильовий характер. Зміни термодинамічних параметрів у фотосферних шарах, ймовірно, були пов'язані з проходженням конденсації, яка утворилась у хромосфері під час спалаху.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.464

Рубрики:

Плями

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.464

Рубрики:

Плями

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Детально проаналізовано розрахунки двовимірної нестаціонарної магнітогрануляції: механізми та сценарії формування та руйнування магнітних трубок, режими їх стабільності, відмінності в полях яскравості магнітогрануляції та змодельованої немагнітної грануляції, наведено залежності параметрів компактних магнітних елементів від їх горизонтальних розмірів та інтенсивності поля. Відзначено, що магнітне поле стабілізує термічну конвекцію - за його наявності зменшується зсувна нестабільність, гранули мають менші розміри. У свою чергу, еволюція термічних потоків безпосередньо визначає поведінку дрібномасштабного магнітного поля. Підтверджено висновок Ванкатакрішнана про залежність ефективності термічного механізму підсилення поля всередині трубок від їх горизонтального розміру. Встановлено два режими існування магнітної трубки: перехід з одного режиму до іншого відбувається у разі відношення магнітного тиску до газового beta approx 2,0 - 2,5. Трубки з розмірами близькими до 150 км домінують за їх внеском у загальну площу магнітних концентрацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.464.6

Рубрики:

Магнітне поле сонячних плям

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням потужного методу прискореної LAMBDA-ітерації розв'язано багаторівневу двовимірну (2D) задачу переносу випромінювання для промодельованої сонячної грануляції. Досліджено вплив ефектів відхилення від локальної термодинамічної рівноваги та горизонтального перенесення випромінювання на заселеності рівнів і функції джерела зв'язано-зв'язаних переходів нейтрального заліза для гранули та міжгранульної області. У гарячій і холодній областях фотосфери УФ-переіонізація спричиняє збіднення нейтрального заліза, причому області гранул у верхній фотосфері збіднені більше, ніж дещо гарячіші шари міжгранульних областей. Горизонтальні флуктуації функції джерела в лінії для переходів між рівнями з високими потенціалами збудження сильно згладжені горизонтальними та не-ЛТР-ефектами. В області неоднорідностей відбувається не-ЛТР-підсилення горизонтальних градієнтів заселеності верхніх рівнів, що можна використати для виявлення ударних хвиль у сонячній фотосфері.

Методом прискореної LAMBDA-ітерації розв'язано задачу нерівноважного перенесення поляризованого випромінювання в лініях нейтрального заліза для холодної та гарячої моделей сонячних плям. У нижніх шарах холодної моделі умови утворення ліній близькі до рівноважних. Для гарячої моделі має місце незначна переіонізація нейтрального заліза УФ-випромінюванням. Досліджено вплив не-ЛТР-ефектів і магнітного поля на утворення ліній Fe I у сонячних плямах. Показано, що поляризація випромінювання суттєво зменшує глибини утворення магніточутливих ліній.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.466

Рубрики:

Сонячна грануляція. Гранули

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.46

Рубрики:

Фотосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.46

Рубрики:

Фотосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.466

Рубрики:

Сонячна грануляція. Гранули

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.464.6

Рубрики:

Магнітне поле сонячних плям

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.46

Рубрики:

Фотосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив конвективної структури сонячної фотосфери на зміщення спектральних ліній заліза. На основі нестаціонарних дво-вимірних ГД-моделей фотосфери синтезовано профілі ліній у видимому та ІЧ-діапазонах спектра. Отримані залежності зміщень цих ліній від потенціалів збудження, довжини хвилі та сили лінії проаналізовано разом з депресійними функціями внеску. Встановлено, що величина зміщень ліній зумовлена різницею внесків від центральних частин гранул і міжгранульних проміжків. У глибоких шарах фотосфери, де утворюються слабкі та помірні лінії, основний внесок дають тільки центральні області гранул із висхідними потоками, а внесок міжгранульних проміжків є малим. У високих шарах фотосфери, де утворюються сильні лінії, знаходиться зона проникної конвекції, в якій фізичні умови суттєво відрізняються. Завдяки цьому значно збільшеним є внесок міжгранульних проміжків з низхідними потоками та зменшеним - внесок центральних областей гранул. Цим пояснено спостережені "почервоніння" голубих зміщень сильних ліній. Для ІЧ-ліній відносно малі конвективні голубі зміщення зумовлені тим, що завдяки високій непрозорості в цій частині спектра ефективно поглинальні ділянки розміщуються вище у фотосфері та все більше займають область проникної конвекції. Для видимих і синтезованих ІЧ-ліній розраховано ефективні висоти утворення та побудовано їх залежності від основних параметрів лінії.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.46

Рубрики:

Фотосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено залежності променевої швидкості руху фотосферної речовини від висоти для чотирьох моментів спостереження головної фази слабкого спалаху та для потужного двострічкового спалаху на різних стадіях його розвитку: за 30 хв до спалаху, у початковій і головній фазах. У головній фазі слабкого спалаху спостережено опускання фотосферної речовини. Низхідний потік, можливо, був відгуком фотосфери на проходження хромосферної конденсації. У потужному спалаху відбувався вихід нового магнітного потоку. Фотосферна речовина підіймалася зі швидкістю 1 - 4 км/с.

Раніше встановлено, що в області температурного мінімуму над тінню плям має місце уявне позірне порушення рівняння неперервності матерії. Для пояснення цього явища запропоновано та розроблено модель струменя плазми в магнітному полі над тінню плям в області температурний мінімум - фотосфера. В області температурного мінімуму відбувається ефективна дифузія плазми поперек силових ліній в область магнітного поля. Гарячіша плазма, потрапляючи в область магнітного поля тіні плями, адіабатично розширюється та стає холоднішою і важчою. Під дією сили тяжіння вона опускається вниз. Відбувається рух плазми, видимий в області температурний мінімум - фотосфера. Визначено параметри плазми, що рухається в магнітному полі тіні плями: тиск, щільність, швидкість і температура.