Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 + В652.6

Рубрики:

Іоносфера

Сонячні затемнення

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вимірювань амплітуди дрижання сонячного краю на телескопі АФР-2 з 4 год 22 хв до 13 год всесвітнього часу 11 серпня 1999 р. (довгота місця спостережень- 2 год 28 хв). Середня квадратична амплітуда дрижання, максимальна перед початком затемнення, зменшилась утричі під час максимальної фази (0,8) часткового затемнення і досягла 0,38". Час релаксації турбулентної активності атмосфери склав 16 хв.

За допомогою радара часткових відбиттів (2,2 МГц) спостережено за станом нижньої іоносфери в денний час 10 і 12 серпня, а також 11 серпня 1999 р. (день 83 %-го затемнення Сонця). Виявлено та знайдено пояснення зміни, що супроводжують затемнення, параметрів частково-відбитих сигналів. Спостережені процеси тривали більше двох годин, вони були обумовлені, в основному, охолодженням атмосферного газу, зменшенням швидкості іонізації та подальшим зменшенням концентрації електронів у нижній іоносфері на 30 - 50 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61 + В652.67

Рубрики:

Іоносфера

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.6

Рубрики:

Сонячні затемнення

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено виміри рівнів сигналів на заобрійних трасах під час сонячного затемнення, що проходило 29.03.06 р. У ході вимірів спостерігалося зниження рівня прийнятого сигналу шостого телевізійного каналу. На додаток до комплексу, що використовує сигнал надкородкохвильового (НКХ) діапазону, що випромінюється телевізійним центром, використовувався сигнал станцій короткохвильового (КХ) діапазону іоносферної хвилі за однострибкового поширення. Під час затемнення спостерігалися зміни рівня прийнятого сигналу в НКХ, та КХ діапазонах хвиль. Однак зробити однозначний висновок про вплив на рівень сигналу затемнення Сонця на підставі якісного аналізу неможливо, оскільки подібні зменшення сили сигналу спостерігалися як за кілька днів до, так і через кілька днів після затемнення.

Проведены измерения уровней сигналов на загоризонтных трассах во время солнечного затмения 29.03.06 г. В ходе измерений наблюдалось уменьшение уровня принимаемого сигнала шестого телевизионного канала. В дополнение к комплексу, использующему сигнал ультракоротковолнового (УКВ) диапазона, излучаемый телевизионным центром, использовался сигнал вещательных станций коротковолнового (КВ) диапазона ионосферной волны при односкачковом распространении. Во время затмения наблюдались изменения уровня принимаемого сигнала как в УКВ, так и в КВ диапазоновволн. Однако сделать однозначный вывод о влиянии на уровень сигнала затмения Солнца на основании качественного анализа не представляется возможным, поскольку сходные уменьшения сигнала наблюдались как за несколько дней до, так и через несколько дней после затмения.

The measurements of signal levels were carried out on (over horizon) routes during eclipse which was observed at 29.03.06. The hardware complex designed for diagnostics of propagation conditions utilizing TV center signals was used. The signal of transmitting TV center in Belgorod town was in near geometric shadow relatively to receiving point in Kharkov. While measuring the decrease of level of received signal of 6 TV channel analogous to changes of signal level during sunrise and sunset was observed. In addition to complex utilizing VHF band signal transmitted by TV center the ionosphere wave at (mono bounce) propagation SW band signal from radio broadcasting stations was used. The received VHF band signal level changes observed during eclipse were not marked in SW band. However, it is impossible to make unambiguous conclusion about influence of eclipse on signal level on the base of qualitative analysis because similar decreases of signal level were observed some days before the eclipse as well as some days after one.

Зазначено, що криві блиску повного затемнення Сонця, зареєстровані за допомогою фотоелектричних фотометрів, можуть бути використані для визначення кутового діаметра сонячного диска. Для цього необхідно одержати високоточні спостережні калібровані криві блиску та побудувати адекватні їм теоретичні моделі. Показано шлях побудови теоретичної кривої блиску, яка враховує розподіл яскравості на краю сонячного диска, зокрема у хромосфері за межами видимого диска, а також нерівності рельєфу на краю диска Місяця. Оцінено ефект дифракції сонячного випромінювання на ньому. Викладено процедуру побудови кривих блиску за даними фотометричних спостережень затемнення 11 серпня 1999 р., каліброваних за блиском цілого сонячного диска з максимальним значенням середніх квадратичних похибок не більше за 10 %. За певних припущень щодо розподілу яскравості на краю сонячного диска підраховано теоретичні криві блиску для кожного з місць спостережень. З порівняння теоретичних кривих блиску зі спостережними випливає, що процедури спостережень та редукції результатів загалом не обтяжені грубими помилками, а процедура побудови теоретичних кривих в основному правильно враховує його головні параметри.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.6

Рубрики:

Сонячні затемнення

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.6 + В652.47

Рубрики:

Сонячні затемнення

Атмосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.2 + В652.6

Рубрики:

Розміри, паралакс (відстань), рух < Сонце >

Сонячні затемнення

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты однотипных оптических наблюдений, анализа и сравнения динамики эффектов в приземной атмосфере, сопровождавших четыре частных затмения Солнца вблизи г. Харькова (Украина) 11 августа 1999 г., 31 мая 2003 г., 3 октября 2005 г. и 29 марта 2006 г. Эффекты в утреннее, околополуденное и послеполуденное время заметно отличались. По результатам измерений статистических характеристик уровня дрожания края солнечного диска оценены параметры динамических процессов в приземной атмосфере.

Представлено результати спостережень ефектів у приземній атмосфері, іоносфері та геомагнітному полі, які супроводжували часткове (близько 24 %) затемнення Сонця 3 жовтня 2005 р. Вимірювання виконано за допомогою засобів, розміщених в обсерваторіях поблизу м. Харків. Після початку головної фази затемнення спостерігалось зменшення температури повітря в приземній атмосфері на 1 - 1,4 К, зменшення температур електронів та іонів на 100 - 200 і 40 - 80 К відповідно на висотах 410 - 490 км. Зменшення концентрації електронів було незначним (близько 5 %), воно маскувалось добовими варіаціями. Виявлено збільшення до двох разів на висотах 400 - 800 км і зменшення у 7 - 10 разів у діапазоні висот 900 - 1200 км концентрації іонів водню. Модуль вертикальної складової швидкості переносу плазми збільшився приблизно на 20 м/с. Затемнення супроводжувалось генерацією квазіперіодичних збурень в іоносфері та геомагнітному полі.

Розраховано параметри динамічних процесів і теплового режиму термосфери та іоносфери, які супроводжували часткове (близько 24 %) затемнення Сонця 3 жовтня 2005 р. Показано, що затемнення викликало значне збільшення повного потоку заряджених частинок на висотах 340 - 410 км, зменшення температури нейтралів на 5 - 15 K на висотах 300 - 360 км, зменшення на 40 - 20 % енергії, яка підводиться до електронного газу, на висотах 290 - 340 км, зменшення на 17 - 13 % модуля густини потоку тепла, яке переноситься електронами, на висотах 290 - 340 км. Порівняно атмосферно-іоносферні ефекти затемнень Сонця 11 серпня 1999 р., 31 травня 2003 р., 3 жовтня 2005 р. і 29 березня 2006 р., які мали місце поблизу м. Харків.

Проведены наблюдения за поведением стрелки несимметричных крутильных весов в даты солнечных затмений и в другие дни без затмений. Для некоторых солнечных затмений зафиксирована особая реакция миниатюрных крутильных весов, отличная от их реакции в обычное время. Среди возможных причин, влияющих на положение стрелки крутильных весов, указано на взаимное расположение Земли, Луны и Солнца. Обнаружен временной сдвиг между моментом максимальной фазы солнечного затмения и максимальной реакцией весов. Сделан вывод о необходимости проведения базисных наблюдений таких явлений из разных точек земной сферы.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.6 + Д244.61

Рубрики:

Сонячні затемнення

Іоносфера

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано результати спостереження за динамікою іоносфери на висотах 100 - 200 км протягом часткового (покриття 0,42) сонячного затемнення 1 серпня 2008 р. поблизу м. Харків. Затемнення викликало перебудову іоносфери на всіх висотах від денних до нічних умов, а потім - до денних. Критична частота шару F1 зменшилася на 10 %, а шару F2 - на 17 %. Запізнення цих варіацій відносно фази покриття сонячного диску склало 0 і 15 хв відповідно. Діюча висота відбиття сигналу поблизу максимуму іонізації шару F2 значно зросла (на 100 - 200 км). Зафіксовано зменшення електронної концентрації та підсилення квазіперіодичних варіацій (із періодом близько 75 хв) протягом сонячного затемнення на всіх висотах, що спостерігалися.

Представлено результати спостережень ефектів у геокосмічній плазмі, які супроводжували часткове (фаза близька до 0,42) затемнення Сонця 1 серпня 2008 р. Експериментальні дані одержано за допомогою радарa некогерентного розсіяння. Затемнення призвело до зменшення концентрації електронів у максимумі області F2 іоносфери на 32 %, критичної частоти foF2 на 17,5 %, збільшення висоти максимуму на 3 км. На висотах 290 - 680 км концентрація електронів зменшувалася приблизно на 25 %. Протягом затемнення спостережено зменшення температур електронів та іонів на 70 - 180 і 0 - 140 K відповідно у діапазоні висот 190 - 490 км. Поблизу головної фази затемнення вертикальна складова швидкості руху плазми зменшувалася на 10 - 55 м/с на висотах 200 - 530 км відповідно. Відносна концентрація іонів водню на висотах 900 і 1200 км зменшилася на 10 - 20 % у момент головної фази затемнення.

Представлено результати теоретичних розрахунків параметрів динамічних процесів у геокосмічній плазмі під час часткового (фаза 0,42) затемнення Сонця 1 серпня 2008 р. Показано, що температура нейтральної атмосфери зменшувалась на 17 - 40 K у діапазоні висот 250 - 350 км. Густина повного потоку плазми та густина потоку плазми за рахунок амбіполярної дифузії збільшилися на висотах 210 - 580 км. В іоносфері відбувалося посилення швидкості нейтрального вітру в діапазоні висот 210 - 410 км. Енергія, що підводиться до електронів, зменшилась приблизно на 12 % на висотах 210 - 290 км, а густина потоку тепла зменшилась на 9 - 16 % у висотному діапазоні 240 - 340 км. Порівняно варіації параметрів іоносферної плазми під час затемнень 11 серпня 1999 р., 31 травня 2003 р., 3 жовтня 2005 р., 29 березня 2006 р. і 1 серпня 2008 р.

Індекс рубрикатора НБУВ: В631.3,022 + В652.6,022

Рубрики:

Астрофотометрія

Сонячні затемнення

Шифр НБУВ: РА332210 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано варіації інтенсивностей радіошумів середньочастотного діапазону, а також параметрів хвилевих збурень у день сонячного затемнення та у фоновий день. У період сонячного затемнення мало місце зменшення до чотирьох разів інтенсивності радіошумів, що, скоріш за все, викликано стимульованим затемненням глобальним висипанням електронів із магнітосфери. Наведено результати розрахунку параметрів потоків частинок, що висипаються. Показано, що в період сонячного затемнення мало місце підсилення хвилевих збурень із періодами від 8 до 50 - 55 хв і відносними амплітудами 0,02 - 0,04.