Модель типу "ядро-гало" застосовано до подовжених компонентів позагалактичних радіоджерел (типу ЗС 47) із прецесуючим джетом. Область інжекції (прискорення) релятивістських електронів ототожнюється з "гарячею плямою" та рухається відповідно до моделі прецесії, що пояснює асиметрію радіохмар у поздовжньому та поперечному напрямках. У дифузійному наближенні з урахуванням синхронних втрат знайдено розподіл інтенсивності випромінювання по хмарі для різноманітних швидкостей руху "гарячих плям", параметрів прецесії та кутів зору, під якими видно джерело. Пояснено збільшення розмірів і асиметрії хмари зі зниженням частоти спостереження та деякі особливості її форми, в тому числі наявність "старої гарячої плями" поряд із компактнішою "новою".

Обговорено подібність та відмінність зображень джетів позагалактичних джерел у радіо- та рентгенівському діапазонах, створюваних одним і тим же розподілом релятивістських електронів за рахунок синхротронного (радіообласть) або зворотнього комптонівського розсіяння (рентгенівська область). Розглянуто випадок незалежних від координат суто комптонівських втрат на реліктовому випромінюванні в дифузійній моделі розповсюдження електронів від рухомого джерела інжекції, тобто вузла або гарячої плями. Показано, що неоднорідність магнітного поля може спричиняти характерні відмінності форми та місцеположення радіо- та рентгенівських ізофот, котрі залежать від того, зменшується чи зростає магнітне поле відносно периферії джерела. Наведено приклади відповідних зображень.

Отмечено, что высокочастотный обрыв синхротронных спектров внегалактических источников (радиогалактик и квазаров) соответствует максимальному значению энергии ускоренных частиц, связанных с локальными местами ускорения релятивистских электронов в "узлах" или "горячих пятнах" джетов. Исследование тонкой структуры радиоизлучения таких источников в области высокочастотного обрыва может дать дополнительную информацию о механизмах ускорения и о характере спектра инжектированных частиц. В рамках диффузионной модели рассмотрена зависимость карт распределения интенсивности и спектров синхротронного излучения узлов от вида спектра инжектированных частиц в области максимальных энергий. Показано, также что в области частот, где синхротронное излучение исчезает, а излучение за счёт обратного комптон-эффекта еще невелико, при достаточной чувствительности инструментов появляется возможность определения параметров тепловой плазмы джета.

Исследована переменность излучения внегалактического источника 1633 + 382 на частотах 4,8, 8, 14,5, 22 и 36 ГГц за период с 1974 по 2005 гг. Долговременные вариации потока объекта содержат составляющие переменности с периодами около 3 и 30 лет, которые могут объясняться влиянием нутационных и прецессионных движений в тесной двойной системе черных дыр. Быстрая составляющая переменности потока напрямую не связана с вращением центральной черной дыры.

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.92

Рубрики:

Радіовипромінювання Метагалактик

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании данных Граковского каталога исследованы спектральные характеристики космических метагалактических радиоисточников синхротронного излучения, у которых обнаружен максимум спектральной плотности излучения в декаметровом диапазоне волн. Рассмотрены физические процессы, протекающие в космосе, которые могут приводить к подобному эффекту. В ряде случаев определены возможные характеристики космической плазмы и угловые размеры радиоисточников.

Представлено результати досліджень змінності радіоджерел за даними регулярного моніторингу в діапазоні частот 4,8 - 36,8 ГГц, що проводиться в НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" (Україна) і Радіоастрономічній обсерваторії Мічиганського університету (США), а також спостережень у межах міжнародних геодезичних РНДБ-програм на частотах 2 і 8 ГГц. Спільний аналіз варіацій інтегральних потоків і структур на мілісекундних масштабах, виконаний для 32 джерел, показав, що для частини об'єктів спалах на високих радіочастотах не супроводжується появою нового РНДБ-компонента, але для ряду джерел зміни потоків на різних радіочастотах відбуваються одночасно, а посилення потоку супроводжується появою нового РНДБ-компонента.

Одержано моделі кутового розподілу яскравості низки радіогалактик і квазарів. Установлено, що основними причинами змінювання структури джерел в даному діапазоні є відхилення спектрів їх компонентів від степеневого закону внаслідок синхротронного самопоглинання в ядрах і гарячих плямах і зменшення синхронних втрат в пелюстках, поява протяжних гало з крутими спектрами та низькою поверхневою яскравістю, збільшення кутових розмірів пелюсток радіогалактик. Визначено спектральні індекси інжекції та синхротронний вік декотрих джерел або їх компонентів. Вдосконалено методи калібрування інтерферометрів і вимірювань функцій видності, розроблено методику підбору моделей кутового розподілу яскравості за модулями функцій видності за слабкого покриття UV-площини.

Визначено об'єкти, що складаються з двох тісних надмасивних чорних дир і центрального акреційного диска. Одержано параметри орбіт компаньйонів подвійних систем, періоди прецесії центральних тіл і час життя до злиття активних ядер галактики (АЯГ). Розглянуто динаміку могутнього спалаху випромінювання в об'єкті 3С454.3 в 2005 - 2006 рр. Одержано детальну кореляцію тривалості та часового профілю спалаху на часових масштабах від декількох днів до року, що дозволило зробити важливий висновок про єдиний механізм випромінювання в джерелі під час спалаху у всьому діапазоні частот - від радіо до оптики. Висвітлено, що для частини об'єктів спалах на високих радіочастотах не супроводжується появою нового РНДБ-компонента, але для ряду джерел зміни потоків на різних радіочастотах відбуваються одночасно, а посилення потоку супроводжується появою нового РНДБ-компонента.

Смоделировано и обсуждено возможное проявление в записях шумановского резонанса гигантской внегалактической вспышки гамма-излучения, произошедшей в созвездии Лебедя (SGR 1806-20). Показано, что модификация нижней ионосферы на дневной стороне Земли способна вызвать резкое изменение спектров мощности глобального электромагнитного резонанса. Модификации спектра постепенно уменьшаются, так что привычная картина восстанавливается через некоторое время после вспышки и возмущения исчезают. Предложен способ измерений, подчеркивающий эффект гамма-вспышки.

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.92

Рубрики:

Радіовипромінювання Метагалактик

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати пошуку нових джерел і типів імпульсного, спорадичного та транзієнтного радіовипромінювання у декаметровому діапазоні. Розроблено приймальну апаратуру найбільшого радіотелескопа декаметрового діапазону УТР-2. Надано методи спостережень та алгоритми обробки, які дозволяють з високим ступенем надійності виділяти космічні сигнали з малою характерною тривалістю на тлі перешкод земного походження. Відкрито декаметрове радіовипромінювання тридцяти відомих за високочастотними даними пульсарів. Надано характеристики їх радіовипромінювання. Вперше наземним радіотелескопом виявлено радіовипромінювання блискавок в атмосфері Сатурна. Відкрито мікросекундну часову структуру блискавок і дисперсійну затримку поширення радіосигналів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.92 + В66 я261.3

Рубрики:

Радіовипромінювання Метагалактик

Зірки та дифузна матерія

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована переменность плотностей потоков излучения внегалактических радиоисточников (3С 273, 3С 120, 3С 345, 3С 446, 3С 454.3, OJ 287, ОТ 081, BL Lac, DA 55, СТА 102) по данным многолетнего (1965 - 2011 гг.) мониторинга на частотах 14,5, 8, 4,8 ГГц, выполненного на 26-метровом телескопе Мичиганского университета (UMRAO). Цель работы - составление каталога значений и свойств квазипериодов изменения плотностей потоков радиоизлучения исследуемых радиоисточников, а также прогнозирование на его основе изменений плотностей потоков после 2011 г. на частоте 14,5 ГГц. С применением вейвлет-анализа, полосовой фильтрации и анализа сингулярного спектра ("Гусеница"-SSA) получена информация о значениях и свойствах квазипериодов изменения плотностей потоков радиоизлучения раздельно для долговременной и быстрой составляющих переменности. С использованием этих значений впервые выполнено прогнозирование двумя методами: гармоническим методом и методом авторегрессионного линейного предсказания. Построен каталог квазипериодических составляющих переменности плотностей потоков радиоизлучения 10 радиоисточииков, отражающих динамику их активности. Показано, что переменность внегалактических радиоисточников формируется за счет сложения квазипериодических составляющих на различных временных масштабах. Полученные результаты прогнозов показали хорошее соответствие реальным наблюдениям из базы данных MOJAVE. Авторегрессионный метод предпочтителен для краткосрочного прогнозирования изменения плотностей потоков у радиоисточников со сложным характером переменности. Представленные значения и свойства квазипериодов предназначены для построения теоретических моделей быстрой и долговременной переменности внегалактических радиоисточников. Возможность прогнозирования изменений плотностей потоков внегалактических радиоисточников па основе данных об их переменности позволяет осуществлять эффективное планирование программ наблюдений.

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.92 е(0)

Рубрики:

Радіовипромінювання Метагалактик

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено властивості змінності позагалактичних радіоджерел ЗС 273, 3С 454.3, 3С 345, 3С 446, 3С 120, BL Lac, OJ 287, OТ 081 на частотах 14.5, 8, 4.8 ГГц. Основою дослідження є унікальні дані довготривалого більше 40- річного (1965 - 2011 pp.) моніторингу активних ядер галактик, проведеного на 26-му радіотелескопі Мічиганського університету (UMRAO). Як додатковий матеріал використовувалися спостереження з бази ISDC (Data Centre for Astrophysics, University of Geneva, Switzerland) для квазара 3С 273 за даними його довготривалого моніторингу в радіо, рентгенівському, ультрафіолетовому, інфрачервоному, оптичному діапазонах з 1963 до 2007 рр., і в рентгенівському діапазоні на орбітальній обсерваторії RXTE (Rossi X-ray Timing Explorer) з 1996 до 2011 рр. Для дослідження квазіперіодичності потоків позагалактичних радіоджерел, в повному обсязі застосовані методи Фур'є та безперервного вейвлет-аналізу. В результаті комбінації цих двох методів одержано й опубліковано Каталог періодів змінності й їх властивостей. Найбільш тривалі, з найбільшим внеском в змінність потоку, періоди виявлено у джерел 3С 273, 3С 120, 3С 454.3 3С 345 (11 - 16 рр.), а короткочасні для джерел BL Lac, OJ 287, ОТ 081 (0.4 - 1 рік). Вивчено квазіперіодичні зміни щільності потоку в радіо, рентгенівському, інфрачервоному, оптичному, ультрафіолетовому діапазонах у квазара 3С 273. Доведено, що значення основного квазіперіода в оптичному - рентгенівському діапазонах знаходиться в інтервалі 8 - 12 рр. У рентгенівському діапазоні знайдено квазігармонічні компоненти з мінливими періодами. Вперше виконано прогноз для всіх досліджуваних джерел на частоті 14.5 ГГц після закінчення програми моніторингу UMRAO в 2011 р. двома різними методами, гармонійним та авторегресійним. Тривалість прогнозів склала від 4 до 9 років, найкращий оціночний результат екстраполяції на 16 років одержано гармонійним методом для джерел 3С 273, 3С 120. Обидва застосованих методи показали гарну відповідність прогнозів реальним незалежним спостереженнями з каталогу MOJAVE за 2011 - 2015 рр.

Уперше до аналізу даних спостережень густини потоку (ГП) позагалактичних джерел у радіодіапазоні для виявлення квазіперіодичності застосовано аналіз сингулярного спектра. Для кожного досліджуваного джерела одержано періоди змінності ГП, а також виявлено внесок кожного періоду в початковий ряд. Уперше вдалося зв'язати динаміку змінення окремих періодів змінності ГП в моменти підвищеної активності джерел з просторово-часовими змінами в джетах. Досліджено змінення розташування деяких РНДБ-компонент в джетах досліджуваних активних ядер за радіокартами з архіву MOJAVE в різні епохи спостережень. Для деяких джерел спостережувані зміни положень компонент можуть свідчити щодо наявності в джетах зворотних ударних хвиль і спіральної структури магнітного поля.

Цель работы - исследовать взаимосвязь и различие в проявлении квазипериодической активности лацертид OJ 287 и BL Lac по данным оптических и радионаблюдений; определение и сравнение основных квазипериодов этих лацертид в разных светофильтрах оптического диапазона и в радиодиапазоне (на частотах 15 и 14,5 ГГц), а также обзор результатов, полученных другими авторами. Опробован метод сравнения оптических и радиоданных в отдельных полосах близких периодов. Этот метод позволяет лучше определять задержки между оптическими и радиоданными в полосах основных квазипериодических колебаний, формирующих кривые блеска, и "отсеивать" шумы и нерегулярные вариации блеска и потока излучения источников. Использованы данные оптических наблюдений OJ 287 в 1978 - 2018 гг. и BL Lac в 1970 - 2018 гг. из каталога AAVSO (American Association of Variable Star Observers) и каталога долговременного (2008 - 2018 гг.) мониторинга радиоисточников на 40-метровом радиотелескопе обсерватории OVRO (Owens Valley Radio Observatory, USA) на частоте 15 ГГц, а также данные обсерватории UMRAO (Radio observatory of Michigan University), полученные на частоте 14,5 ГГц в 1974 - 2011 гг. Для вычисления периодограмм и вейвлет-спектров применялись "быстрая" модификация метода Ломба - Скаргла а также "быстрый" метод расчета вейвлет-спектров с помощью быстрого преобразования Фурье с анализирующей функцией Морле. Интерполяция данных выполнена с помощью сглаживающих кубических сплайнов. Для выделения полос отдельных квазипериодов в оптических и радиоданных применена фурье-фильтрация со спектральным окном Хэмминга, которая обеспечивает краевые эффекты около 1 % от длины временного ряда. У радиоисточника OJ 287 наблюдается хорошее соответствие между квазипериодами в оптическом и радиодиапазоне в полосе от 1,1 года до 2 лет. Однако долговременные периоды в оптическом диапазоне, близкие к 12 и 6 годам, упоминаемые во многих работах, в радиодиапазоне практически незаметны на фоне 25-летней трендовой волны. У радиоисточника BL Lac различий больше. В оптическом диапазоне квазипериод в 9 лет (в радиодиапазоне около 8 лет) наблюдается в визуальной кривой блеска. Длительная волна с возможным периодом около 12 - 13 лет в оптических данных в радиоданных незаметна, а наибольшее сходство между быстрой переменностью в оптическом и радиодиапазоне наблюдается в полосе периодов 0,6 - 4 года. Сравнение отдельных колебаний в близких полосах периодов для оптических и радиоданных, выделенных фурье-фильтрацией, показало их хорошее сходство и перспективность дальнейшего использования примененного метода при анализе временных задержек между этими диапазонами. Исследование свойств переменности лацертид OJ 287 и BL Lac по данным оптических и радионаблюдений показало сходство и различия в квазипериодах их активности, которые могут быть связаны с различием излучающих областей в оптическом и радиодиапазоне. В оптическом диапазоне, кроме излучения джета из-за обратного комптон-эффекта, наблюдается вклад излучения аккреционного диска, волновые процессы в котором могут давать другой набор квазипериодов, чем в радиодиапазоне. Поэтому качественные наблюдения этих радиоисточников (особенно оптические) очень важны для дальнейшего построения моделей, учитывающих различия в процессах формирующих переменность излучения в оптическом и радиодиапазоне.

Роботу присвячено дослідженню спектральних властивостей і характеристик змінності активних ядер галактик (АЯГ) та джерел космічного мазерного випромінювання за допомогою одиночної антени та методом РНДБ. Основою дослідження є отримані унікальні дані спостережень з використанням 22-метрового радіотелескопу РТ-22 КрАО, дослідження індексів змінності радіоджерел, а також характеристики змінності густини потоку на міліметрових довжинах хвиль та порівняння отриманих даних з результатами в інших частотних діапазонах. В роботі отриманий на міліметрових довжинах хвиль середній спектр GPS джерел з максимумами в спектрах індивідуальних об'єктів, розташованих в діапазоні частот 20-70 ГГц, визначено спектральні характеристики об'єктів і параметри їх змінності, та отримано нові дані щодо частки GPS квазарів в мм діапазоні довжин хвиль, яка становить 90 % від загального числа GPS об'єктів. Визначено параметри змінності GPS джерел в міліметровому діапазоні довжин хвиль залежно від частоти досліджень. Індекс змінності GPS джерел зростає з частотою та досягає максимального значення 33 %, що є наслідком більш низької змінності цих об'єктів порівняно з АЯГ типу блазарів. Представлено дані тривалої змінності для об'єктів S0528+134 і АО0235+164. За допомогою проведеного гармонічного аналізу даних довготривалого багаточастотного моніторингу в рамках моделі подвійних надмасивних чорних дір (НМЧД) отримані характеристики цих подвійних систем: орбітальні і прецесійні періоди Торб, Тпр, маси компаньйонів M і m, розміри орбіт і швидкості руху компаньйонів по орбітах. Отримані параметри зазначають, що ми приймаємо випромінювання від тісних подвійних систем з НМЧД, коли компаньйон перетинає аккреційний диск центральної НМЧД. Запропоновано новий підхід до оцінки числа спостережень яскравих представників АЯГ.