Описана периодическая система химических элементов. Приведены законы химии, раскрыта сущность и научное содержание законов постоянства состава веществ, эквивалентов. Проанализированы особенности использования кругов Эйлера на разных этапах изучения химии в школе. Выполнен критический анализ подходов к классификации в учебной и методической литературе, анализ распределения физических сил при использовании химических приборов. Изложены классификационно-генетические схемы органической и неорганической химии.

Представлено результати наукових досліджень щодо розробки методичного забезпечення сучасної хімічної освіти. Розглянуто проблеми методики викладання навчальної дисципліни у дванадцятирічній школі та питання удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів хімії на основі використання сучасних педагогічних інформаційних технологій та з урахуванням вимог Болонського процесу. Показано доцільність застосування модульно-рейтингової системи навчання та компетентнісного підходу щодо оцінювання досягнень учнів з хімії у середніх загальноосвітніх закладах. Сформульовано концептуальні засади удосконалення та розвитку шкільного хімічного експерименту. Розроблено методику формування прогностичних умінь учнів на уроках хімії. Висвітлено досвід використання тестових завдань екологічного змісту під час вивчення навчальної дисципліни. Проаналізовано вихідний рівень функціональності хімічних знань учнів загальноосвітньої школи та особливості викладання хімії в профільних класах. Показано можливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу під час підготовки вчителів хімії. Висвітлено досвід та перспективи партнерства школи та ВНЗ у профільному навчанні.

Представлены результаты научных исследований по разработке методического обеспечения современного химического образования. Рассмотрены проблемы методики преподавания учебной дисциплины в двенадцатилетней школе и вопросы усовершенствования профессиональной подготовки будущих учителей химии на основе использования современных педагогических информационных технологий и с учетом требований Болонского процесса. Показана целесообразность применения модульно-рейтинговой системы обучения и компетентностного подхода к оцениванию достижений учащихся по химии в средних общеобразовательных заведениях. Сформулированы концептуальные основы усовершенствования и развития школьного химического эксперимента. Разработана методика формирования прогностических умений учащихся на уроках химии. Освещен опыт использования тестовых заданий экологического содержания в процессе изучения учебной дисциплины. Проанализирован исходный уровень функциональности химических знаний учащихся общеобразовательной школы и особенности преподавания химии в профильных классах. Показаны возможности внедрения кредитно-модульной системы в процесе профессиональной подготовки учителей химии. Освещен опыт и перспективы партнерства школы и ВУЗ в профильном образовании.

Розглянуто зміст і структуру курсу хімії середньої загальноосвітньої школи. Розроблено методичну систему викладання навчальної дисципліни з урахуванням сучасних досягнень дидактичної науки у даній сфері. Акцентовано увагу на необхідності використання принципу єдності навчання, виховання та розвитку учнів, посилення практичної спрямованості навчального процесу, а також створення умов для формування пізнавальної активності школярів під час набуття нових знань і удосконалення набутих умінь. Обгрунтовано доцільність виявлення та реалізації міжпредметних зв'язків і застосування раніше вивченого навчального матеріалу. Відзначено, що застосування даного дидактичного підходу дає змогу створити умови для формування в учнів умінь практично використовувати набуті знання, робити дедуктивні висновки про склад, будову, властивості хімічних речовин і сполук. Нову методичну систему викладання хімії розроблено на базі використання проблемно-розвивального й особистісно-орієнтованого підходів і досвіду кращих учителів хімії в Україні з урахуванням сучасних дидактичних концепцій змістового узагальнення та поетапного формування основних хімічних понять і розумових дій учнів.

Рассмотрены содержание и структура курса химии средней общеообразовательной школы. Разработана методическая система преподавания учебной дисциплины с учетом современных достижений дидактической науки в данной сфере. Акцентировано внимание на необходимости использования принципа единства обучения, воспитания и развития, усиления практической направленности учебного процесса, а также создания условий для формирования познавательной активности школьников в процессе получения новых знаний и усовершенстования полученных умений. Обоснована целесообразность определения и реализации межпредметных связей и использования ранее изученного учебного материала. Отмечено, что применение данного дидактического подхода способствует созданию условий для формирования в учащихся умений практически использовать приобретенные знания, делать дедуктивные выводы о составе, строении и свойствах химических веществ и соединений. Новая методическая система преподавания химии разработана на основе использования проблемно-развивающего и личностно-ориентированного подходов и опыта работы лучших учителей химии в Украине с учетом современных дидактических концепций содержательного обобщения и поэтапного формирования основных химических понятий и умственных действий школьников.

Наведено результати досліджень теоретичних і методичних засад моніторингу навчання хімії в історичному аспекті та на підставі вітчизняного та зарубіжного досвіду. Викладено концепцію та логіко-структурну схему організації системного моніторингу хімічної освіти (ХО). Розглянуто методичну систему заходів моніторингу загальної середньої ХО, спрямованої на контроль, оцінювання, вдосконалення та виявлення провідних тенденцій у динаміці якісних змін у системі ХО. Розглянуто цілісну технологію здійснення індивідуального, локального та зовнішнього моніторингу результатів навчання хімії як різнорівневу систему відслідкування якісних показників ХО.

Приведены результаты исследований теоретических и методических основ мониторинга обучения химии в историческом аспекте и с учетом зарубежного и отечественного опыта. Изложены концепция и логико-структурная схема организации системного мониторинга химического образования (ХО). Рассмотрена методическая система мероприятий мониторинга общего среднего ХО, направленная на контроль, оценку, усовершенствование и выявление ведущих тенденций в динамике качественных изменений в системе ХО. Рассмотрена целостная технология осуществления индивидуального, локального и внешнего мониторинга результатов обучения химии как разноуровневая система отслеживания качественных показателей ХО.

Розкрито теоретико-методичні засади навчання учнів складати та розв'язувати завдання з хімії, проаналізовано особливості застосування навчальних завдань з даного предмету у контексті становлення та розвитку шкільної хімічної освіти. Запропоновано методику поєднання розв'язання та складання завдань під час вивчення хімії як цілісного процесу пізнання на прикладі різноманітного навчального матеріалу.

Раскрыты теоретико-методические основы обучения учеников составлять и решать задания по химии, проанализированы особенности применения учебных заданий по данному предмету в контексте становления и развития школьного химического образования. Предложена методика совмещения решения и составления задания при изучении химии как целостного процесса познания на примере разнообразного учебного материала.

Рассмотрены основные вопросы школьного курса химии с помощью естественнонаучной концепции идеально-реального моделирования. Описаны познавательные научные процедуры, используемые в школьном химическом образовании. Показаны роль и значение моделирования в курсе химии средней школы. Проанализированы особенности исследования исторической и методической проблемы химии "смесь - чистое вещество" на основе представлений о химическом потенциале, формирования представлений учащихся об явлении хиральности при изучении органической химии. Предложен комплексный подход к формированию представлений о составе механической смеси, раствора и химического соединения на уроках данного предмета. Изложена история развития представлений о реакционной способности вещества. Освещена проблема растворимости солей в науке и в процессе обучения химии. Раскрыты основы химической термодинамики.

Розглянуто питання теорії та методики організації проектно-дослідницької діяльності з хімічних дисциплін у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах. Висвітлено історичні аспекти розвитку методу проектів у світовій педагогічній науці. Розкрито сутність проектної технології навчання, наведено типологію навчальних проектів з хімічних дисциплін. Проаналізовано дидактичні особливості науково-дослідницьких проектних завдань. Наведено загальну характеристику організаційно-методичного забезпечення проектно-дослідницької діяльності старшокласників і студентів з хімічних дисциплін, визначено роль педагога у даному процесі. Розглянуто досвід організації науково-дослідних проектів студентів з дисциплін хімічного циклу за умов кредитно-модульної системи навчання. Запропоновано методику оцінювання, контролю й аналізу проектної діяльності.

Рассмотрены вопросы теории и методики организации проектно-исследовательской деятельности по химическим дисциплинам в общеообразовательных и высших учебных заведениях. Освещены исторические аспекты развития метода проектов в мировой педагогической науке. Раскрыта сущность проектной технологии обучения, приведена типология учебных проектов по химическим дисциплинами. Проанализированы дидактические особенности научно-исследовательских проектных заданий. Приведена общая характеристика организационно-методического обеспечения проектно-исследовательской деятельности старшеклассников и студентов по химическим дисциплинам, определена роль педагога в данном процессе. Рассмотрен опыт организации научно-исследовательских проектов студентов по дисциплинам химического цикла в условиях кредитно-модульной системы обучения. Приведены методики оценивания, контроля и анализа проектной деятельности.

In work the literary review on carrying out of chemical olympiads on Ukraine and on Transcarpathia is lead. The items of information on chemical olympiads are submitted which was carried out in the Transcarpathia region in 1992 - 2006.

Розглянуто питання визначення дидактичних принципів формування та використання навчально-методичного комплекту (НМК) з хімії для основної школи. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у педагогіці та методиці навчання хімії з 1920-х рр. до сучасного періоду. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методичні засади розробки та впровадження в практику навчально-методичного комплекту з урахуванням вимог щодо оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою. Розроблено концепцію НМК і систему навчальних завдань. Експериментально доведено доцільність ієрархічного викладу різнорівневого дидактичного матеріалу для визначення ступеня засвоєння знань учнів, поетапного формування вмінь і навичок роботи з навчальною інформацією. З метою інтенсифікації та індивідуалізації навчального процесу НМК розроблено в двох підсистемах: дидактичний комплект учня та методичний - учителя. Доведено, що використання запропонованого НМК позитивно впливає на якість навчання. В експериментальних класах простежено тенденцію домінування репродуктивно-продуктивного та продуктивного засвоєння знань і зменшення кількості учнів, які навчаються репродуктивно. У контрольних класах суттєвих змін не виявлено. Відзначено, що практичне використання НМК створює сприятливі умови для індивідуалізації навчання.

Проаналізовано стан проблеми створення системи розрахункових задач і вправ для учнів класів хіміко-біологічного профілю та методичної системи її використання у процесі навчання хімії. Теоретично обгрунтовано та практично перевірено методичні засади розробки та впровадження до навчального процесу учнів даних класів системи задач і вправ, що сприяє покращенню навчальних досягнень учнів завдяки формуванню вмінь логічно розмірковувати, порівнювати, висловлювати припущення, доводити та заперечувати, узагальнювати, встановлювати нові взаємозв'язки між знаннями, переносити знання та вміння в нові ситуації. Розроблено методичні рекомендації для вчителів, евристичні приписи для учнів, навчальні посібники, дидактичні матеріали, збірники задач, матеріали для проведення експрес-опитування та тематичного оцінювання, організації домашніх контрольних робіт. Експериментальним шляхом доведено, що впровадження розробленої методичної системи навчання учнів розв'язувати задачі та вправи дошкільної практики підвищує рівень навчальних досягнень учнів і сприяє розвитку логічних інтелектуальних умінь.

Розроблено концепцію моніторингу результатів навчання учнів хімії у загальноосвітніх навчальних закладах. Охарактеризовано основні компоненти моделі моніторингу оцінки успішності школярів з хімії, якими є: концептуальний, мотиваційно-змістовий, процесуальний, результативно-оцінний та регулювальний. Запропоновано логіко-структурну схему організації моніторингу результатів навчання хімії, яка складається з чотирьох основних блоків: спостереження, діагностики, прогнозування й управління. Розроблено методику контролю, оцінки, корекції, удосконалення та виявлення провідних тенденцій у динаміці якісних змін у системі хімічної освіти. Запропоновано засоби проведення моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії. Створено технологію здійснення внутрішнього (індивідуального, локального) та зовнішнього моніторингу хімічної освіти й багаторівневу систему контролю її якості. Експериментально доведено, що впровадження розробленої моделі, логіко-структурної схеми та методичних заходів моніторингу результатів навчання хімії сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень школярів та ефективному управлінню навчально-виховним процесом.

З метою розв'язання задачі з формування творчих здібностей ліцеїстів на базі модульного принципу розроблено систему хімічних задач, яка містить вісім модулів. Задачі розподілено за спільними ознаками, а саме: з використанням поняття "масова частка", з використанням поняття "кількість речовин", з використанням газових законів, задачі для розрахунків за рівняннями хімічних реакцій, задачі стосовно сумішей твердих і газоподібних речовин, задачі з використанням поняття про закономірності перебігу хімічних реакцій, комбінованого типу, експериментальні задачі. Встановлено наявність зв'язку між типами задач у модулі, а також - між модулями. Розроблено технологію застосування системи задач з хімії як засобу формування творчих здібностей ліцеїстів, яка передбачає з'ясування мети, компонент, критеріїв, рівнів сформованості творчих здібностей, педагогічних підходів, форм і засобів, етапів, результату та педагогічних умов (достатньої мотивації навчання, забезпечення пізнавального інтересу, організацію самостійної пізнавальної діяльності, впровадження диференціації та індивідуалізації навчального процесу). За результатами проведених досліджень підтверджено вірогідність розробленої гіпотези.

Здійснено аналіз стану розробки проблеми підготовки майбутніх учителів хімії до навчання учнів розв'язування розрахункових задач. Запропоновано рішення зазначеної проблеми шляхом впровадження педагогічної технології підготовки студентів до даної діяльності. Розкрито суть поняття "готовність студентів до навчання учнів розв'язування розрахункових задач", наведено критерії та рівні її сформованості. Теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено ефективність технології підготовки студентів до навчання учнів розв'язування розрахункових задач. Створено навчально-методичне забезпечення дисципліни "Методика складання та розв'язування розрахункових задач з хімії".

Наведено методику узагальнення та систематизації знань учнів X класів хіміко-біологічного профілю з органічної хімії, яка є методичною системою. Зазначено, що мета, зміст, засоби, організаційні форми навчання та форми контролю та діагностики - складові запропонованої системи. Теоретично обгрунтовано доцільність використання: певних фактів, понять, законів, закономірностей, теоретичних положень, правил, алгоритмів дій, висновків як елементів змісту; адаптованої для курсу хімії загальної методики формування інтелектуальних умінь як способу; алгоритмізованого, проблемного, пошукового, дослідницького методів; таблиць, алгоритмів, планів, тренувальних завдань, хімічного експерименту як засобів; парного узагальнювального уроку, зокрема лекції - семінару, а також семінару, практичної роботи як організаційних форм навчання; контрольних робіт, контрольних зрізів, усного опитування, анкетування як форм контролю та діагностики.

На підставі вивчення історико-педагогічної літератури, навчальних планів, програм з хімії, методичних інструкцій, матеріалів педагогічної преси здійснено системний аналіз формування змісту шкільного курсу хімії в Україні впродовж 1860-х - початку 1960-х рр. виявлено чинники його розвитку. У межах трьох періодів: I - 1860 - 1991 рр., II - 1920-ті - 1932 р., III - 1933 р. - початок 1960-х рр. Визначено основні тенденції та особливості формування змісту шкільного курсу хімії - від розрізнених відомостей про речовини та хімічні явища, одержані учнями у процесі навчання курсу природознавства та фізики, та накопичення достатнього потенціалу наукових і методичних знань, необхідних для базової підготовки учнів загальноосвітньої школи за стабільною програмою. На підставі історико-педагогічного аналізу підручникотворення з хімії з'ясовано провідну роль підручників і навчальних посібників у реалізації змісту шкільного курсу хімії у 1860-х - на початку 1960-х рр. До наукового обігу введено маловідомі факти про діяльність українських методистів і педагогів С.І.Синегуба, М.М.Володкевича, Є.С.Хотинського, О.І.Астахова, С.Я.Раскіна, О.М.Руська, Г.М.Ніколаєвої щодо формування змісту шкільного курсу хімії.

Розроблено методичну систему формування прогностичних умінь в учнів основної школи у процесі вивчення хімії, охарактеризовано її складові ("блоки діяльності учня та вчителя", які пов'язані між собою суб'єкт-об'єктними відносинами). Визначено дидактичні умови, спрямовані на формування в учнів уміння прогнозувати у процесі вивчення хімії, якими є формування провідних типів навчальних прогнозів, використання прогностичних завадань, задач-малюнків, творчих завдань і хімічного експерименту, дослідницьких, проблемних методів та інтерактивних технологій, впровадження уроків-досліджень і практичних робіт з прогнозування, реалізація системного, діяльнісного, проблемного, особистісно орієнтованого дидактичних підходів, обов'язкове проходження етапів формування прогностичних умінь, методична підготовка вчителя до організації прогностичної діяльності. Встановлено рівні сформованості прогностичних умінь у школярів. Розроблено класифікацію прогностичних завдань для засвоєння шкільного курсу хімії учнями з різним рівнем навчальних досягнень. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що забезпечення даних дидактичних умов у процесі вивчення хімії сприяє ефективному використанню запропонованої методичної системи формування прогностичних умінь і реалізації системного підходу щодо організації прогностичної діяльності учнів.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми на підставі створення факультативного курсу "Хімія навколо нас" для учнів IV - VI класів загальноосвітніх навчальних закладів та методики формування пропедевтичних знань з хімії про речовини, їх властивості та перетворення. Відзначено, що організаційні форми (уроки, екскурсії), методи (хімічний експеримент, самостійна робота, ігри), засоби (Інтернет, телекомунікації, медіаосвіта, аудіовізуальні, хімічний експеримент) є складовими методичної основи пропедевтики хімічних знань учнів IX - XII класів. Розроблено модель процесу формування пропедевтичних хімічних знань учнів IV - VI класів, яка передбачає врахування взаємозв'язаних компонент, а саме: соціального замовлення, принципів організації та навчання на факультативних заняттях, зміст, форми, методи та засоби навчання. Запропонована методика грунтується на двох групах принципів дидактики, а саме: першої - науковості, доступності, наочності, зв'язку навчання з життям, розвивального навчання; другої - елективності; природовідповідності; трансляції емоцій. Вони є безпосередньою умовою забезпечення навчання, розвитку та виховання учнів.

Розглянуто проблему підготовки учнів до життя в динамічному світі, що включає в себе озброєння їх не тільки необхідними знаннями, а й засобами оволодіння ними. Висвітлено застосування вчителями методів проектів (дослідницьких, ігрових, прикладних, інформаційних). Відмічено, що вчитель перетворюється з носія готових знань в організатора пізнавальної діяльності учнів, впроваджує різноманітні форми самостійної роботи. Вміщено приклад розробки методу проектів на уроках хімії у ХІ класі.

Наведено результати теоретичного й експериментального дослідження методів застосування інформаційних технологій у викладанні хімії. Розглянуто психолого-педагогічні аспекти створення та проведення мультимедійних занять, дидактичні вимоги, етапи проектування та конструювання навчального заняття. Описано технологічні прийоми, що сприяють підвищенню ефективності навчання.

Висвітлено питання загальної методики навчання хімії в загальноосвітніх начальних закладах, завдання шкільного курсу хімії. Проаналізовано особливості, методи, форми та засоби організації навчальної діяльності учнів з хімії, роль навчально-матеріальної бази в навчанні хімії. Визначено завдання і функції контролю навчальних досягнень учнів, його сучасні форми, види та методи. Розкрито особливості факультативних занять, значення позакласної роботи з хімії, зокрема, індивідуальної, групової та масової.

Освещены вопросы общей методики обучения химии в общеобразовательных учебных заведениях, задачи школьного курса химии. Проанализированы особенности, методы, формы и средства организации учебной деятельности учеников по химии, роль учебно-материальной базы в обучении химии. Определены задачи и функции контроля учебных достижений учеников, его современные формы, виды и методы. Раскрыты особенности факультативных занятий, значение внеклассной работы по химии, в частности, индивидуальной, групповой и массовой.