Індекс рубрикатора НБУВ: Г264.3 + Г224.6дл

Рубрики:

Триазини

Реакції Дільса-Алдера (дієновий синтез)

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Присвячено експериментальним та DFT дослідженням реакційної здатності азо-біс-4,6-дихлоро-1,3,5-триазину у реакції Дільса-Альдера та синтезу на його основі нових нітрогеновмісних гетероциклів, встановленню їх хімічних властивостей з метою подальшої модифікації та вивченню біологічної активності одержаних сполук. Досліджено перебіг реакції Дільса-Альдера між азо-біс-ціанурхлоридом та рядом 1,3-дієнів з утворенням відповідних 6,6`-(3,4,5-заміщених-3,6-дигідропіридазин-1,2-диіл)біс(2,4-дихлоро-1,3,5-триазинів), а також з антраценом з утворенням 11,12-триазино-9,10-епідіазаноантрацену. Установлено умови нуклеофільного заміщення атомів хлору одержаних продуктів. Показано, що у реакції азо-біс-ціанурхлориду з циклогексан-1,3-дієном продукт реакції Дільса-Альдера не утворюється, натомість відбувається приєднання азо-біс-ціанурхлориду та розкриття циклу циклогексадієну з утворенням продукту з гекса-2,5-дієновим ланцюгом – (E)-6,6'-(1-(гекса-2,5-дієн-1-іл)гідразин-1,2-диіл)біс(2,4-дихлоро-1,3,5-триазину). Уперше показано реакційну здатність азо-біс-ціанурхлориду як електронодефіцитного дієну у оберненій реакції Дільса-Альдера. Моделюванням на M06-2X/6-31G(d,p) рівні встановлено, що реакція з фураном та стиреном відбувається у дві стадії, з початковим утворенням продукту нормальної реакції Дільса-Альдера та його наступним [3,3] сігматропним перегрупуванням у термодинамічно стійкий продукт – один з регіоізомерів формальної оберненої реакції Дільса-Альдера. Під час взаємодії азо-біс-ціанурхлориду з вінільними сполуками утворення продукту оберненої реакції Дільса-Альдера відбувається в одну стадію. Проведений скринінг антимікробної активності показав, що ряд синтезованих сполук проявляють виражену активність по відношенню до Staphylococcus aureus, Mycobacterium luteum, Aspergillus niger та Candida tenuis. Активністю по відношенню до Escherichia coli не характеризуються жодна з ряду синтезованих сполук.

Увагу приділено хімії гетероциклічних сполук, синхронним процесам та методам пошуку доказів механізмів нових перегрупувань. Досліджено стереохімічні особливості альтернативних продуктів реакцій. Розглянуто прогнози перспектив розвитку сучасної органічної хімії, зокрема використання молекулярних реакторів. Додатковий інтерес програмує той факт, що прості та конденсовані по грані а ізоіндоли мають дуже велику різницю в перебігу синхронних процесів. На основі вивчення реакцій останніх відкрито чотири нових перетворення, які включають синхронні процеси кількох типів синхронних процесів. Теоретична цінність систематизації усіх відомих досліджень пов’язана з розглядом фундаментальної задачі, де яскраво постають питання хемо- та регіоселективності, а також відносної активності азино- та азолоізоіндольних систем та впливу різних чинників на формування тих чи інших продуктів реакції. Можливі практичні застосування підкріплено літературними даними про різноманітність корисних властивостей, притаманних відомим представникам ізоіндольного ряду, а саме біологічна активність, флуоресцентні властивості, синтез полімерів високої якості, потенційна можливість використання в зеленій хімії, альтернативній енергетиці, вирішенні проблем сталого розвитку загалом.