Отримано макромолекулярні металохелати на основі іономерних (катіоноактивних) поліуретанів з макрогетероциклічними фрагментами в основному ланцюзі та хлоридів заліза (III) та міді (II). Надмолекулярну структуру отриманих систем досліджено методом малокутового розсіювання рентгенівських променів. Зазначено екстремальний характер залежності ступеня сегрегації гнучких та жорстких блоків від ступеня кватернізації третинних атомів азоту. Доменоутворення в цих системах відбувається навколо металохелатних комплексів.

Досліджено леткість нових циклічних амідів діетиліндію, що є основою їх оцінки як потенційних вихідних сполук для хімічного осадження з газової фази. Леткість вивчали, встановлюючи залежність тиску насиченої пари від температури та розраховуючи величини термодинамічних параметрів процесів переходу в парову фазу. Показано, що нові синтезовані циклічні аміди мають леткість на рівні алкідів індію, але значно стійкіші до дії кисню та вологи повітря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г442.29с5 + Б1с5

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено стисло теоретичні відомості щодо основних розділів титриметричного аналізу з курсу аналітичної хімії. Розглянуто методи визначення рівноваги в окисно-відновних системах, водних розчинах кислот та основ, а також комплексних та малорозчинних сполук. Охарактеризовано основні одиниці вимірювання в аналітичній хімії. Представлено методи гравіметричного та титриметричного аналізу, охарактеризовано гетерогенні системи та основні закономірності гравіметрії. Розглянуто методи кислотно-основного, окисно-відновного титрування та комплексонометрії. Розроблено класифікацію похибок аналізу та методику статистичної обробки результатів аналітичного дослідження. Наведено завдання для лабораторно-практичних робіт з титриметрії та методичні вказівки щодо їх проведення, а також приклади розв'язання типових задач та питання для самоконтролю.

Представлены краткие теоретические сведения об основных разделах титриметрического анализа по курсу аналитической химии. Рассмотрены методы определения равновесия в окислительно-восстановительных системах, водных растворах кислот и основ, а также комплексных и малорастворимых соединений. Охарактеризованы основные единицы измерения в аналитической химии. Представлены методы гравиметрического и титриметрического анализа, охарактеризованы гетерогенные системы и основные закономерности гравиметрии. Рассмотрены методы кислотно-основного, окислительно-восстановительно титрования и комплексонометрии. Разработаны классификация погрешностей анализа и методика статистической обработки результатов аналитического исследования. Приведены задания для лабораторно-практических работ по титриметрии и методические указания по их проведению, а также примеры решения типичных задач и вопросы для самоконтроля.

Досліджено причини нестабільності ваги посудин-поглиначів з сорбентами. Встановлено, що вага поглиначів змінюється через адсорбцію на їх зовнішніх поверхнях атмосферних газів, стимульовану електричними зарядами, що знаходяться на них. Останні нагромаджуються завдяки поляризації стінок поглиначів у полі зарядів, що утворюються в результаті тертя молекул кисню об гранули сорбентів.

Исследованы причины нестабильности веса сосудов-поглотителей с сорбентами. Установлено, что вес поглотителей изменяется из-за адсорбции атмосферных газов на их наружных поверхностях, стимулированной находящимися на них электрическими зарядами. Последние накапливаются благодаря поляризации стенок поглотителей в поле зарядов, образующихся в результате трения кислорода о гранулы сорбентов.

The reasons of weight instability of absorbers have been investigated. It has been established, that the weight of absorbers changes due to the adsorption of atmospheric gases on their external surfaces stimulated by electrical charges available on them. The charges are accumulated due to the polarization of absorbent walls within the field of chargers, formed as a result of the friction between oxygen and sorbents granules.

Проведено узагальнення класичної схеми процесів CVD з використанням координаційних сполук металів як прекурсорів, що дозволяє проводити аналіз і розробляти технологічні процеси на основі лазерного, іонного, плазмового активування, спрей-піролізу та безреакторних методів. Розглянуто теоретичні основи вибору / цілеспрямованого синтезу прекурсорів для процесів CVD. На підставі раніше одержаних результатів сформульовано теоретичні основи управління властивостями функціональних матеріалів, отриманих методом CVD. Наведено конкретні приклади застосування методу CVD для одержання функціональних матеріалів різного призначення. Обговорено перспективи розвитку методів CVD з використанням координаційних сполук металів.

Розглянуто процеси осадження з газової фази координаційних сполук металів у пористих і капілярних системах. Проведено аналіз осадження з газової фази в капілярних системах, з точки зору відмінності кінетичних характеристик осадження в капілярних системах у порівнянні з відкритою стаціонарною потоковою системою. Розроблено математичну модель опису таких процесів, що дозволяє створювати умови капілярного осадження для направленого синтезу градієнтних матеріалів з унікальними властивостями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г442.2-94 + И17-13

Рубрики:

Рудниковий водовідлив

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г128.246 + Г442.2-94:8

Шифр НБУВ: РА347540 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

В дисертаційній роботі представлена розробка наукових і технологічних засад створення потенціометричних та кондуктометричних ферментних і клітинних біосенсорів. Розроблена низка біосенсорів для прямого та інгібіторного аналізу важливих метаболітів і токсичних речовин (глюкоза, сечовина, ацетил- та бутирилхолін, пеніцилін, пептидні субстрати, етиловий та метиловий спирти, формальдегід, гіпохлорит, органофосфорні пестициди та іони важких металів). Створені лабораторні макети розроблених біосенсорів та апробовані для аналізу субстратів та інгібіторів в модельних розчинах та реальних біологічних рідинах. Детально досліджено аналітичні характеристики розроблених біосенсорів та визначено оптимальні умови їхньої роботи та зберігання, проведено порівняльний аналіз функціонування розроблених клітинних і ферментних сенсорів. Проведено детальний пошук шляхів покращання аналітичних характеристик розроблених біосенсорів. Показано, що використання додаткових заряджених мембран дозволяє збільшити чутливість та стабільність біодатчиків, значно зменшити вплив на величину відгуку біосенсора таких факторів середовища як pH, буферна ємність, іонна сила та концентрація білків, розширити динамічний діапазон концентрацій, що визначаються.

Дисертацію присвячено дослідженню іммобілізації 1,10-фенантроліну на поверхню силікагелю. Визначено хіміко-аналітичні властивості отриманого твердофазного аналітичного реагенту. Розглянуто сорбційні характеристики і хімізм сорбції Fe(II), Cu(II) та Ag(I) на немодифікований та модифікований 1,10-фенантроліном силікагелі. Алгебраїчно описано залежність ступеня сорбції іонів металів від маси сорбенту й об'єму розчину. Розроблено сорбційно-спектроскопічні та візуально-тестові методики з метою визначення Феруму, Купруму та Аргентуму у водах, що поряд з високою чутливістю характеризуються простотою та експресністю виконання.

Дисертацію присвячено питанню розширення можливостей хемілюмінесцентного аналізу шляхом дослідження реакцій метилсульфату 9,10-диметилакридинію з новими окислювачами, зокрема, пероксимоносульфатом калію. Наведено результати дослідження властивостей пероксимоносульфату калію, закономірностей перебігу хемілюмінесцентних реакцій метилсульфату 9,10-диметилакридинію з пероксимоносульфатом калію в широкому інтервалі кислотності середовища та з дипероксіадипіновою кислотою у кислому середовищі. Запропоновано схеми утворення емітера у хемілюмінесцентних реакціях. Досліджено особливості посилюючого впливу металів на параметри хемілюмінесценції, а також розроблено високочутливі, селективні методи визначення Cr(VI), Cu(II), Ni(II), V(IV), пероксимоносульфату і пероксидисульфату. Методи використано з метою визначення цих речовин в окремих об'єктах.

Запропоновано способи мінімізації випадкових і виключення систематичних похибок абсолютних методів акваметрії напівпродуктів і сировини для оптичних функціональних матеріалів та оцінено метрологічні характеристики цих методів. Показано, що тільки титриметричний метод за К. Фішером є абсолютним, незалежно від вмісту визначеної води, і може використовуватися як арбітражний для градуювання інших методів визначення води. Встановлено, що газохроматографічний і кальцій-гідридний газометричний методи у разі визначення малих концентрацій води в органічних розчинниках не можуть вважатися абсолютними та потребують градуювання. Показано, що спектрофотометрія з використанням концетраційної залежності положення максимуму світлопоглинання спиртових розчинів хлоранілової кислоти та діелькометрія на середніх та НВЧ частотах дозволяють швидко та з високою точністю визначити вологість напівпродуктів і сировини для оптичних функціональних матеріалів. Показано, що дані акваметрії є важливими під час розв'язання деяких матеріалознавчих питань.

Висвітлено теоретичні основи хімічних і фізико-хімічних методів аналізу. Надано відомості про предмет і методи кількісного аналізу. Увагу приділено гравіметричним (виділення, відгонки, осадження), титриметричному, спектрофотометричному й електрохімічним (електрогравіметричний, кулонометрія, вольтамперометричний, потенціометричний) методам аналізу. Наведено методики виконання й оформлення типових лабораторних робіт.

Розкрито сутність титриметричного аналізу та класифікацію його методів. Розглянуто питання кислотно-основного, окисно-відновного, осаджувального та комплексометричного титрування. Охарактеризовано способи приготування стандартних розчинів у титриметричному аналізі. Увагу приділено побудові й аналізу кривих титрування. Подано інформацію про теорії кислотно-основних індикаторів, причини виникнення та типи індикаторних похибок, способи фіксування точки еквівалентності в редоксметрії, переваги та недоліки перманганатометрії, методи Мора, Фольгарда та Лібіха, особливості застосування тіоціанатометрії.

Наведено класифікацію методів кількісного хімічного аналізу, описано способи визначення концентрації розчинів. Показано значення кількісних досліджень у фармацевтичному аналізі. Обгрунтовано вимоги до хімічних реакцій у кількісному аналізі, встановлено критерії точності вимірювань і розрахунків. Описано техніку виконання гравіметричного аналізу, що базується на законах збереження маси і сталості складу речовин. Розкрито сутність основних понять титриметричного аналізу, наведено методи виготовлення розчинів заданої концентрації. Розглянуто методики виконання кислотно-основного, осаджувального, комплексиметричного, окиснювально-відновного титрування.

Дана классификация методов количественного химического анализа, описаны способы определения концентрации растворов. Показано значение количественных исследований в фармацевтическом анализе. Обоснованы требования к химическим реакциям в количественном анализе, установлены критерии точности измерений и расчетов. Описана техника выполнения гравиметрического анализа, основанного на законах сохранения массы и устойчивости состава веществ. Раскрыта сущность основных понятий титриметрического анализа, даны методы изготовления растворов заданной концентрации. Рассмотрены методики выполнения кислотно-основного, осаждающего, комплексометрического, окислительно-восстановительного титрирования.

Розкрито теоретичні основи хімічних та фізико-хімічних методів аналізу. Викладено загальні положення гравіметричного, титриметричного та спектрофотометричного аналізу. Визначено місткість барій хлорид дигідрату (ХД) в технічному зразку, кристалізаційної води в барій ХД, тимчасову твердість води. Описано основні способи вираження концентрації розчину в титриметричному аналізі, методи кислотно-основного, осаджувального та окисно-відновного титрування. Розглянуто питання стандартизації розчину калій перманганату за щавлевою кислотою.

Рассмотрены типичные ситуации, возникающие при оценивании неопределенности построения градуировочных характеристик в методиках количественного химического анализа. Предложены формулы для расчета относительной стандартной неопределенности построения линейных градуировочных характеристик с одним и двумя коэффициентами при различной исходной информации и применении разных методов обработки экспериментальных данных.