Скачати повний текст

Розроблено шляхи одержання вуглець-оксидних, вуглець-метал-азотовмісних каталізаторів електровідновлення кисню з лужним електролітом на основі моноядерних і гетерополіядерних азот- та кисневмісних комплексів Зd-елементів. Одержано та охарактеризовано електрокаталітичні властивості каталізаторів. Знайдено взаємозв'язок між електрокаталітичною активністю синтезованих каталізаторів та природою координаційних сполук перехідних Зd-елементів. Встановлено, що координаційні сполуки перехідних Зd-елементів утворюють за 700 - 800 °С в інертній атмосфері активні метал-азот-вуглецеві наноструктури на електрокаталізаторі. Утворено за 500 - 700 °С активні наноструктури на електрокаталізаторі у вигляді оксидних сполук нестехіометричного складу. Визначено загальні закономірності перебігу процесів відновлення кисню на вуглецевих матеріалах. Встановлено чинники, які дають основний внесок в активність електрокаталізаторів. Запропоновано функціональні моделі електрокаталітичних циклів на каталізаторах, які містять різні типи активних центрів.

  Скачати повний текст

Описаны состав, строение и каталитическая активность в реакции низкотемпературного разложения озона закрепленных на аэросиле А-300 комплексов кобальта(II) с оксиальдиминопропилами, отличающихся природой и положением заместителя в бензольном кольце. Установлено влияние геометрии координационного узла и электронных эффектов заместителей в бензольном кольце на каталитическую активность комплексов кобальта(II) в реакции разложения озона.

Отмечено, что основными продуктами реакции в присутствии гомо- и гетеролигандных пивалатных и 3,5-диметилпиразолатных моно-, би- и трехъядерных комплексов Co, Cu, Ni и Zn являются гидропероксид, бензальдегид и бензойная кислота. Обсуждено влияние состава и структуры комплексов на конверсию субстрата, селективность процесса и возможность альтернативных маршрутов окисления дибензилового эфира.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323 + Г544.56

Рубрики:

Активність каталізаторів

Каталіз металокомплексами

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливості карбенового та карбенокомплексного каталізу на сучасному етапі, оцінено зв'язок будови карбенів і карбенових комплексів та їх каталітичної ефективності. Наведено загальні методи синтезу карбенових каталізаторів (індивідуальних карбенів та їх комплексів з перехідними металами). Узагальнено світові досягнення в карбеновому та карбенокомплексному каталізі, що інтенсивно розвивається на сучасному етапі. Показано актуальність та складність вирішення проблеми карбенокомплексного каталізу, що стосується залежності ефективності карбенокомплексних каталізаторів від їх хімічної структури. Подальший розвиток карбенокаталітичних методів буде тісно пов'язаний саме з успіхами в пізнанні перебігу таких процесів, і, насамперед, з впливом структури карбена або карбенового ліганда на ефективність каталізу, що, в свою чергу, повинно відкрити нові, значно ефективніші типи каталізаторів, придатних для промислового застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323.1 + Г544.56

Рубрики:

Носії (трегери)

Каталіз металокомплексами

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційна робота присвячена розробці нових методів синтезу Р,Р- та P,N- бідентатних фосфінових лігандів на основі піролу, фероценів і формамідинів і дослідженню каталітичної активності комплексів перехідних металів із вищезазначеними лігандами в реакціях крос-сполучення та полімеризації олефінів. Показано, що використання високоелектрофільного формілюючого реагенту - димера Альдера, дозволяє селективно вводити карбонільну групу в 4-положення фосфорильованого піролу. Встановлено, що N-фосфорильовані формамідинієві солі можуть бути одержані за взаємодії формамідинів із дифенілбромфосфіном в присутності трифлату натрію або ж із диалкілфосфеній трифлатами. Експериментально доведено, що при депротонуванні N-фосфорильованих формамідинієвих солей як проміжна частинка утворюється карбен, який в результаті 1,3-фосфорного зсуву перетворюється в С-фосфорильований формамідин. Досліджено взаємодію димеру Альдера із ди(трет-бутил)амінофосфіном і, як наслідок, розроблено альтернативний метод одержання фосфамів. Досліджено хімічні властивості фосфаму. Одержано ряд нових моно- та бідентатних фосфінофероценових лігандів, що містять об'ємні електронодонорні та гетероциклічні замісники біля атома фосфору. Одержано їх комплекси із Pt, Pd та Ni, досліджено каталітичну активність в реакціях Соногашири, Судзукі - Міяура та полімеризації етилену і пропілену.

Синтезовано нові комплекси 1,3-діалкіл(арил)імідазол-2-іліденів, 1,3-діалкілбензімідазол-2-іліденів та 1-алкіл-4-арил-1,2,3-триазол-5-іліденів з перехідними металами (нікелем(ІІ), кобальтом(ІІ), паладієм(ІІ) та міддю(І)) шляхом in situ депротонування відповідних гетероциклічних солей трет-бутоксидом калію або натрію в середовищі ТГФ. Виявлено класи нових ефективних каталізаторів відновлення кратних зв’язків (карбонільної групи кетонів) спиртами у лужному середовищі ("hydrogen transfer"): карбенові комплекси паладію(ІІ), нікелю(ІІ) та міді(І). Встановлено вплив структурних факторів на ефективність каталізу відновлення кетонів. Виявлено нові високоефективні каталізатори реакції [2+3]-циклоприєднання алкінів до азидів (реакція Хьюсгена), кращі з яких переважають показники відомих комплексів. Вперше проведено сполучення стерично ускладненого адамантилазиду з фенілацетиленом з утворенням 1-адамантил-4-феніл-1,2,3-триазолу. Синтезовано нові стерично екрановані 1,3-дизаміщені імідазол-2-ілідени з розгалуженими ароматичними замісниками та моно- й біскарбенові комплекси паладію(ІІ) на їх основі.

Розглянуто загальнотеоретичні питання маталокомплексного каталізу за участі газоподібних токсичних речовин та фізико-хімічні основи знешкодження зазначених речовин. Наведено класифікацію каталітичних процесів і каталізаторів. Охарактеризовано склад і реакційну здатність металокомплексних сполук, редокс-властивості координаційних сполук і механізми переносу електрона. Розкрито вплив іонів водню на склад комплексних сполук та кінетику редокс-реакцій. Увагу приділено металокомплексним каталізаторам знешкодження фосфіну, монооксиду вуглецю та розкладу озону. Подано інформацію про механізми реакцій окиснення фосфіну, фізико-хімічні властивості монооксиду вуглецю, механізми розкладу озону металокомплексними сполуками в розчинах.